Вмотивовані любов’ю
Олексій • 11 місяців назад
“Коли я… любові не маю, – то пожитку не матиму жодного”. — 1 Коринтян 13:3
Джим і Ланіда закохалися один в одного ще в коледжі. Вони одружилися, і їхнє життя було щасливим протягом багатьох років. Потім Ланіда почала дивно поводитись, губитися і забувати про заплановані зустрічі. У сорок сім років їй поставили діагноз: хвороба Альцгеймера на ранній стадії. Після десяти років, коли Джим був її основним опікуном, він зміг сказати: “Хвороба Альцгеймера дала мені можливість любити і служити своїй дружині так, як я не міг собі уявити, коли казав у день весілля: «Я згоден»”.
Пояснюючи дари Святого Духа, апостол Павло багато писав про чесноту любові (1 Кор. 13). Він протиставляв бездушні акти служіння тим діям, які йдуть із люблячого серця. Сильне слово – то добре, писав Павло, але без любові воно подібне до безглуздого шуму (в. 1). “Коли я віддам своє тіло на спалення, та любові не маю, – то пожитку не матиму жодного” (в. 3). Зрештою, Павло сказав: “Найбільша між ними – любов” (в. 13).
Піклуючись про свою дружину, Джим поглиблював власне розуміння любові та служіння. Тільки незмінна і сильна любов могла дати йому сил щодня підтримувати дружину. Втім єдиним досконалим прикладом жертовної любові слугує Божа любов до нас, яка спонукала Його послати Ісуса померти за наші гріхи (Ів. 3:16). І ця жертва, вмотивована любов’ю, назавжди змінила наш світ.
Чи намагались ви служити іншим без любові? На які вчинки вас може сьогодні надихнути любов до Бога і до ближніх?
Дорогий Боже, дякую за Твою любов до мене. Допоможи, щоб усі мої слова та справи походили з люблячого серця.
Автор: Карен Пімпо