Церква Божої Слави

Спогади про Божу вірність у часи випробувань та радості зміцнюють нашу надію і віру на майбутнє.

Це підбадьорливий роздум на основі Євангелія від Матвія 10:20, який нагадує, що під час свідоцтва про свою віру не варто покладатися лише на власні сили чи ідеальні слова, адже Святий Дух завжди підкаже і промовить через наше віддане серце.

Бог поруч навіть у найтемніші миті. Його присутність не залежить від почуттів — просто прийдіть такими, якими ви є.

Ісус — жива вода, що втамовує найглибшу спрагу вашої душі.

Цей надихаючий роздум на основі останнього листа апостола Павла (2 Тимофія 4:7) закликає кожного віруючого до стійкості та непохитної вірності Богові посеред будь-яких життєвих випробувань, щоб наприкінці свого земного шляху з упевненістю сказати: «Я зберіг віру».

Надихаючий розбір вірша Филип’ян 4:13, який нагадує, що Бог гарантує нам не легкі обставини чи виконання наших примх, а безлімітний духовний ресурс і силу, щоб витримати будь-які життєві сезони та виконати Його волю.

Цей духовний роздум спростовує сприйняття Біблії як звичайної історичної збірки та наголошує, що Боже Слово є живим і дієвим інструментом Святого Духа, сила якого розкривається лише тоді, коли віруючі не просто читають його, а практично втілюють ці істини у своєму повсякденному житті.

Ви хочете стати новими? У всьому світі люди прагнуть змін. Ми прагнемо позбутися старих звичок та способу мислення, якщо вони більше нам не служать. Саме з цієї причини існують тисячі книг із самодопомоги, подкастів, статей та різноманітних засобів масової інформації. Ми хочемо змінитись! І все ж таки це може здатися неможливим! Павло, один із учнів (…)

Велика бо вірність Твоя! — Плач Єремії 3:23 Увійшовши до церковної зали, де урочисто звучала музика, я озирнулася навколо, щоб подивитися на людей, які зібралися на вечірнє богослужіння, присвячене зустрічі Нового року. Я згадала події минулого року, і моє серце сповнилося радістю та надією. Ми разом журилися через заблудлих дітей, смерть дорогих нам людей, втрату (…)

Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений. — Приповістей 15:13 Завантаживши свою машину продуктами, я обережно виїжджала з місця паркування. Раптово якийсь чоловік, не помічаючи мене, кинувся через узбіччя майже під колеса автомобіля. Я різко загальмувала. Переляканий чоловік підвів очі й зустрів мій погляд. У той момент я зрозуміла, що стою перед (…)