Церква Божої Слави

“Ніхто більшої любові не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх”. — Івана 15:13

“Й ого всі любили”, – так описували Дона Джузеппе Берарделлі з італійського міста Казніго. Дон був улюбленим чоловіком, який їздив по місту на старенькому мотоциклі і завжди починав вітання словами: “Мир і добро”. Він невтомно працював заради добра інших. Однак у останні роки життя в нього виникли проблеми зі здоров’ям, які посилились, коли він інфікувався коронавірусом. У відповідь на це громада придбала для нього кисневий апарат. Втім коли його стан став важким, він відмовився від дихального апарату, вирішивши натомість віддати його молодшому пацієнту, який його потребував. Почувши про його відмову, ніхто не здивувався, бо це було просто в його характері.

“Улюблений за любов”, – це заклик, який апостол Іван неодноразово повторює у своєму Євангелії. Відчувати любов і любити інших – це подібно до церковного дзвону, який звучить і вдень, і вночі, незалежно від погоди. У 15-му розділі Євангелія від Івана слова апостола досягають певної кульмінації, бо він показує, що найбільшим проявом любові є не любов усіх, а любов до всіх: “…як хто свою душу поклав би за друзів своїх” (в. 13).

Приклади жертовної любові завжди надихають нас. Однак вони ніщо в порівнянні з Божою любов’ю. Втім не забувайте про виклик, який із нею пов’язаний, бо Ісус звелів: “…щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив” (в. 12). Отже, любіть усіх.

Бути улюбленим і любити інших. Чи не плутаєте ви це іноді? Чому так або ні? Що для вас означає віддати власне життя за друга?

Господи Ісусе, будь ласка, допоможи мені любити так, як Ти любиш мене.

Автор: Джон Блейз

“Заплата покори і страху Господнього, – це багатство, і слава, й життя”. — Приповістей 22:4

Як і багато вчителів, Керрі присвячує незліченну кількість годин своїй кар’єрі, часто до пізнього вечора перевіряючи роботи і спілкуючись з учнями та їхніми батьками. Щоб підтримувати ці зусилля, вона покладається на товариськість і практичну допомогу колег. Нещодавнє дослідження, проведене серед освітян, показало, що користь від співпраці зростає, коли ті, з ким ми працюємо, демонструють смирення. Якщо колеги готові визнати свої слабкості, інші відчувають себе в безпеці, ділячись своїми знаннями один з одним та ефективно допомагаючи кожному в групі.

Біблія говорить про важливість смирення, і не лише для покращення співпраці. Наслідком “страху Господнього”, тобто правильного розуміння того, хто ми в порівнянні з красою, силою і величчю Бога, є “багатство, і слава, й життя” (Пр. 22:4). Смирення веде до життя в громаді, яке є плідним у Божому домобудівництві, бо ми прагнемо приносити користь нашим ближнім, які також носять Божий образ.

Ми виявляємо страх Господній не для того, щоб отримати для себе “багатство, і славу, й життя”, бо тоді б це не було проявом справжнього смирення. Натомість ми наслідуємо Ісуса, Який “умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба” (Фил. 2:7), аби нам стати частиною Його тіла, яке смиренно взаємодіє задля виконання Божої праці, Його прославлення і розповсюдження послання життя у світі.

Що для вас означає смирення? Чи були ви свідком того, як чиєсь смирення принесло користь іншим?

Господи Ісусе, наповни моє серце смиренням.

Автор: Кірстен Холмберг

“Коли я… любові не маю, – то пожитку не матиму жодного”. — 1 Коринтян 13:3

Джим і Ланіда закохалися один в одного ще в коледжі. Вони одружилися, і їхнє життя було щасливим протягом багатьох років. Потім Ланіда почала дивно поводитись, губитися і забувати про заплановані зустрічі. У сорок сім років їй поставили діагноз: хвороба Альцгеймера на ранній стадії. Після десяти років, коли Джим був її основним опікуном, він зміг сказати: “Хвороба Альцгеймера дала мені можливість любити і служити своїй дружині так, як я не міг собі уявити, коли казав у день весілля: «Я згоден»”.

Пояснюючи дари Святого Духа, апостол Павло багато писав про чесноту любові (1 Кор. 13). Він протиставляв бездушні акти служіння тим діям, які йдуть із люблячого серця. Сильне слово – то добре, писав Павло, але без любові воно подібне до безглуздого шуму (в. 1). “Коли я віддам своє тіло на спалення, та любові не маю, – то пожитку не матиму жодного” (в. 3). Зрештою, Павло сказав: “Найбільша між ними – любов” (в. 13).

Піклуючись про свою дружину, Джим поглиблював власне розуміння любові та служіння. Тільки незмінна і сильна любов могла дати йому сил щодня підтримувати дружину. Втім єдиним досконалим прикладом жертовної любові слугує Божа любов до нас, яка спонукала Його послати Ісуса померти за наші гріхи (Ів. 3:16). І ця жертва, вмотивована любов’ю, назавжди змінила наш світ.

Чи намагались ви служити іншим без любові? На які вчинки вас може сьогодні надихнути любов до Бога і до ближніх?

Дорогий Боже, дякую за Твою любов до мене. Допоможи, щоб усі мої слова та справи походили з люблячого серця.

Автор: Карен Пімпо

“Коли ваші гріхи будуть як кармазин, – стануть білі, мов сніг”. — Ісаї 1:18

Червоний колір не завжди зустрічається в речах, які ми виготовляємо. Як перенести насичений червоний колір яблука на футболку чи помаду? У давнину червоний пігмент отримували з глини або червоних каменів. У 1400-х роках ацтеки винайшли спосіб використання комах кохінел для отримання червоного барвника. Сьогодні ці ж крихітні комахи забезпечують світ червоним кольором.

У Біблії червоний колір вказує на царську владу, а також на гріх та сором. Крім того, це колір крові. Коли воїни, “роздягнувши [Ісуса], багряницю наділи на Нього” (Мт. 27:28), ці три символи злилися в один образ червоного кольору, що розриває серце: Ісуса висміювали, наче царську особу, Він був покритий ганьбою та одягнений у колір крові, яку Він незабаром проллє. Водночас пророк Ісая провістив обітницю, що Ісус очистить нас від червоного кольору, який нас плямує: “Коли ваші гріхи будуть як кармазин, – стануть білі, мов сніг” (Іс. 1:18).

І ще один аспект стосовно комах, з яких отримують червоний барвник. Насправді ззовні вони молочно-білі. Лише коли їх розчавлюють, вони випускають червону кров. Цей маленький факт перегукується з іншими словами Ісаї: “Він був ранений за наші гріхи” (Іс. 53:5).

Ісус, Який не знав гріха, прийшов врятувати нас від гріха. Він дозволив одягнути Себе в багряницю, аби ми змогли стати білими, як сніг.

Як гріхи плямують ваше життя? Як Ісус може вас відновити і знов зробити чистими?

Дорогий Боже, дякую за Твого Сина Ісуса і за рятівну благодать Його пролитої крові.

Автор: Кеннет Петерсен

“А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх… і моліться за тих, хто вас переслідує”. — Матвія 5:44

Громадянська війна в США породила багато гірких почуттів, однак Авраам Лінкольн вважав за потрібне сказати добре слово про Південь. Згодом одна жінка, шокована його словами, запитала, як він міг це зробити. Лінкольн відповів: “Пані, хіба я не знищую своїх ворогів, коли роблю їх своїми друзями?” Розмірковуючи над цими словами через століття, Мартін Лютер Кінг прокоментував: “Це і є сила викупної любові”.

Закликаючи християн любити своїх ворогів, Кінг посилався на вчення Ісуса. Він зазначив, що хоча віруючим може бути важко любити тих, хто їх переслідує, однак ця любов зростає з “послідовного і повного підкорення Богу”. Кінг казав: “Виявляючи таку любов, ми пізнаємо Бога і відчуваємо красу Його святості”.

Кінг посилався на Нагірну проповідь Ісуса, в якій Господь сказав: “Любіть ворогів своїх… і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отця вашого” (Мт. 5:44-45). Ісус виступав проти загальноприйнятого принципу – любити тільки своїх близьких і ненавидіти ворогів. Натомість Бог Отець дає Своїм дітям силу любити тих, хто їм протистоїть.

Може здаватися, що ворогів любити неможливо, але якщо ми звертаємось за допомогою до Бога, Він відповідає на наші молитви. Він дає відвагу прийняти цю радикальну практику, бо, як сказав Ісус, “можливе все Богові” (Мт. 19:26).

Хто ваш ворог? Якщо вам здається несумісним виявляти любов до тих, хто вам протидіє, як принести ці почуття Богу?

Люблячий Боже, Ти створив мене і моїх кривдників за Своїм образом. Допоможи сприймати їх так, як сприймаєш їх Ти.

Автор: Емі Бушер Пай

“Хвалю Тебе, Господи, серед народів, Іменню Твоєму співаю!” — 2 Самуїлова 22:50

За свої сімдесят років правління Великобританією королева Єлизавета II схвалила лише одну біографію про своє життя з особистою передмовою – “Королева-слуга і Король, Якому вона служить”. Книга, видана на честь її дев’яностоліття, розповідає про те, як віра керувала нею під час служіння своїй країні. У передмові королева Єлизавета висловила подяку всім, хто молився за неї, і подякувала Богу за Його незмінну любов. В кінці вона підсумувала: “Я дійсно бачила Його вірність”.

Прості слова королеви Єлизавети перегукуються зі свідченнями багатьох чоловіків та жінок, які особисто відчули вірну турботу Бога у своєму житті. Саме ця тема лежить в основі прекрасної пісні, яку написав цар Давид, розмірковуючи над своїм життям. Вона записана у 22 розділі Другої книги Самуїла. Ця пісня розповідає про Божу вірність у захисті Давида, у забезпеченні його потреб та в порятунку, коли його життю становила загроза (вв. 3-4, 44). У відповідь на свій досвід Божої вірності Давид написав: “Іменню Твоєму співаю!” (в. 50).

Будучи свідками Божої вірності, ми повинні розповісти іншим про Його турботу в нашому житті. Якщо ми усвідомлюємо, що по життю нас ведуть не власні здібності, а вірна турбота люблячого Отця, нас переповнює вдячність і хвала.

Яким чином Божа вірність проявлялась у вашому житті? Як висловити свою вдячність Богу?

Небесний Отче, я дуже вдячна, що в кожному періоді життя, у смутку чи радості, я бачила Твою вірність.

Автор: Ліза Самра

“Ти знаєш з дитинства Писання святе, що може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в Христа Ісуса”. — 2 Тимофія 3:15

Коли Крістін захотіла купити особливу книгу для свого чоловіка-китайця Ксіо-Ху, єдиною книгою китайською мовою, яку вона змогла знайти, була Біблія. Хоча жоден із них не був християнином, вона сподівалася, що він все одно оцінить подарунок. Спочатку чоловік розсердився, коли побачив Біблію, втім, зрештою, все ж узяв її до рук. Читаючи Біблію, він все більше і більше переконувався в істині, викладеній на її сторінках. Засмутившись таким неочікуваним розвитком подій, Крістін і сама почала читати Писання, аби довести чоловіку хибність його нових поглядів. Втім, на свій подив, вона також повірила в Ісуса, переконавшись в істинності прочитаного.

Апостол Павло знав, що Святе Письмо змінює людей. Пишучи з римської в’язниці, він закликав Тимофія “в тім пробувати, чого тебе навчено”, бо “ти знаєш з дитинства Писання святе” (2 Тим. 3:14-15). У грецькій мові слово “пробувати” означає “перебувати” в тому, що відкриває Біблія. Знаючи, що Тимофій зазнає протидії та переслідування, Павло хотів, аби він був готовий до викликів. Він вірив, що Тимофій знайде силу та мудрість у Біблії, розмірковуючи над її істиною.

Бог через Свого Духа оживляє для нас Писання. Якщо ми перебуваємо в біблійній істині, Він нас змінює, аби ми уподібнились Йому. Так само Бог зробив з Ксіо-Ху та Крістін.

Як ви змінились через читання Біблії та розмірковування над нею? Коли Святе Письмо ожило для вас?

Творець усього видимого і невидимого, дякую, що зробив Біблію життєдайною книгою. Допоможи мені, читаючи Писання, слухатись Тебе.

Автор: Емі Бушер Пай

“Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного”. — Рим. 13:8

У віці тридцяти років я вірою прийняла у своє серце Ісуса Христа, і в мене виникло багато питань. А коли я почала читати Біблію, переді мною постало ще більше питань. Я звернулась до подруги: “Хіба можна виконати всі Божі заповіді? Я ж тільки сьогодні вранці накричала на чоловіка!”

“Просто продовжуй читати Біблію, – сказала вона, – і проси Святого Духа допомогти тобі любити так, як тебе любить Ісус”.

Тепер я з Господом уже більше двадцяти років, і ця проста, але мудра порада, як і раніше, допомагає мені виконувати три кроки, які я називаю “циклом Божої любові”. По-перше, апостол Павло стверджував, що любов займає центральне місце в житті християнина. По-друге, продовжуючи сплачувати “борг любові один до одного”, послідовники Христа виявляють Йому покірність, “бо хто іншого любить, той виконав Закон” (Рим. 13:8). Зрештою, ми виконуємо закон, бо “любов не чинить зла ближньому” (в. 10).

Відчуваючи глибину Божої любові до нас, виявлену через хресну жертву Христа, ми можемо відповісти вдячністю. Наша вдячна відданість Ісусу спонукає нас любити інших своїми словами, вчинками і ставленням. Справжня любов походить від єдиного істинного Бога, Який Сам є любов’ю (1 Ів. 4:16, 19).

Люблячий Боже, допоможи нам слідувати шляхом Твоєї великої любові!

Коли ви намагалися відчути, що Ісус вас любить, або ж намагалися любити так, як любить Він? Як розуміння того, що Ісус вас любить цілковито і безумовно, впливає на прояв вашої любові до інших?

Дорогий Ісусе, будь ласка, допоможи мені вірити, що Ти мене любиш, і далі виявляти цю любов до інших.

Автор: Сошіль Діксон

“Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом”. — Приповістей 29:23

Гордість передує приниженню і часто призводить до нього. В цьому добре переконався один чоловік у Норвегії. Навіть не одягнений у спортивний одяг, він зухвало викликав на забіг Карстена Вархольма, світового рекордсмена з бігу на 400 метрів з бар’єрами. Вархольм прийняв виклик. На фініші дворазовий чемпіон світу усміхнувся, коли його суперник, пояснюючи свій програш, твердив, що в нього просто був поганий старт, і він хотів би спробувати ще раз!

У Книзі приповістей 29:23 написано: “Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом”. Божі стосунки з гордими є однією з улюблених тем Соломона в цій книзі (Пр. 11:2; 16:18; 18:12). Слово “гординя” в цих віршах означає “роздутий” або “надутий”, тобто привласнення собі того, що по праву належить Богу. Коли нас сповняє гордість, ми думаємо про себе більше, ніж повинні. Господь Ісус одного разу сказав: “Хто-бо підноситься, – буде понижений, хто ж понижується, той піднесеться” (Мт. 23:12). Святе Письмо спонукає нас прагнути смирення. Це не хибна скромність, а належне самосприйняття та визнання, що саме Бог дарує нам усе, що в нас є. Це означає виявляти мудрість і не казати зарозуміло й “квапливо” (Пр. 29:20).

Просімо Бога дарувати нам мудре серце, аби упокорювати себе заради Його слави та уникати самоприниження.

Коли ви відчували смирення, яке прославляло Бога? Як упокорювати себе перед Богом?

Дорогий Боже, нагадуй мені, що смирення є шляхом до Твоєї слави.

Автор: Марвін Уїльямс

“І ми молилися до нашого Бога, і поставили проти них сторожу вдень та вночі”. — Неемії 4:3

Уоллес та Мері Браун вирішили переїхати до бідного району Бірмінгема (Англія). Невелика церква потребувала пастора. Але подружжя не знало, що на території, що прилягає до церкви і будинку, в якому їм належить жити, орудувала місцева банда. Браунам кидали цеглу у вікна, підпалювали паркани, погрожували їхнім дітям. Насильство тривало місяцями, і поліція не могла нічого вдіяти.

Книга пророка Неемії розповідає, як ізраїльтяни відбудували зруйновані стіни Єрусалима. Коли вороги “змовилися… учинити… замішання” (Неем. 4:2), ізраїльтяни “молилися до… Бога, і поставили проти них сторожу” (в. 3). Відчуваючи, що Бог за допомогою цього тексту з Біблії направляє їх, Брауни, їхні діти та ще декілька людей обійшли навколо стін церкви, молячись, щоб Він поставив ангелів на сторожі задля їхнього захисту. Бандити насміхалися, але наступного дня з’явилася лише половина цієї банди. Потім бандитів було лише п’ятеро, а ще через один день взагалі ніхто не прийшов. Пізніше Брауни почули, що банда припинила тероризувати людей.

Ця чудесна відповідь на молитву не є формулою нашого власного захисту, але вона нагадує, що протидія Божій справі прийде, і її треба усувати зброєю молитви. “Згадайте Господа великого та грізного”, – сказав Неемія ізраїльтянам (в. 8). Він може змінити навіть жорстокі серця.

Як би ви вчинили на місці родини Браун? Хто сьогодні потребує ваших молитов про порятунок?

Дивовижний Боже, пошли на захист Свого народу Твоїх могутніх ангелів і зміни серця ворогів.

Автор: Шерідан Войсі