Церква Божої Слави

Дуже часто, особливо на адресу віруючих, задається те саме питання: «чому страждають і вмирають невинні люди?».

В українських засобах масової інформації, особливо останнім часом, повідомляють та показують жахливі відомості про загибель безневинних мирних людей та військових на сході нашої країни — діти, жінки, люди похилого віку, молоді хлопці. Люди запитують: «Якщо є Бог, чому Він це допускає? Чому гинуть мирні жителі, чому гинуть солдати в країні, яка ніколи і ні з ким не воювала?

Останні події сколихнули не лише Україну, а й увесь світ. Збито пасажирський літак, загинуло майже 300 людей, все це в одну мить і лише через забаганку однієї людини, яка уявила себе вершителем доль сусідніх країн і народів. Але часи йдуть, а ось подібні чудовиська, на жаль, виникають знову і знову.

Точно таку ж картину ми бачимо в Писанні, коли чудовисько в образі людини на ім’я Пілат вкотре вчинив мерзенний злочин:
«У цей час прийшли деякі і розповіли Йому про Галілеян, яких кров Пілат змішав із їх жертвами». (Лк. 13:1)

Є новини, які за будь-яких часів не можуть залишити байдужими тих, хто їх чує. Так само було і за часів Христа, деякі люди, які знов прибули, повідомили Йому про важливу новину, яку нещодавно показали по всіх телеканалах і надрукували у всіх газетах. Якісь Галілеяни (про них точно було відомо слухачам) були вбиті за наказом Пілата в той час, як вони приносили жертву, і кров навіть оббризкала жертовних тварин, що було особливим святотатством для євреїв. Важко сказати, чому Пілат допустив таке жорстоке «упокорення» підданих царя Ірода, але в той досить смутний час римський прокуратор справді міг вдаватися без серйозних розслідувань до найкрутіших заходів, особливо стосовно жителів Галілеї. Адже вони були відомі своїм норовливим характером і схильністю до обурень проти римлян.

Прості люди розповіли про це Христові, очікуючи, що ж Він зі свого боку скаже на цю сумну новину, що приголомшила всіх. Ісус відповів, але зовсім не так, як очікували Його слухачі. Він не став звинувачувати Пілата, хоч той і був безпосереднім джерелом цього наказу, не став Ісус говорити про грубе і цинічне втручання римлян у справи євреїв, не підтримав він і версію про вину самих галілеян. Адже ті, хто приніс Йому звістку про смерть галілеян, схильні були бачити в цій страшній загибелі Боже покарання за якісь особливі гріхи, вчинені загиблими. Єдине, що Він сказав у відповідь, це те, що в чистому вигляді невинних людей немає. Ось дослівні слова Христа:

«Ісус сказав їм на це: Чи думаєте ви, що ці Галілеяни були грішнішими за всіх Галілеян, що так постраждали? Ні, кажу вам, але, якщо не покаєтеся, так само загинете». (Лк. 13:2-3)
Хтось може побачить у цих словах байдужість Христа до долі загиблих, але це зовсім не так. Христос не тільки переживав про вже загиблих галілеян, Він набагато більше переживав про долю тих, хто ще живе, але спокушає себе думками: «вони то були грішніші, от і загинули, а мене таке не торкнеться…»

«Чи думаєте, що ті вісімнадцять чоловік, на яких упала вежа Силоамська і побила їх, винні були за всіх, хто живе в Єрусалимі? Ні, кажу вам, але, якщо не покаєтеся, так само загинете». (Лк. 13:4-5)

Не тільки випадок з галілеянами може вразити розум і серце. Ісус вказує на ще одну, мабуть, зовсім недавню подію — падіння Силоамської вежі, яка задавила під своїми руїнами вісімнадцять чоловік. І знову ставить те саме запитання: «Чи були грішніші перед Богом ці люди більше, ніж решта мешканців Єрусалиму?».

Іншими словами Христос сказав, що будь-яка смерть, якою б вона не була — через старість чи хворобу, внаслідок катастрофи чи нещасного випадку, а можливо через насильство — смерть у будь-якому разі неминуча. Чому? Тому що так визначено Богом, і цього факту ніхто не може скасувати.

Але Христос на цьому не зупинився, адже Його мета була не просто відповісти на запитання. Далі Він каже, що якщо Його слухачі не покаються, то так само загинуть. Господь нікого не залякує, просто він нагадує, що ми всі хотіли б дуже забути. Адже той, хто не кається – помре у будь-якому разі, хто б він не був Пілат чи Путін – він буде судимий Богом, а той, хто покається перед Богом у своїх гріхах, не помре взагалі. Ні, помре фізично, але матиме вічне життя з Творцем.
Адже сам Христос — єдина безгрішна і абсолютно свята людина, виявилася обвинуваченою, а потім і розіп’ятою на хресті між двома розбійниками. Де тут справедливість? Справедливість тут лише в тому, що Бог тепер має право прощати гріхи всім, хто увірує в Ісуса Христа і прийме Його спокутну жертву. Один із розбійників на хресті скористався цією можливістю.

Чи скористався ти?