Церква Божої Слави

“Нехай кожен дає, як серце йому призволяє… бо Бог любить того, хто з радістю дає!” — 2 Коринтян 9:7 Бренда йшла до виходу з торгового центру, як раптом її увагу привернув рожевий колір, що виднівся за склом вітрини. Вона підійшла ближче і зупинилась, із захопленням дивлячись на “бавовняне пальто карамельного кольору”. О, Холлі б воно (…)

“Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів”. — Псалом 102:9 Одним із наслідків пандемії Covid-19 було пришвартування круїзних кораблів і перебування пасажирів на карантині. Видання “The Wall Street Journal” опублікувало статтю, яка містила інтерв’ю з туристами. Коментуючи, як карантин надав більше можливостей для спілкування, один пасажир пожартував, що його дружина, яка має (…)

“Терпіть один одного, і прощайте”. — Колосян 3:13 Вісімдесят років у шлюбі! 31 травня 2021 року Пет і Рут, двоюрідні дідусь і бабуся мого чоловіка, відсвяткували цю визначну дату. Після випадкової зустрічі в 1941 році, коли Рут ще навчалася в коледжі, молоді люди настільки покохали одне одного, що на наступний день після випускного вони одружились. (…)

“Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї”. — Приповістей 22:6 В телесеріалі 1960-х років “Шоу Енді Гріффіта” один чоловік каже Енді, що той повинен дати можливість своєму сину Опі самостійно вирішувати, як йому жити. Втім Енді незгоден: “Не можна дозволяти юнаку самостійно ухвалювати життєво важливі рішення. Він схопиться за (…)

“Царство Небесне подібне… до… скарбу”. — Матвія 13:44 Мій друг Руел відвідав зустріч випускників школи, яка проходила в будинку одного з його однокласників. Особняк на побережжі біля бухти Маніли міг вмістити до двохсот людей, і Руел відчув себе незначущим. “Я багато років служив пастором у віддалених сільських церквах, – сказав мені Руел, – і мене (…)

“Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену”. — Луки 15:6 “Мене називають «володарем перснів». Цього року я вже знайшов 167 загублених перснів”. Під час прогулянки пляжем ми з дружиною Карі поспілкувалися з літнім чоловіком, який ходив з металошукачем. “Іноді на перснях викарбувані імена, – сказав він, – і мені подобається спостерігати за (…)

“Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене”. — Псалом 17:17 У нещодавньому пості блогер Бонні Грей згадала момент, коли її серце охопив сильний смуток. “У найщасливіший період мого життя… я раптом почала відчувати приступи паніки і депресії”. Грей намагалася віднайти способи, як вгамувати свій біль, втім невдовзі зрозуміла, що самостійно нездатна з цим (…)

“Зо всякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, у любові терплячи один одного”. — Ефесян 4:2 Одного ранку я сидів у своєму кріслі. З верхнього поверху до мене спустилась моя найменша дочка і одразу стрибнула мені на коліна. Я по-батьківськи її приголубив і поцілував у голову. Вона була задоволена. Однак потім вона зморщилась і недоброзичливо подивилась (…)

“Кохання… немов… жар огню, воно полум’я”. — Пісня над піснями 8:6 Поет, художник і друкар Вільям Блейк насолоджувався сорокап’ятирічним шлюбом зі своєю дружиною Катериною. Починаючи з дня весілля і до його смерті в 1827 році, вони завжди працювали разом. Катерина додавала кольорів до ескізів Вільяма. Їхній запал зберігався попри роки бідності та інші труднощі. Блейк (…)

“А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх”. — Матвія 5:44 “Я знаю, що вони говорять. А я тобі кажу…” В дитинстві я тисячу разів чув цю фразу від своєї матері. Контекстом завжди був тиск з боку ровесників. Вона намагалася навчити мене не йти за натовпом. Я вже давно не хлопчик, однак бажання піти за натовпом (…)