Як ви думаєте дорога церква, яка тема зараз у всіх на слуху? Мабуть крім того, що всі обговорюють підписання допомоги від США, є ще одна тема яка хвилює більшість чоловіків в Україні – це питання мобілізації та підписаний закон з цього приводу. Якщо не зачіпати корупційну складову цього закону, а саме те, що підняли суми штрафів за ухилення від мобілізації і відповідно зросте такса у всіх воєнкомів та глав лікарняних комісій, наступна проблема спричинена цим законом – це поділ суспільства на ухилянтів і тих хто патріот, або просто нормальний громадянин.
Я не буду сьогодні зачіпати моральну складову цього питання, а одразу скажу – це не від Бога, розділяти людей на якісь сорта, як ковбасу. І ще розкажу вам один старий анекдот, але трохи змінений під сьогоднішні реалії.
Одеса. Вечір. На кухні розмовляють чоловік і дружина.
– Пгедставляєш, Сагочка, меня сегодня спгосілі, я на тебе женілся по любві ілі щоб відкосити від мобілізації.
– І шо ти Сьома ім ответіл?
– Конечно щоб відкосити від мобілізації!
– Но ти же знаєш шо коли ми одружувались, то в мене ж не було дітей, а зараз в нас їх четверо!
– Ну то й що Сагочка, кого це цікавить. Якщо ти батько 4 малолітних дітей, то 100% просто багатодітний ухилянт!
І, як кажуть знаючі люди, після оприлюднення кабміном переліку критично важливих підприємств та організацій де поряд з апаратом Верховної ради і магазинами «Сільпо» також з’явилися працівники пересувного цирку – в Україні, крім звичайного терміну «ухилянт», треба вводити новий – «заброньований ухилянт пересувного цирку».
Але сьогодні я хочу розказати вам дорога церква про одного дуже відомого ухилянта. Чому саме про Нього? Бо цей Ухилянт вплинув на всю історію людства.
Якщо ви вже задаєтесь питанням: А що це за Ухилянт? То я вам скажу по секрету, тільки ви ж нікому не кажіть, цей Ухилянт – це наш Господь Ісус.
Від чого ухилився Ісус? Він ухилився від гріха та від усіх неправильних очікувань людей щодо Нього. Але при цьому Він ніколи не ухилявся від Божої волі і Свого покликання спасти людей. Можливо в вас вже виникло логічне запитання, а чого це пастор навісив на Христа ярлик ухилянта? Чи не перегинаю я тут з гіперболами і можливо це вже не образ мови, а звичайна образа щодо Христа?
Щоб показати вам, що насправді я нічого не перегинаю, хочу вас запитати: яке сьогодні свято? Так, сьогодні ми відмічаємо Пальмову неділю, або як кажуть у нас в народі – свято Вербної неділі. Що це за подія? Це день, коли Христос в’їзжав в Єрусалим за сім днів до Пасхи. Чому цей день став святковим і ми з року в рік згадуємо про цю подію? Бо у людей того часу були певні очікування щодо Ісуса і про них я хочу сьогодні згадати.
«А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,
кажучи: Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім’я! Мир на небесах, і слава на висоті!» (Лук.19:37-38 UBIO)
На що ви звернули увагу дорога церква? За кого люди сприймали Ісуса? Так, ви не помилились – за царя. Але за якого саме царя? За Царя над царями, і Господа над панами? Ні. Насправді вони сприймали Його як звичайного земного царя, який покликаний звільнити їх від римської окупації. Можливо хтось сидить і думає, що щось тут пастор знов вигадав. Тоді я вам покажу ще одне місце з Євангелія, щоб ви зрозуміли, які були очікування у людей щодо Ісуса Христа.
«Тоді люди, побачивши чудо, яке [Ісус] зробив, говорили, що він є правдивим пророком, який приходить у світ. Ісус же, збагнувши, що хочуть прийти, взяти його й проголосити царем, відійшов знову сам на гору». (Iван.6:15 UBТ)
Що хотіли зробити люди з Ісусом після чуда, коли Він помножив хліби і рибу? Мабуть вони впевнились, що Він Божий посланець? Так, вони на 100% вважали Його за Божого пророка. Але які висновки зробили для себе люди? Мабуть вони вирішили покаятися в своїх гріхах і присвятити своє життя на служіння Богу? Ні. Вони вирішили, що їм треба скористатися силою і владою Ісуса. Для чого? Щоб він, як юдейський цар звільнив їх від римської окупації. Чи погане було це бажання? Я думаю що ні. Але чи було це Божою волею щодо Христа? Ні. І саме тому Ісус ухилився від цього бажання людей. І майже напевне, хтось після цього став називати Христа «ухилянтом».
Для чого я розказую вам про це сьогодні? Я хочу показати вам на прикладі Христа, що ми покликані ухилятися від неправильних очікувань людей. Чому? Бо інакше ми ніколи не виконаємо Божу волю. Ми можемо догоджати людям, щоб нас не прозвали «ухилянтом» або сектантом, але це ніколи не допоможе нам прожити так, як очікує наш Небесний Батько.
Чи боровся Ісус з бажанням ухилитися від Божої волі? Хтось мабуть думає що ні? Але згадайте Гефсіманію. Про що там молився Ісус? Пам’ятаєте? А я вам нагадаю, Він:
«…молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене… Та проте, не як Я хочу, а як Ти…» (Матв.26:39 UBIO)
Від чого бажав ухилитися Ісус? Так, від смерті на хресті. Але в цьому випадку він не втік, а навпаки просив у Батька сил пройти цей шлях до кінця.
Тому перша важлива істина, на яку я хочу звернути вашу увагу, така:
Ухиляйся від гріха та від невірних очікувань людей.
Але при цьому ніколи не ухиляйся від Божої волі і свого покликання. Не намагайся догодити всім, щоб тебе не прозвали сектантом, або ухилянтом. Навпаки, молися і доклади всі сили, щоб догодити Небесному Батьку.
Як зрозуміти від яких очікувань інших людей потрібно ухилятися, а від яких ні? Насправді все досить просто. Якщо очікування інших людей не ведуть до спасіння, то від таких очікувань треба тікати як подалі. І навпаки, все що сприяє порятунку інших – до таких очікувань треба прислухатися, бо вони направлять тебе на Божий шлях.
Знаєте з ким зустрічався спікер американського конгресу Джонсон перед самим голосуванням за допомогу Україні? Він зустрічався з людиною, що пережила дуже велику втрату під час сьогоднішньої війни.
Спікер палати представників США Майк Джонсон провів зустріч з українцем Сергієм Гайдаржи, який втратив свою дружину Анну та чотиримісячного сина Тимофія під час російського ракетного удару по Одесі 2 березня. Ця зустріч надала Джонсону унікальну можливість почути безпосередньо від Сергія про глибокий біль і наслідки війни, які відчувають звичайні українці. І я так думаю, що саме ця зустріч стала ще одним камінцем, який вразив Голіафа байдужості, що досить тривалий час тримав в страху Джонсона і багатьох американських політиків.
Саме такі свідчення, як у Сергія, допомагають політикам, що давно ухилились від Божого шляху, знову вертатися до тієї ролі для якої вони отримали владу.
Що мене надихає в цій історії? Те що Сергій не дозволив злу, що прийшло до нього в родину, вкрасти його відносини з Богом. Здається, що може бути доброго в утраті дружини та сина? Ця втрата дала Сергію можливість нагадати Джонсону, який позиціонує себе віруючим у Христа, про ті цінності від яких він ухилився в бажанні зберегти свою посаду і залишитися при владі.
Якщо ви думаєте, що термін ухилянт стосується тільки чоловіків, які не бажають йти воювати, то я вам скажу, що на нулі кожен військовий повинен бути професійним ухилянтом. Чому? Бо всім, хто в окопах, треба ухилятися від ворожих куль, мін, снарядів і дронів. І якщо ти вчасно не побачиш небезпеку – це може спричинити важке поранення та навіть втрату життя. Так сталося сьогодні, що ми радіємо кожній події, коли наші військові змогли ухилитися від російських обстрілів і зберегти життя. А ще ми радіємо, коли це не вдається зробити росіянам. І як написали нещодавно в новинах:
HIMARS завітав на нараду російських офіцерів 24-го мотострілецького полку в Херсонській області.
Нарада закінчилася достроково: 8 офіцерів мають статус – повний ухилянт, а ще 7 – тимчасовий.
Але не тільки на фронті потрібно бути професійним ухилянтом. Чи знаєте ви, що віруючі в Ісуса Христа покликані бути ухилянтами? Ні, не знали? Тоді я вам покажу, що про це говорить Боже слово. В першому посланні апостола Петра у 3 розділі ми читаємо:
«Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай здержить свого язика від лихого та уста свої від говорення підступу.
Ухиляйся від злого та добре чини, шукай миру й женися за ним!» (1-е Петра 3:10-11 UBIO)
Ви це бачите? Апостол Петро закликає віруючих бути ухилянтами? Ну це якось зовсім не популярно, особливо у наших реаліях. Але ухилянтами від чого? Від зла, від лихослів’я і взагалі всього, що може бути недобрим для іншої людини.
Тому друга важлива істина на сьогодні:
Будь ухилянтом – ухиляйся від злого і чини добро.
Проповідуй євангеліє, допомогай всім, хто потребує твоєї допомоги, живи так, щоб наблизити мир для нашої країни. Як це зробити? Треба побачити в своїх обставинах те зло, від якого Бог покликав тебе ухилитися. А ще важливо не тільки ухилитися від цього зла, а навпаки зробити все, щоб обернути його на добро.
І на завершення, хочу вам розповісти про одну звичайну дівчину. Точніше вона для мене не зовсім звичайна, бо зуміла побачити в своїх життєвих обставинах щось більше, ніж те зло, яке спіткало її родину. Якщо ви спитаєте як звати цю дівчину, то я вам скажу, що її звуть Лєра і живе вона в Дніпрі. Я мав можливість познайомитися з нею особисто на нещодавньому семінарі для дитячих служителів в МОЦ Фавор. Можливо у вас виникло питання, а чим саме особлива ця дівчина? Вона особлива тим, що виховує особливу дитину. В її старшого сина аутизм і хто стикався з такими дітьми, той знає наскільки важко батькам і самим дітям в нашому суспільстві, а особливо зараз під час війни.
Що зробила ця молода дружина і мама, коли вони з чоловіком дізналися про діагноз свого сина? Спочатку вони боролися з розчаруванням і нерозумінням, як так сталося, що в них народилася дитина з цією особливістю? В них було багато запитань. Чому це саме в них? Вони служать Богу, чоловік – пастор церкви… І багато різних чому. Але була відповідь від Господа і сьогодні вони служать таким діткам і їх батькам. Вони відкрили садок для таких дітей, де займаються їх реабілітацією і адаптацію до звичайного життя. Їх родина ухилилася від зла та розчарування і почала служити тим, хто проходить схожі випробування в своєму житті.
Але є ще один важливий момент в цій історії. Знаєте з чого розпачалося служіння Лєри особливим дятям? З того, що їх церква після початку повномасштабної війни почала приймати біженців. Саме з цих людей Господь підняв служителів, що зараз працюють з особливими дітками.
І на завершення, хочу нагадати дві сьогоднішні істини.
Перша:
Ухиляйся від гріха та від невірних очікувань людей.
Але при цьому ніколи не ухиляйся від Божої волі і свого покликання.
І друга істина:
Будь ухилянтом – ухиляйся від злого і чини добро.
Проповідуй євангеліє, допомогай всім, хто потребує твоєї допомоги та живи так, щоб наблизити мир для нашої країни.
Навіть після того, як Ісус звільнив мого сина Джеффа від багаторічної наркотичної залежності, я все ще турбувався. Ми багато пережили разом, і я іноді зосереджувався на його важкому минулому, замість того щоб думати про майбутнє, яке Бог для нього приготував. Батьків колишніх наркозалежних часто непокоїть думка про можливий рецидив, і ось одного разу на сімейному зібранні я відвів Джеффа вбік і сказав: “Пам’ятай про нашого ворога, бо він сильний”. “Я знаю, тату, – відповів він. – У нього є сила, але він не має влади”.
У ту мить я згадав про незрівнянну владу Ісуса, яка рятує нас від гріхів та змінює наше життя, якщо ми дивимось на Нього. Я одразу подумав про Його слова, сказані учням незадовго до того, як Він повернувся до Свого Небесного Отця: “Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть…” (Мт. 28:18-19).
Розіп’ятий і воскреслий Ісус відкрив нам шлях до Бога, яким би не було наше минуле. Він володіє як нашим минулим, так і нашим майбутнім. Оскільки Ісус обіцяв бути з нами завжди (в. 20), ми можемо бути впевнені, що Він досягне Своїх цілей. Наше життя в Його надійних руках. Ісус дає нам незрівнянну надію, надію настільки велику, що ми не можемо тримати її в собі. Диявол і світ можуть тимчасово мати певну владу, втім уся влада навіки належить Ісусу.
Як влада Ісуса дає вам надію? Чим з того, що Він для вас зробив, ви можете поділитися з кимось іншим?
Дорогий Боже, дякую, що з любов’ю покликав мене до Себе. Будь ласка, приведи мене до того, до кого я можу виявити Твою любов.
“Ми любимо Його, бо Він перше нас полюбив”. — 1 Івана 4:19
Одного разу в дитинстві мій тепер вже дорослий син Ксав’єр широко розкинув руки і сказав: “Я ось так тебе люблю”. У свою чергу я розкинула свої довші руки і сказала: “А я ось так тебе люблю”. У відповідь Ксав’єр промовив: “А я полюбив тебе першим”. Я похитала головою. “Я полюбила тебе ще тоді, коли Бог поклав тебе в мій животик”. Очі Ксав’єра розширились. “Ти виграла”. “Ні, ми обоє виграли, – сказала я, – тому що Ісус першим полюбив нас обох”.
Поки Ксав’єр готується до народження свого первістка, я молюся, щоб вони мали сильну любов один до одного. Натомість я, готуючись стати бабусею, дивуюся, наскільки сильно я полюбила свого онука ще з тієї миті, коли Ксав’єр і його дружина сповістили нам, що чекають на дитину.
Апостол Іван стверджував, що любов Ісуса до нас дає нам здатність любити Його та інших (1 Ів. 4:19). Розуміння того, що Він нас любить, дає нам відчуття безпеки, яке поглиблює наші особисті стосунки з Ним (вв. 15-17). Усвідомлюючи глибину Його любові (в. 19), ми можемо зростати в любові до Нього і проявляти її в інших стосунках (в. 20). Ісус не тільки допомагає нам виявляти любов, але і наказує нам це робити: “І ми оцю заповідь маємо від Нього, щоб, хто любить Бога, той і брата свого любив” (в. 21). Господь завжди виявляє більшу любов, ніж ми. Як би ми не намагались, все одно не можемо перевершити Бога!
Як розуміння того, що Бог вас любить, допомогло вам любити інших? Як ви можете виявити любов до інших?
Люблячий Спасителю, дякую, що Ти першим мене полюбив, аби я могла любити інших.
“Ось Я посилаю Ангола перед лицем твоїм, щоб він охороняв у дорозі тебе”. — Вихід 23:20
Бев змушена була проходити медичне обстеження за обстеженням; від цього вона ставала перевантаженою і втомленою. Лікарі занепокоїли жінку, коли сказали, що шукають в її тілі онкологію. Щодня Бог вірно підбадьорював її обітницями Своєї присутності та постійного миру, коли вона зверталась до Нього або читала Біблію. Жінка намагалася впоратись з невизначеністю і вчилася довіряти все Богу. Одного ранку Бев натрапила на вірш із книги Вихід, у той час як вона готувалася до серйозної операції: “Ось Я посилаю Ангола перед лицем твоїм, щоб він охороняв у дорозі тебе” (Вих. 23:20).
Ці слова Бог промовив через Мойсея до Свого народу, до ізраїльтян. Він давав Свої закони, яких мав дотримуватись Його народ, і вів його до нової землі (вв. 14-19). І от посеред цих настанов Бог сказав ізраїльтянам, що пошле перед ними ангела, “щоб він охороняв [їх] у дорозі”. Хоча ситуація Бев була не такою, вона пам’ятала, що про опіку ангелів згадується і в інших біблійних текстах. У Псалмі 90:11 сказано: “Своїм Анголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх”. А в Посланні до євреїв 1:14 мовиться, що Бог посилає “духів служебних” на службу для віруючих в Ісуса.
Якщо ми знаємо Христа, Він посилає ангела або ангелів, аби вони нам допомагали.
Що Бог може зробити для вас через Своїх ангелів? Як це вас підбадьорює?
Дорогий Боже, я вдячна, що Ти завжди поруч, і що Твої ангели охороняють Твоїх дітей.
“А між терен посіяне, – це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово”. — Матвія 13:22
Посадивши кілька насінин у своєму дворі, я стала чекати на результати. Прочитавши, що насіння має зійти через десять-чотирнадцять днів, я часто перевіряла, поливаючи їх. Незабаром я побачила кілька зелених листочків, що пробивалися крізь ґрунт. Однак моя ілюзія швидко розвіялась, коли мій чоловік сказав, що то бур’яни. Він заохотив мене швидко вирвати їх, аби вони не заглушили рослини, які я намагалася виростити.
Ісус так само говорив про необхідність рішучо діяти стосовно того, що може перешкоджати нашому духовному зростанню. Він пояснив частину Своєї притчі так. Коли сіяч посіяв насіння, деякі насінини “попадали в терен… і [він] їх поглушив” (Мт. 13:7). Саме це і роблять з рослинами бур’яни – вони зупиняють їхній ріст (в. 22). Клопоти, безсумнівно, також затримують наш духовний ріст. Читання Святого Письма і молитва – чудові способи зростати у вірі, але я зрозуміла, що мені потрібно остерігатися бур’янів тривоги, бо вони “задушять” добре слово, посіяне в мені, змушуючи мене зосереджуватись на тому, що може піти не так.
Плід Духа, про який мовиться в Писанні, включає в себе любов, радість та мир (Гал. 5:22). Втім для того, щоб приносити цей плід, нам потрібно з Божою допомогою виривати бур’яни тривоги та сумнівів, які можуть відволікати нас і змушувати зосереджуватись на чомусь іншому, крім Бога.
Як Бог допомагає вам вирощувати насіння, яке Він у вас посіяв? Як виривати бур’яни тривоги?
Дорогий Небесний Отче, будь ласка, частіше нагадуй мені про необхідність виривати бур’яни тривоги та оманливих думок, аби мені зростати в Тобі і приносити плід.
“Ви, що і раз, і вдруге мені на потреби мої посилали”. — Филип’ян 4:16
Рятувальники об’єдналися, щоб допомогти двом чоловікам, які застрягли на острові в Мікронезії. Була необхідна злагоджена командна робота, оскільки поширена на той час хвороба вимагала від них обмеження контактів один з одним. Пілот, який першим помітив вигнанців, зв’язався по радіо з кораблем австралійських ВМС, що знаходився неподалік. Корабель надіслав два гелікоптери, які доставили їжу, воду та медикаменти. Пізніше прибула берегова охорона США, щоб перевірити, як там чоловіки, і доставити радіостанцію. Зрештою, мікронезійський патрульний катер доставив їх до місця призначення.
Ми можемо багато чого досягти, коли працюємо разом. Віруючі у Филипах об’єднали свої зусилля, щоб підтримати апостола Павла. Лідія та її родина прийняли його у своєму домі (Дії 16:13-15). Климент і навіть Еводія та Синтихія (які не ладили між собою) працювали безпосередньо з апостолом заради розповсюдження Євангелія (Фил. 4:2-3). Пізніше, коли Павло був ув’язнений у Римі, церква зібрала необхідні речі і передала їх через Епафродита (вв. 14-18). Втім найважливішим, можливо, було саме те, що филип’яни молилися за нього протягом усього його служіння (Фил. 1:19).
Співпраця з іншими віруючими може принести набагато вагоміші результати, ніж якби ми робили це самотужки. Хтось сказав: “Поодинці ми одна крапля, а разом – океан”.
Коли ви добре служили разом з іншими християнами? На чому ґрунтується ваш духовний зв’язок із ними?
Дорогий Боже, будь ласка, покажи мені, як приєднатися до тих, хто служить Тобі.
“Господь – мені помічник, і я не злякаюсь нікого”. — Євреїв 13:6
Мій друг Рейлі наближається до свого 85-го дня народження! Ще з моменту нашої першої розмови понад 35 років тому він для мене завжди був джерелом натхнення. Коли він нещодавно розповів, що після виходу на пенсію завершив рукопис книги і розпочав ще одну ініціативу в служінні, я був заінтригований, однак не здивований.
У свої 85 років біблійний герой Калев теж не був готовий зупинятися. Віра і відданість Богу підтримували його протягом багатьох десятиліть життя в пустелі, аби отримати обіцяну Богом спадщину. Калев сказав: “Сьогодні я ще сильний, як того дня, коли Мойсей посилав мене, – яка сила моя тоді, така сила моя й тепер, щоб воювати, і виходити, і приходити” (Єг. 14:11). Яким чином він планував перемагати? “Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь” (в. 12).
Незалежно від віку, етапу життя чи обставин, Бог допоможе всім, хто Йому цілковито довіряє. В Ісусі Христі, нашому Спасителі, Бог став видимий для нас. Завдяки Христу Євангеліє надихає нас на віру в Бога. Ісус показав Божу турботу і співчуття до всіх, хто звертався до Нього за допомогою. Автор Послання до євреїв сказав: “Господь – мені помічник, і я не злякаюсь нікого” (Євр. 13:6). Молоді чи старі, слабкі чи сильні, ув’язнені чи вільні, бігаючі чи кульгаві – що заважає нам попросити Його про допомогу сьогодні?
Хто надихнув вас на віру в Бога? Як ви бачите Бога джерелом допомоги в усьому?
Всемогутній Боже, допоможи мені бачити Тебе джерелом допомоги в усіх обставинах.
“Бог розклав члени в тілі, кожного з них, як хотів”. — 1 Коринтян 12:18
У своєму есе “Служіння і спектр” професор Даніель Боумен-молодший пише про складність прийняття рішень стосовно того, як служити в церкві людині з аутизмом. Він пояснює: “Люди з аутизмом повинні кожного разу прокладати новий шлях вперед, унікальний шлях, який враховує… розумову, емоційну та фізичну енергію… час на усамітнення/перезарядку; сенсорні можливості та рівень комфорту… час доби; чи цінують нас за наші сильні сторони і чи пристосовуються до наших потреб, а не виключають через уявні недоліки; і багато іншого”.
Боумен вважає, що належним рішенням ситуації може стати взаємодопомога, про яку апостол Павло говорить у 12-му розділі 1-го Послання до коринтян. У віршах 4-6 Павло описує, як Бог унікально обдаровує кожного віруючого “на користь” (в. 7). Кожен є “потрібним” членом тіла Христового (в. 22). Якщо церкви зрозуміють унікальність покликання та обдарування кожної людини, і не будуть вимагати від усіх однакового служіння, вони зможуть підтримувати своїх членів у служінні відповідно до їхніх дарів.
Отже, кожна людина може віднайти процвітання та цілісність у тілі Христа, а також бути впевненою у власній цінності (в. 26).
Як ви отримали благословіння завдяки унікальним дарам інших? Як церкви можуть заохочувати християн до різних способів служіння?
Дорогий Боже, дякую, що створив нас усіх унікальними. Допоможи мені цінувати кожного члена Христового тіла.
“Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені”. — Івана 16:33
У США вирувала Громадянська війна. 30 грудня 1862 року війська Союзу та Конфедерації розташували табори за сімсот ярдів один від одного на протилежних берегах річки Стоун у штаті Теннессі. Зігріваючись біля вогнищ, солдати Союзу взяли до рук скрипки та губні гармошки і почали грати “Янкі-дудл”. У відповідь солдати Конфедерації заграли “Діксі”. Примітно, що обидві сторони об’єдналися для фіналу, граючи в унісон “Дім, милий дім”. У темну ніч закляті вороги ділилися музикою; то були проблиски неуявного миру. Однак це перемир’я було недовгим. Наступного ранку вони відклали свої скрипки і взяли до рук гвинтівки, і 24 645 солдатів загинули.
Наші людські зусилля, спрямовані на встановлення миру, неминуче вичерпуються. Бойові дії припиняються в одному місці, щоб потім спалахнути в іншому. Один конфлікт в родині затихає, а через кілька місяців виникає нове непорозуміння. Святе Письмо говорить, що Бог – наш єдиний надійний миротворець. Ісус сказав: “Мир у Мені” (Ів. 16:33). Хоча ми беремо участь у Його миротворчій місії, саме Боже примирення та оновлення роблять можливим справжній мир.
Христос каже, що неможливо уникнути конфліктів. “Страждання зазнаєте в світі, – але будьте відважні: Я світ переміг” (в. 33). Хоча наші зусилля часто виявляються марними, люблячий Бог (в. 27) творить мир у цьому розділеному світі.
Де ви бачите людей, які працюють заради миру? Чим відрізняється Божа миротворчість?
