Не буду згадувати гріха

Олексій • 7 місяців назад

“Бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха”. — Єремії 31:34

Якось грудневого ранку 1992 року я їхав дорогою на пікапі свого діда, як раптом задні колеса почало заносити. Я не бачив ожеледиці, але добре її відчув. Машину стало кидати з боку в бік: один занос, другий, третій – і ось, я опинився в повітрі, зірвавшись з п’ятиметрового насипу. Пам’ятаю, як подумав: “Це круто, ось тільки вмирати не хочеться”. За мить машина приземлилася на крутий схил і, перекидаючись, покотилася вниз. Я виліз із розбитої кабіни, на щастя, цілком неушкодженим.

Бог мене помилував. А що дідусь? Про машину, що не підлягала відновленню, він не сказав мені ні слова. Не лаяв, не висував матеріальних претензій, нічого. Тільки усміхався, радіючи, що я живий та здоровий.

Прощення дідуся нагадує мені про милість Господа, як про це говорить пророк Єремія. Незважаючи на безперечну провину ізраїльтян, Бог обіцяв відновити стосунки зі Своїм народом, кажучи: “Їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха” (Єр. 31:34).

Я впевнений, що дідусь до кінця днів пам’ятав, хто розбив його пікап. Але він зробив так само, як Бог, не згадуючи про це, не дорікаючи і не вимагаючи компенсувати збитки. Подібно до Господа, дідусь вирішив поводитися так, ніби того, що я зробив, ніколи не було.

Як Боже прощення впливає на ваше сприйняття власних гріхів? Як ви можете виявляти милість до інших?

Небесний Отче, дякую Тобі за прощення. Коли почуття провини позбавить мене душевного спокою, допоможи мені згадати, що в Христі Ти не згадаєш жодного мого гріха.

Автор: Адам Хольц