“І всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа”. — Дії 11:23
“Суцільне натхнення” . Цією фразою Джон Толкін описав особисту підтримку, яку йому надавав його друг і колега Клайв Льюїс під час написання епічної трилогії “Володар перснів”. Робота Толкіна над серією була кропіткою і вимогливою, і він особисто більше двох разів переписував свої довжелезні рукописи. Коли він надіслав їх Льюїсу, той відповів: “Усі довгі роки, які ви витратили на це, виправдані”.
Можливо, найвідомішим натхненником у Біблії був Йосип з Кіпру, більш відомий як Варнава (що означає “син потіхи”), ім’я, яке йому дали апостоли (Дії 4:36). Саме Варнава заступився за Павла перед апостолами (Дії 9:27). Пізніше, коли язичники почали вірувати в Господа Ісуса Христа, Лука розповідає, що Варнава “всіх став просити, щоб серцем рішучим трималися Господа” (Дії 11:23). За словами Луки, він “добрий був муж, повний Духа Святого та віри”, і через нього “прилучилось багато народу до Господа” (в. 24).
Цінність слів підбадьорення неможливо виміряти. Коли ми пропонуємо іншим слова віри та любові, Бог, Який дає “вічну потіху” (2 Сол. 2:16), може діяти через те, чим ми ділимось, щоб назавжди змінити чиєсь життя. Нехай Він допоможе нам запропонувати комусь сьогодні “суцільне натхнення”!
Кого б ви хотіли підбадьорити? Яким чином ви можете поділитися з ними Божою любов’ю через добрий вчинок або добре слово?
Дорогий Боже, будь ласка, допоможи мені сьогодні стати для когось підбадьоренням.
Автор: Джеймс Бенкс
Ви колись спотикалися в темній кімнаті чи намагалися ходити вночі, коли не було світла? Можливо, ви натрапили на стіну або вдарились у щось ногою. Ви пам’ятаєте, як чудово було увімкнути світло, щоб бачити, куди ви йдете?
Слово Боже каже, що ми також ходимо в темряві. Наше життя без Ісуса характеризується саме цим – темрявою. Коли ми намагаємося прожити життя власними силами, ми неминуче зазнаємо невдачі та створюємо проблеми.
Ісус – це світло, яке сяє в темряві навколишнього світу і в нашому власному житті. Він висвітлює істину світу, щоб ми не залишалися бранцями наших старих шляхів, а могли бути перетворені Ісусом через прощення.
Без Його світла, що сяє у темряві, ми не впізнали б істини.
Ісус також є Тим, Хто спрямовує наші шляхи. Подібно до того, як ми спотикаємось у темряві без фізичного світла, Ісус — це світло, яке освітлює нам шлях життя.
Іоана 1:5 також каже нам, що світло Ісуса нічим не може бути переможене. Немає духовних сил чи культурних подій, які могли б перевершити світло Ісуса. І ніхто нічого не може зробити, щоб відлучити нас від Божої любові та світла.
Якими б похмурими не здавалися обставини, ми покликані ходити у світлі Ісуса. Фізичний світ висвітлює світ навколо нас, але світло Христа висвітлює красу в усьому.
Проведіть сьогодні трохи часу в молитві, подякувавши Ісусу за спасіння, яке у вас є, а також попросіть Його продовжувати висвітлювати ваш життєвий шлях. Потім дозвольте світлу Ісуса сяяти через вас, через вашу любов до оточуючих вас людей.
“Хто Бог інший, як Ти, що прощає провину?” — Михея 7:18
Напередодні національного свята Дня подяки президент США вітає двох індичок у Білому домі, перш ніж дарувати їм президентське помилування. Замість того, щоб стати головною стравою традиційного обіду на День подяки, індички безпечно доживатимуть решту свого життя на фермі. Хоча птахи не можуть осягнути даровану їм свободу, ця незвичайна щорічна традиція підкреслює життєдайну силу помилування.
Пророк Михей розумів значення помилування, коли писав суворе попередження ізраїльтянам, які ще перебували в Єрусалимі. Він сказав, що Бог свідчить проти народу (Мих. 1:2) за їхнє прагнення до зла і потурання жадібності, нечесності та насильству (Мих. 6:10-15).
Водночас, незважаючи на ці непокірні вчинки, Михей закінчує свою книгу з надією, яка ґрунтується на обітниці, що Бог не гнівається вічно, що Він прощає провину і пробачає прогріх (Мих. 7:18). Будучи Творцем і Суддею над усім, Він може авторитетно заявити, що не буде тримати наші вчинки проти нас через Свою обітницю, дану Аврааму (в. 20), яка остаточно здійснилася через смерть та воскресіння Ісуса.
Отримати прощення за всі гріхи – це незаслужений дар, який приносить величезні благословіння. У міру того, як ми осягаємо все більше і більше переваг Божого повного прощення, будемо відповідати Йому хвалою та вдячністю.
Якими є блага від прощення, яке пропонує Бог? Як воно спонукає до прояву вдячності?
Милостивий Отче, допоможи мені жити з почуттям вдячності за прощення, яке Ти мені дарував.
Автор: Ліза Самра
Писання абсолютно ясно каже, що християни повинні бути відомі своєю любов’ю. Знову і знову Слово Боже каже нам, що любов має бути нашою найважливішою якістю.
Можливо, ви знайомі зі словами Ісуса в Євангелії від Матвія 22:36-40, де Він каже, що найбільша заповідь — це любити Бога всім нашим єством. Але не менш важливо й те, щоб ми любили інших.
Ісус навіть говорить в Іоана 13:35, що кожен впізнає в нас Його учнів за тим, як ми любимо інших. Нас не впізнають за знанням Біблії, за нашими сім’ями, за кар’єрним шляхом, який ми обираємо, або за кількістю часу, проведеного в церкві. Хоча все це важливо, Ісус каже, що найважливіша якість — це те, як ми любимо інших людей.
Петра 4:8 каже нам те ж саме: ми повинні бути серед найулюбленіших людей на землі, і нашою метою має бути глибока любов одне до одного. Петро, автор цього вірша, також каже, що любов — це ключ до прощення інших. Так само, як Ісус пробачив нас, наша любов до інших людей повинна спонукати нас прощати тих, хто образив нас.
Прощення тих, хто погано з нами поводився, — одне з найважчих завдань: для цього ми повинні глибоко любити. Ось чому прощення є свідченням життя, відзначеного Божою любов’ю.
Отже, якби ваших найближчих друзів запитали про ваші найкращі якості, що б вони відповіли? Чи було б вашою головною якістю те, наскільки ви любите інших? Якщо ні, знайте, що ви не самотні. Ніхто з нас не ідеальний, і нам усім потрібно робити це краще.
Отже, які кроки ви можете зробити, щоб більше любити інших? Чи є люди, які образили вас, яких вам потрібно пробачити? Чи є люди, яких ви образили, і з якими вам потрібно примиритися? Складіть список дій, як ви можете проявляти любов до інших людей. Сьогодні приділіть трохи часу тому, щоб попросити Бога допомогти вам стати більш люблячими.
“Бог є світло”. — 1 Івана 1:5
Коли на вулицях Хайленд-Парку, штат Мічиган, зникло світло, там прокинулось прагнення до іншого джерела світла – сонця. Місту не вистачало коштів, аби розрахуватися з комунальною компанією. Енергетики вимкнули вуличне освітлення і витягли лампочки з 1400 ліхтарів. Це залишило мешканців у небезпеці та темряві. “Ось іде пара дітей, вони йдуть до школи, – сказав місцевий житель знімальній групі новин. – Тут немає освітлення. Їм доводиться просто ризикувати, ідучи вулицею”.
Ситуація змінилася, коли в місті з’явилася некомерційна група, яка вирішила встановити вуличні ліхтарі на сонячних батареях. Працюючи разом, гуманітарна організація заощадила місту гроші на рахунках за електроенергію, одночасно забезпечивши джерело світла, яке допомогло задовольнити потреби мешканців.
У нашому християнському житті надійним джерелом світла є Сам Ісус, Син Божий. Апостол Іван писав: “Бог є світло, і немає в Нім жодної темряви” (1 Ів. 1:5). Він також зазначив: “Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха” (в. 7).
Сам Ісус проголосив: “Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя” (Ів. 8:12). З Божим Святим Духом, Який керує кожним нашим кроком, ми ніколи не будемо ходити в темряві. Його світло завжди світить яскраво.
Як ви відчули світло Ісуса у своєму житті? Кому ви можете розповісти про Нього сьогодні?
Дорогий Боже, нехай Твоє світло яскраво засяє в кожному куточку мого життя.
Автор: Патриція Рейбон
“Дайте їсти їм ви”. — Марка 6:37
Моя подруга та її чоловік не могли зачати дитину. Лікарі порекомендували їй пройти відповідну медичну процедуру. Але вона вагалася: “Хіба молитви не достатньо для вирішення нашої проблеми? Чи дійсно мені потрібно робити цю процедуру?” Моя подруга намагалася зрозуміти, яку роль відіграють людські дії в тому, щоб побачити, як діє Бог.
Історія про те, як Ісус нагодував натовп людей, може допомогти нам у цьому (Мр. 6:35-44). Ми, можливо, знаємо, як закінчується ця історія: тисячі людей чудесним способом були нагодовані хлібом та рибою (в. 42). Але зверніть увагу на те, хто нагодував цей натовп? Учні (в. 37). А хто забезпечує їжу? Вони (в. 38). Хто роздає їжу та прибирає опісля? Учні (вв. 39-43). “Дайте їсти їм ви”, – сказав Ісус (в. 37). Так, Ісус зробив чудо, але це сталося завдяки діям учнів.
Хороший урожай – це дар Божий (Пс. 64:10-11), але фермер все одно повинен обробляти землю. Ісус обіцяв Петру “улов” риби, але рибалка все одно повинен був закинути свої сіті (Лк. 5:4-6). Бог може доглядати за землею і творити чудеса без нас, але зазвичай Він обирає працювати в партнерстві з людиною.
Моя подруга пройшла через цю процедуру і згодом успішно завагітніла. Хоча це не є формулою чуда, однак це стало уроком для нас. Бог часто чинить Свою чудодійну роботу методами, які Він вкладає в наші руки.
Коли у вас виникає спокуса лише молитися і нічого не робити? Що Бог закликає вас зробити прямо зараз?
Дорогий Боже, дякую, що долучив мене до Своєї дивовижної праці. Будь ласка, візьми те, що є в моїх руках, і твори через це чудеса.
Автор: Шерідан Войсі
“Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту”. — 2 Петра 1:5
Родина зібралася біля ліжка Домініка Бухура, знавця граматики сімнадцятого століття, який помирав. Зробивши останній подих, він, за переказами, промовив: “Я ось-ось помру або вже помираю; будь-який вираз буде правильним”. Кому на смертному одрі може бути діло до граматики? Тільки тому, хто присвятив граматиці все своє життя.
Досягаючи похилого віку, ми вже значною мірою визначилися зі своїми шляхами. У нас було ціле життя, щоб наш вибір ствердився у звичках, які згодом перетворюються на характер – добрий або поганий. Ми є тими, ким вирішили стати.
Легше розвивати благочестиві звички, поки наш характер молодий та гнучкий. Апостол Петро закликає: “Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті – пізнання, а в пізнанні – стримання, а в стриманні – терпеливість, а в терпеливості – благочестя, а в благочесті – братерство, а в братерстві – любов” (2 Петр. 1:5-7). Практикуйте ці чесноти, і тоді “щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа” (в. 11).
Які риси з цього списку є найбільш характерними для вас? Над якими все ще потрібно попрацювати? Попросіть Господа змінити вас і наділити силою. Це може бути повільна й важка подорож, однак Ісус “спеціалізується” на тому, щоб дати саме те, що нам потрібно. Попросіть Його змінити ваш характер, щоб вам все більше бути схожими на Нього.
Які риси свого характеру ви найбільше хотіли б змінити? Як шукати Божої сили та Його забезпечення і почати змінюватись?
Дорогий Ісусе, будь ласка, зроби мене більш схожим на Тебе, щоб інші могли ясно бачити Тебе.
Автор: Майк Уїттмер
Серед довгих періодів життя і складних обставин Бог, як і раніше, запрошує нас прийти до Нього. І один із найкращих способів наблизитися до Бога — проводити час у Його Слові. Його слова поєднують наші серця з Його істиною і нагадують нам про Його вірність.
Отже, ось п’ять кроків, які ви можете зробити зараз, щоб допомогти собі зробити паузу, відпочити і щодня покладати надію на Бога.
Підготуйте своє серце
Ти — мій Дорадник, Захисник мій, всім серцем покладаюсь на Твої слова!
Псалом 119:114
Почніть свій тихий час з читання цього псалма, а потім запишіть свої тривоги та занепокоєння. Уявіть, як ви складаєте коробку все, що претендує на вашу увагу, а потім віддаєте цю коробку Богу.
Попросіть Бога поговорити з вами
Перш ніж поринути у Писання, попросіть Бога допомогти вам зрозуміти Його Слово і показати, як правильно застосовувати Писання у своєму житті. Він обіцяє дати нам Свою мудрість, коли ми попросимо її.
Розкрити уривок
Коли було написано уривок? Хто був цільовою аудиторією? Яка основна тема? Чи є слова і фрази, що повторюються (якщо так, то чому)? Що цей уривок говорить вам про Бога та інших людей?
Прочитайте уривок кілька разів, щоразу відповідаючи на наступне запитання. Зверніть особливу увагу на будь-які фрази та ідеї, які продовжують привертати увагу.
Коротко підсумовуйте Писання
Проведіть кілька хвилин, просячи Бога показати вам істини в Його Слові, а потім запишіть 1–3 ключові висновки з цього уривка. Це допоможе вам продумати ідеї, які Бог показує вам.
Застосування
Напишіть 2–3 способи практичного застосування вивчених вами Писань, а потім регулярно перевіряйте свої успіхи. Ви навіть можете перетворити свої цілі на молитви в додатку YouVersion і встановити нагадування, щоб молитися за них!
Закінчивши роздуми над Писанням, проведіть кілька хвилин у мовчазному роздумі, а потім протягом дня роздумуйте про все, що ви дізналися.
Ісус сказав багато сильних, повчальних і важливих речей. Але є одна заповідь, яка підсумовує все:…
«Ось заповідь Моя: щоб ви любили один одного, як Я вас полюбив».
Іоана 15:12
Звучить просто, чи не так? Але коли ми дивимося на життя Ісуса, як Він любив? І як ми можемо прагнути любити так, як Він?
Любов змусила Ісуса відмовитися від Своїх привілеїв. Як Творець і Господь, Ісус може робити все, що заманеться. Але натомість Слово (Ісус) стало тілом і оселилося серед нас (Іоана 1:14) — тимчасово відмовившись від Своїх прав, щоб ми могли бути справедливими перед Богом.
Любов спонукала Ісуса поставити людей на перше місце. Жінка біля криниці. Чоловік хворий на проказу. Римський офіцер. Сліпий жебрак. Петрова теща. Вдовин син. Зневажений збирач податків. Навіть розбійник, що висить поруч з Ним на хресті. Ісус не бачив проблем — Він бачив і любив людей.
Любов спонукала Ісуса служити іншим. Він мив ноги Своїм учням, допомагав знедоленим, співчував хворим, втомленим і розбитим. Зрештою, Він віддав Своє життя за нас.
Любов спонукала Ісуса цінувати правду і благодать. У світі, де багато хто підносить благодать, а інші лише звеличують правду, Ісус цінував і те, й інше. Він був захоплений Божими шляхами та Божим Словом, а також виявляв велике співчуття до тих, хто цього найбільше потребував.
Якщо ми коли-небудь сумніваємось у тому, як любити інших, дивімося на Ісуса як на найкращий приклад. Він жив самовіддано, ставив на перше місце інших людей, служив аж до смерті та цінував як правду, так і благодать.
І коли ми любимо, як Ісус, ми станемо більш схожими на Нього.
“Дозволь мені до народу промовити”. — Дії 21:39
Павло пішов до храму на юдейську церемонію очищення (Дії 21:26). Однак деякі юдеї, які вважали, що він навчає проти закону, намагалися вбити його (в. 31). В ситуацію швидко втрутились римські солдати; вони заарештували Павла, зв’язали і вивели з території храму під вигуки натовпу: “Геть із ним!” (в. 36).
Як апостол відреагував на це? Він запитав командувача війська, чи може “до народу промовити” (в. 39). Коли римський офіцер дав дозвіл, Павло, закривавлений і в синцях, звернувся до розлюченого натовпу і поділився своєю вірою в Ісуса (Дії 22:1-16).
Це було дві тисячі років тому – давня біблійна історія, яку нам, можливо, важко пов’язати з сучасним життям. Втім нещодавно був заарештований чоловік на ім’я Пітер. Він відвідав свого друга, якого ув’язнили за віру в Ісуса в країні, де віруючих регулярно переслідують. Самого ж Пітера кинули в темну тюремну камеру і під час допитів зав’язали йому очі. Коли пов’язку з очей зняли, він побачив перед собою чотирьох солдатів зі зброєю, націленою на нього. Яка була реакція Пітера? Він побачив у цьому “прекрасну можливість поділитися своєю вірою”.
Ці історії вказують на важливу істину. Навіть якщо Бог дозволяє нам переживати важкі часи, наше завдання залишається незмінним: “Євангеліє проповідуйте!” (Мр. 16:15). Бог буде поряд з нами і дасть нам мудрість та силу ділитися нашою вірою.
Чи зазнавали ви або ваші знайомі переслідування за віру в Христа? Як ви будете сьогодні проповідувати Євангеліє?
Дорогий Ісусе, будь ласка, даруй мені відвагу представляти Тебе з любов’ю і мудрістю.
Автор: Давид Бренон
