“Повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу.” — Римлян 12:1 Протягом кількох тижнів після Різдва до магазинів повертаються товари від людей, що на свята отримали небажані дарунки. Вони замінюють їх тими речами, яких дійсно хочуть.
Але, напевно, ви знаєте кількох друзів, що завжди дарують саме те, що потрібно. Звідки вони знають, чого саме потребує інша людина, і який дарунок буде найбільш вдалим? Ключ до найкращого дарунку – то не просто гроші, а спроможність чути іншого й щиро цікавитись його уподобаннями.
Це стосується нашої родини та друзів. Але як щодо Бога? Чи ми можемо подарувати Богу щось таке, що Він справді вважає цінним, значущим? Чи існує щось таке, чого Він не має?
Текст з Послання до римлян 11:33-36 являє собою гімн хвали Богу за Його велику мудрість, знання й славу. Але після нього відразу йде заклик віддати Богу себе самого. “Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу” (Рим. 12:1). Замість того, щоб дозволяти світу формувати нас, маємо “перемінюватись відновою розуму” (Рим. 12:2).
Отже, який найкращий дарунок можемо запропонувати сьогодні Богу? Можемо зі смиренням, вдячністю й щирою любов’ю запропонувати Йому самих себе – своє серце, розум і волю. Саме це Бог бажає отримати від кожного з нас.
Дорогий Господи, я бажаю віддати Тобі своє серце, розум і волю, щоб смиренно служити й поклонятись Тобі, дякуючи за все, що Ти для мене вчинив. Найкращий дарунок для Бога – все наше єство. Автор: Давид Маккасланд
Новий. Яке гарне слово. Свіжий. Щось ніколи не виявлене раніше. Початок.
Це те, що ви шукаєте? Щоб стати новим?
Ісая 43:18-19 каже: «Не згадуйте того, що сталося давно, не думайте про минуле. Ось погляньте, Я збираюся зробити щось нове, воно вже з’являється. Невже ви не відчуваєте? Я прокладу дорогу в пустелі, ріки в безводних степах.
Пророк Ісая написав свою книгу приблизно за 700 років до пришестя Ісуса. Цей уривок був написаний євреям, які перебувають у полоні у Вавилоні та відчайдушно прагнуть визволення. Вони перебували у фізичному, а також у духовному полоні. Гріх – помилки і неправда, які є джерелом розділення між людиною і Богом – панував у людських серцях, і ніхто не міг його перемогти. Але вихід наближався.
В останній частині уривка говориться: “Я шлях прокладаю в пустелі, і річки – в безводній землі.”
Для народу, що заблукав у гріху і відокремленого від Бога, не було виходу самостійно. Але Бог відкрив шлях, пославши Свого Сина Ісуса як досконалу жертву і переможця гріха, який людина не могла подолати поодинці. Новий. Він прийшов, щоб зробити все новим.
Ісус – шлях у пустелі. Він — струмок у пустці. Він шлях, коли шляху немає.
Коли ви почуваєтеся розбитими через свій гріх, спійманими в залежність, якої не можете позбутися, охопленими спокусою або розчарованими невдачею, вам не потрібно докладати більше зусиль. Вам потрібно оновитись. Вам потрібний вихід. Вам потрібний Він.
Сьогодні Ісус може оновити вас. Вам не треба чекати. Вам не потрібно намагатись очистити себе від свого гріха. Ваше перетворення може розпочатися сьогодні – і воно починається з Ісуса.
Усе створено майстерно: небо, дерева, гори, океани. Тварини, люди, видиме і невидиме.
Ви можете дихати, тому що вам дали легені, кисень і середовище, яке підтримує життя. Ви можете рухатися, тому що у вас є м’язи, сухожилля та мозок, які навчають ваше тіло. Ви можете думати, мріяти, планувати, проєктувати, створювати, будувати — тому що вам дано бажання, здібності та певна сировина.
Отже, якщо ви хочете жити життям, що має значення, яке залишає вічну спадщину, ви повинні залишатися на зв’язку з джерелом життя. Ісус сказав це, використовуючи ілюстрацію, знайому Його слухачам:
«Тож лишайтеся в Мені, а Я залишуся в вас. Галузка не спроможна сама собою плід давати, якщо вона не є лозою. Так і ви не зможете, якщо не будете в Мені. Я є лоза, а ви — галуззя. Той, хто перебуває в Мені, а Я в ньому, дає врожай багатий. А без Мене ви не зможете нічого вдіяти». Іоана 15:4-5
Коли Ісус каже: «Я є лоза», Він робить заяву. Він каже, що Він є джерелом, що все, що створено, є завдяки Його життєдайній силі.
Отже, якщо ви прагнете справжньої істини, щирої мудрості чи того, щоб змінити цей світ надовго, тримайтеся близько до Бога, бо все, чим варто бути чи що робити, починається з Нього.
“І сказали вони: «Тож місто збудуймо собі… І вчинімо для себе ймення»”. — Буття 11:4 Коли я був маленьким хлопчиком, ми жили поруч з кількома будівельними майданчиками. Надихнувшись будівельними процесами, ми з друзями збирали залишки будівельних матеріалів, щоб спорудити собі фортецю. Позичаючи інструменти в батьків, ми тягали деревину і проводили дні, намагаючись зробити так, аби наш матеріал послужив досягненню наших цілей. Було весело, але наші споруди не трималися довго.
В 11-му розділі книги Буття ми читаємо про великий будівельний проєкт. “Тож місто збудуймо собі, – казали люди, – та башту, а вершина її аж до неба” (в. 4). Великою проблемою було те, що вони робили все для того, щоб вчинити “для себе ймення” (в. 4).
Це було постійною проблемою людства: ми будуємо пам’ятники собі та своїм досягненням. Далі в біблійній оповіді ця історія протиставляється мотивації Соломона побудувати Божий храм: “Ото я маю на думці збудувати дім Імені Господа, Бога мого” (1 Цар. 5:19).
Соломон розумів: те, що він будує, має вказувати на Бога, а не на нього самого. Він навіть написав про це псалом, який починається зі слів: “Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі” (Пс. 126:1). Подібно до того, як я будував фортецю в дитинстві, те, що ми будуємо на землі, не буде довговічним. Натомість Боже Ім’я і те, що ми робимо для Нього, має вічне значення.
А що ви будуєте у своєму житті? Як ваше життя прославляє Бога? Небесний Отче, будь ласка, прости за ті часи, коли я зосереджувався на собі, а не на тому, що Ти робиш у світі. Автор: Метью Лукас
“За Тебе промовило серце моє: «Шукайте Мого лиця!» Тому, Господи, буду шукати обличчя Твого”. — Псалом 26:8 У 2022 році народилася наша онука Софія – єдина дівчинка з восьми наших онуків. Отож, цей рік був особливим для нас із дружиною. Коли наш син дзвонить по відеозв’язку, хвилювання зростає ще більше. Ми з дружиною можемо бути в різних кімнатах, але її радісний крик свідчить про те, що вона бачить Софію. Побачити тих, кого ми любимо, тепер можна просто за допомогою дзвінка або клацання комп’ютерною мишкою.
Можливість бачити людину, з якою ми розмовляємо по телефону, є відносно новою, однак зустріч із Богом – молитва зі свідомим розумінням того, що ми перебуваємо в Його присутності – ні. Молитва Давида в Псалмі 26 прозвучала посеред протистояння, яке вимагало надзвичайної допомоги, яка виходила за межі можливостей найближчих людських союзників (вв. 10-12). Ця молитва містить такі слова: “За Тебе промовило серце моє: «Шукайте Мого лиця!» Тому, Господи, буду шукати обличчя Твого” (в. 8).
Важкі часи спонукають нас “шукати” Божого обличчя (в. 8). Але це не єдиний час, коли ми можемо перебувати в особистому спілкуванні з Тим, у чиїй присутності “радість велика”, а в Його правиці “завжди блаженство” (Пс. 15:11). Якщо ви уважно прислухаєтесь, то в будь-який момент можете почути, як Він скаже: “Прийдіть і поговоріть зі Мною!”
У який час дня ви відчуваєте, що ваше серце найбільше налаштоване на спілкування з Богом? Як регулярне спілкування з Ним може підготувати вас до “дня випробувань”? Небесний Отче, я дякую за можливість спілкуватися з Тобою. Будь ласка, допоможи мені завжди бути готовим проводити час з Тобою в молитві. Автор: Артур Джексон
“А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи”. — Матвія 2:10 Ми з чоловіком завжди із задоволенням відвідували різдвяну службу в нашій церкві. У перші роки нашого шлюбу в нас була особлива традиція: після богослужіння одягатися в теплий одяг та підніматися на сусідній пагорб, де на високих стовпах у формі зірки були розвішані 350 сяючих ліхтарів. Там, часто посеред снігу, ми розмірковували про чудесне народження Ісуса, дивлячись на місто. Тим часом багато людей у місті знизу дивилися на ту яскраву зірку на пагорбі.
Ця зірка – нагадування про народження нашого Спасителя. Біблія розповідає про мудреців “зі сходу”, які прибули до Єрусалима в пошуках “народженого Царя Юдейського” (Мт. 2:1-2). Вони спостерігали за небом і побачили зірку, коли вона зійшла (в. 2). Тоді мудреці вирушили з Єрусалима до Віфлеєму, а зірка йшла “перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було” (в. 9). Там вони “впали ницьма, і вклонились Йому” (в. 11).
Христос є джерелом світла в нашому житті як в переносному значенні (як Той, Хто нас веде), так і в буквальному, як Той, Хто створив сонце, місяць та зірки на небі (Кол. 1:15-16). Подібно до мудреців, які “зраділи”, побачивши Його зірку (Мт. 2:10), наша найбільша радість полягає в тому, що ми знаємо Його як Спасителя, Який зійшов з небес, щоб оселитися серед нас. “І ми бачили славу Його” (Ів. 1:14)!
Як Ісус приніс світло у ваше життя? З ким ви можете сьогодні поділитися цим світлом? Господи Ісусе, дякую, що Ти є світлом мого життя. Автор: Кірстен Холмберг
В цю неділю відбулося останнє передсвяткове служіння в нашій церкві. Наш дорогий гість пастор Анна Гайдаренко поділилася Божим словом – “Подяка – це пам’ять серця”.
Саме служіння і проповідь ви можете передивитися за посиланням на ютуб-каналі церкви.
Також запрошуємо всіх розділити разом з нами радість Різдва у наступну неділю 29 грудня о 10:00. На святковому служінні будуть різдвяні пісні, святкова вистава “Агенція Свято, свято, свято”, подарунки для маленьких та всіх присутніх, а також святковий фуршет після служіння.
“Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив”. — 1 Івана 4:19 Сидячи поруч з моєю подругою Маргарет, яка лежала на лікарняному ліжку, я спостерігала за метушінням медичного персоналу та відвідувачів. Молода жінка, яка сиділа поруч зі своєю хворою матір’ю, запитала Маргарет: “Хто всі ці люди, які постійно відвідують вас?” Вона відповіла: “Це члени моєї церковної родини!” Молода жінка зауважила, що ніколи не бачила нічого подібного; на її думку, численні відвідувачі були наче “прояв відчутної любові”. Маргарет, посміхаючись, відповіла: “Це все можна пояснити нашою любов’ю до Бога через Його Сина Ісуса Христа!”
Своєю відповіддю Маргарет повторила слова апостола Івана, який в останні роки свого життя написав три листи, сповнені любові. У своєму першому листі він сказав: “Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває” (1 Ів. 4:16). Тобто ті, хто визнає, що “Ісус – то Син Божий” (в. 15), мають Бога, Який живе в них через “Духа Свого” (в. 13). Як ми можемо з любов’ю піклуватися про інших? “Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив” (в. 19).
Завдяки дару Божої любові відвідувати Маргарет не було важким завданням ані для мене, ані для інших членів нашої церкви. Я отримувала більше, ніж віддавала, не тільки від Маргарет, але й через спостереження за її лагідним свідченням про свого Спасителя Ісуса. А як Бог може виявити любов до інших через вас сьогодні?
Чи були ви здивовані тим, що хтось помітив у вашому житті прояв Божої любові? Як Його любов спонукає вас служити іншим? Люблячий Боже, я люблю, бо Ти перший полюбив мене. Будь ласка, продовжуй збільшувати мою любов, аби Твій Дух засяяв через мене. Автор: Емі Бушер Пай
Поки Марія та Йосип ще завершували список гостей і вибирали весільний торт, вона здивувала його несподіваною новиною — вона, незаймана, була вагітна.
Якщо припустити, що вона була невірна, як і будь-яка логічна людина, Йосип був готовий скасувати заручини. Але поки він ще обмірковував свою стратегію виходу, йому уві сні з’явився ангел Господній, який сказав йому не боятися взяти Марію за жінку, бо дитя в ній від Святого Духа.
«Марія народить Сина, і ти назвеш Його Ісусом, бо Він спасе людей від їхніх гріхів». Матвія 1:21
Це чудо було сповненням сотень пророцтв — натхнених Богом передбачень про Месію, Спасителя чи «Вибраного/Помазанця» — записаних у Старому Завіті.
З моменту зачаття була відома мета Ісуса: спасти Своїх людей від їхніх гріхів. Бо ще до того, як Бог створив світ, Його планом було врятувати його.
Хіба не цікаво, що ви не вибирали час, місце, тіло чи сім’ю, у якій народилися? Але Бог має вас тут, прямо зараз, навмисно.
Ви були прищеплені до безперервної історії, яка розгортається з початку часів. І ця позачасова пропозиція — бути врятованими від кайданів вашого гріха та звільнитися від боргу, який ви ніколи не змогли б сплатити, була поширена на вас.
Що таке гріх? Гріх – це вибір нашого шляху замість Божого. Гріх повстає проти Його задуму та Його плану. І ми всі зробили це — ми всі не досягли Божого праведного стандарту.
Але саме тому Він послав Ісуса — тому що Він нас дуже полюбив.
Як солдат, який жертвує своїм життям за свою сім’ю, друзів або країну, Ісус віддав Своє життя заради світу.
Якщо ви ніколи не приймали безплатний дар спасіння, сьогодні може стати вашим днем, і цей момент може стати вашим моментом. Ви нічого не можете зробити, щоб заслужити це, але ви можете прийти до Нього такими, якими ви є.
Ви коли-небудь покладали на когось надію, а вони вас розчаровували? Ми живемо у зламаному світі, і навіть найкращі люди підводять і завдають болю. Але Ісая знав, що прийде хтось, хто буде іншим. Він буде надійним, послідовним і саме тим, хто нам потрібен.
В Ісаї 9:6 Ісая вказує на царя з чотирма титулами: Дивовижний порадник, Могутній Бог, Вічний Отець, Князь миру. Але що означають ці імена?
Дивовижний порадник — це хтось мудрий, розумний і співчутливий. Це такий лідер, який надає підтримку, пораду і напрямок у житті.
Той, у чиєму титулі є слово «могутній», є сильним, стійким і готовим відстоювати те, що правильно.
Цей цар буде Вічним Отцем, Тим, Хто бачить у Своєму народі Своїх дітей, а не слуг.
А Князь миру описує Того, Хто присвятив Себе наведенню мостів між різними групами й гарантує, що кожен має все необхідне для повноцінного і здорового життя.
Різдвяного ранку народився Син з усіма цими чудовими титулами. Не в палаці чи замку, а в скромних, звичайних яслах.
Коли ми дивимося на життя Ісуса, то бачимо, як Він послідовно демонструє ці якості. Він підтримував і давав поради людям, у яких виникали питання. Він був сильним перед обличчям загроз і спокус. Він глибоко піклувався про кожного, кого зустрічав. І Ісус віддав Своє життя, щоб відновити мир між Богом і людьми на віки вічні.
Ісус — Дивовижний порадник, Могутній Бог, Вічний Отець і Князь миру. Чи бачили ви Його в кожній з цих ролей у своєму житті? Як ви бачите мудрість, силу, доброту і постійну турботу Ісуса у вашому житті?
