Церква Божої Слави

Є один аспект у вірі, який мені не дає спокою – це тимчасовий проміжок між тим, коли ти знаєш у що треба вірити і починаєш діяти за вірою і тим моментом, коли через день, тиждень чи роки ти нарешті бачиш втілення того, у що ти вірив. Ми всі любимо, насолоджуватись тими картинами віри, які відкриває нам Бог. Ми всі любимо, бачити реальні плоди віри у своєму житті чи житті людей навколо нас. Так окриляє, коли ти чи хтось поряд з тобою каже: «Я вірив і Господь почув мене, моя потреба вирішилася, хвороба пішла, обставини дивним чином змінилися…» Але є один факт, який передує всьому цьому – це те, що Бог сказав, що птахи розмножуються на землі (Буття 1:22).

Мені дуже хотілося б сказати вам, що якщо ви віруючі, то у вас автоматично все буде виходити що все. За що ви не візьметеся, просто змінюватиметься на очах, але писання говорить про те, що між дивом і тим, що ми бачимо сьогодні, завжди є певний період, коли ви і я знаходимося на землі, в наших незмінених обставинах. Саме цей період – це час, коли ваша та моя віра проходить випробування на міцність. Це час, коли одне слово чи обставина може зруйнувати найпрекрасніші мрії та найчудовіше одкровення від Бога.

Яка ж порада дає нам писання? Невже Бог нічого не передбачив для вас та мене на цей випадок? Виявляється, що в писанні є безліч прикладів, що ж робити під час очікування між отриманням одкровення про те, що буде і самим моментом, коли ви зможете, розправивши крила полетіти над усіма обставинами. Один із таких прикладів записаний в 11 розділі послання до Євреїв: Вірою впали стіни Єрихонські, по семиденному обходженні (Євр. 11:30). Тож давайте разом згадаємо цю історію і вийдемо той приклад, який дав нам у ній Господь.

Перед тим, як розпочати воєнні дії, Ісус Навин сам вирішив оглянути стіни міста Єрихона. Коли він з цією метою наблизився до міста, раптом недалеко він побачив людину з оголеним мечем. “Чи наш ти, чи з ворогів наших?” – запитав у нього хоробрий вождь. “Ні, я вождь Господнього воїнства”, – відповів незнайомець (Нав. 5:13-14). Ісус Навин вклонився йому до землі і на знак пошани до святості місця, за наказом зняв взуття. Тоді Архістратиг воїнства Небесного відкрив Ісусу Навину Божу волю, як узяти неприступну Єрихонську фортецю. Весь єврейський народ повинен шість днів, по одному разу, обходити Єрихон із Ковчегом Завіту, а сьомого дня обійти його сім разів. Потім він за знаком свого вождя повинен голосно закричати — і в цей час з Божою допомогою ієрихонські стіни руйнуються. Ісус Навин так і вчинив. Протягом шести днів поспіль ізраїльтяни виходили з табору і один раз на день урочистою процесією йшли навколо фортечних стін на відстані, безпечній від стріл та кам’яних снарядів. Обложені підіймалися на стіни і з подивом і страхом спостерігали за цими діями, підозрюючи, що в них прихований якийсь зловісний магічний зміст. Бо з того часу, як стоїть Єрихон, ніколи ще не траплялося, щоб нападники поводилися так незрозуміло. На чолі ходи у бойовому порядку йшли озброєні воїни. Відразу за ними йшли священики і голосно сурмили срібними трубами. Потім йшла група священиків, які на позолочених жердинах урочисто несли святиню ізраїльського народу – Ковчег Завіту. Замикав процесію натовп жінок, дітей та старих людей у ​​святковому одязі. Всі йшли мовчки, і в повітрі лунала тільки гучна гра труб. На світанку сьомого дня Ісус Навин знову вивів свій народ з табору і шість разів обійшов навколо стін, зберігаючи, як і раніше, суворе мовчання. Проте, здійснюючи сьоме коло, народ за цим сигналом голосно закричав — і в цей час відбулося диво: стіни міста Єрихона затремтіли вщент і обвалилися. Ізраїльські воїни з різних боків увірвалися в місто, і бій почався на вулицях Єрихона. Господь зрадив це місто закляття, тому, за винятком Раав та її родичів, ізраїльтяни винищили всіх його мешканців. Падіння Єрихона надихнуло ізраїльтян до подальших завоювань обіцяної землі, але найголовніше – це те, чого вони навчилися! Тепер кожен з них знав, що завжди між Божим одкровенням і його втіленням у життя є той час, коли ти ходиш колами, а обставини не змінюються і єдине, що може допомогти тобі досягти перемоги – це послух сказаного Богом і постійність у тому, що він тобі відкрив.