Церква Божої Слави

“Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту”. — 2 Петра 1:5

Родина зібралася біля ліжка Домініка Бухура, знавця граматики сімнадцятого століття, який помирав. Зробивши останній подих, він, за переказами, промовив: “Я ось-ось помру або вже помираю; будь-який вираз буде правильним”. Кому на смертному одрі може бути діло до граматики? Тільки тому, хто присвятив граматиці все своє життя.

Досягаючи похилого віку, ми вже значною мірою визначилися зі своїми шляхами. У нас було ціле життя, щоб наш вибір ствердився у звичках, які згодом перетворюються на характер – добрий або поганий. Ми є тими, ким вирішили стати.

Легше розвивати благочестиві звички, поки наш характер молодий та гнучкий. Апостол Петро закликає: “Тому докладіть до цього всю пильність, і покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті – пізнання, а в пізнанні – стримання, а в стриманні – терпеливість, а в терпеливості – благочестя, а в благочесті – братерство, а в братерстві – любов” (2 Петр. 1:5-7). Практикуйте ці чесноти, і тоді “щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа” (в. 11).

Які риси з цього списку є найбільш характерними для вас? Над якими все ще потрібно попрацювати? Попросіть Господа змінити вас і наділити силою. Це може бути повільна й важка подорож, однак Ісус “спеціалізується” на тому, щоб дати саме те, що нам потрібно. Попросіть Його змінити ваш характер, щоб вам все більше бути схожими на Нього.

Які риси свого характеру ви найбільше хотіли б змінити? Як шукати Божої сили та Його забезпечення і почати змінюватись?

Дорогий Ісусе, будь ласка, зроби мене більш схожим на Тебе, щоб інші могли ясно бачити Тебе.

Автор: Майк Уїттмер

Серед довгих періодів життя і складних обставин Бог, як і раніше, запрошує нас прийти до Нього. І один із найкращих способів наблизитися до Бога — проводити час у Його Слові. Його слова поєднують наші серця з Його істиною і нагадують нам про Його вірність.

Отже, ось п’ять кроків, які ви можете зробити зараз, щоб допомогти собі зробити паузу, відпочити і щодня покладати надію на Бога.

Підготуйте своє серце
Ти — мій Дорадник, Захисник мій, всім серцем покладаюсь на Твої слова!
Псалом 119:114

Почніть свій тихий час з читання цього псалма, а потім запишіть свої тривоги та занепокоєння. Уявіть, як ви складаєте коробку все, що претендує на вашу увагу, а потім віддаєте цю коробку Богу.

Попросіть Бога поговорити з вами
Перш ніж поринути у Писання, попросіть Бога допомогти вам зрозуміти Його Слово і показати, як правильно застосовувати Писання у своєму житті. Він обіцяє дати нам Свою мудрість, коли ми попросимо її.

Розкрити уривок
Коли було написано уривок? Хто був цільовою аудиторією? Яка основна тема? Чи є слова і фрази, що повторюються (якщо так, то чому)? Що цей уривок говорить вам про Бога та інших людей?

Прочитайте уривок кілька разів, щоразу відповідаючи на наступне запитання. Зверніть особливу увагу на будь-які фрази та ідеї, які продовжують привертати увагу.

Коротко підсумовуйте Писання
Проведіть кілька хвилин, просячи Бога показати вам істини в Його Слові, а потім запишіть 1–3 ключові висновки з цього уривка. Це допоможе вам продумати ідеї, які Бог показує вам.

Застосування
Напишіть 2–3 способи практичного застосування вивчених вами Писань, а потім регулярно перевіряйте свої успіхи. Ви навіть можете перетворити свої цілі на молитви в додатку YouVersion і встановити нагадування, щоб молитися за них!

Закінчивши роздуми над Писанням, проведіть кілька хвилин у мовчазному роздумі, а потім протягом дня роздумуйте про все, що ви дізналися.

Ісус сказав багато сильних, повчальних і важливих речей. Але є одна заповідь, яка підсумовує все:…

«Ось заповідь Моя: щоб ви любили один одного, як Я вас полюбив».
Іоана 15:12

Звучить просто, чи не так? Але коли ми дивимося на життя Ісуса, як Він любив? І як ми можемо прагнути любити так, як Він?

Любов змусила Ісуса відмовитися від Своїх привілеїв. Як Творець і Господь, Ісус може робити все, що заманеться. Але натомість Слово (Ісус) стало тілом і оселилося серед нас (Іоана 1:14) — тимчасово відмовившись від Своїх прав, щоб ми могли бути справедливими перед Богом.

Любов спонукала Ісуса поставити людей на перше місце. Жінка біля криниці. Чоловік хворий на проказу. Римський офіцер. Сліпий жебрак. Петрова теща. Вдовин син. Зневажений збирач податків. Навіть розбійник, що висить поруч з Ним на хресті. Ісус не бачив проблем — Він бачив і любив людей.

Любов спонукала Ісуса служити іншим. Він мив ноги Своїм учням, допомагав знедоленим, співчував хворим, втомленим і розбитим. Зрештою, Він віддав Своє життя за нас.

Любов спонукала Ісуса цінувати правду і благодать. У світі, де багато хто підносить благодать, а інші лише звеличують правду, Ісус цінував і те, й інше. Він був захоплений Божими шляхами та Божим Словом, а також виявляв велике співчуття до тих, хто цього найбільше потребував.

Якщо ми коли-небудь сумніваємось у тому, як любити інших, дивімося на Ісуса як на найкращий приклад. Він жив самовіддано, ставив на перше місце інших людей, служив аж до смерті та цінував як правду, так і благодать.

І коли ми любимо, як Ісус, ми станемо більш схожими на Нього.

“Дозволь мені до народу промовити”. — Дії 21:39
Павло пішов до храму на юдейську церемонію очищення (Дії 21:26). Однак деякі юдеї, які вважали, що він навчає проти закону, намагалися вбити його (в. 31). В ситуацію швидко втрутились римські солдати; вони заарештували Павла, зв’язали і вивели з території храму під вигуки натовпу: “Геть із ним!” (в. 36).

Як апостол відреагував на це? Він запитав командувача війська, чи може “до народу промовити” (в. 39). Коли римський офіцер дав дозвіл, Павло, закривавлений і в синцях, звернувся до розлюченого натовпу і поділився своєю вірою в Ісуса (Дії 22:1-16).

Це було дві тисячі років тому – давня біблійна історія, яку нам, можливо, важко пов’язати з сучасним життям. Втім нещодавно був заарештований чоловік на ім’я Пітер. Він відвідав свого друга, якого ув’язнили за віру в Ісуса в країні, де віруючих регулярно переслідують. Самого ж Пітера кинули в темну тюремну камеру і під час допитів зав’язали йому очі. Коли пов’язку з очей зняли, він побачив перед собою чотирьох солдатів зі зброєю, націленою на нього. Яка була реакція Пітера? Він побачив у цьому “прекрасну можливість поділитися своєю вірою”.

Ці історії вказують на важливу істину. Навіть якщо Бог дозволяє нам переживати важкі часи, наше завдання залишається незмінним: “Євангеліє проповідуйте!” (Мр. 16:15). Бог буде поряд з нами і дасть нам мудрість та силу ділитися нашою вірою.

Чи зазнавали ви або ваші знайомі переслідування за віру в Христа? Як ви будете сьогодні проповідувати Євангеліє?
Дорогий Ісусе, будь ласка, даруй мені відвагу представляти Тебе з любов’ю і мудрістю.
Автор: Давид Бренон

Старий Заповіт рясніє пророцтвами про майбутні події. А записані в книзі Ісаї — це погляд на майбутню надію…

«Народ, який ходить у темряві, побачить велике сяйво, – над тими, котрі живуть у країні смертної тіні, засяє світло».
Ісаї 9:1

У вірші, що передує цьому, текст пояснює, що колись у майбутньому ці «люди, що ходять у темряві», з «Галілеї поган» (або народів), будуть залиті світлом. (Слово «погани» – це термін для позначення неєвреїв, які представляють еклектичну суміш інших народів).

Ізраїль був обраним Богом народом, через який мав народитися Спаситель світу. Але навіть Аврааму, котрий вважається батьком єврейського народу, Бог сказав, що через його нащадків будуть благословенні всі сім’ї та народи землі (див. Буття 12:2-3; 22:18).

Коли Ісус, Месія, з’явився на сцені, Його відкинув власний народ — здебільшого тому, що Він не був таким, як вони собі уявляли. Однак Його напрочуд прийняли багато колись невірних язичників.

Бог розповідає про це в Ісаї 49:6, коли говорить про пророкованого Спасителя:

«Мало того, що Ти будеш Моїм Слугою, аби відродити племена Якова і навернути залишок Ізраїлю. Ось Я Тебе ставлю Світочем інших народів, і щоб через Тебе Моє спасіння поширилось аж до країв землі!»
Ісаї 49:6

А в Новому Завіті Матвій цитував Ісаї 9:1-2, коли писав про служіння Ісуса біля Галілейського моря, де жило багато язичників. Він розумів це як виконання Божих слів через пророка Ісаю.

Це прекрасне нагадування про те, що незалежно від того, хто ви є, де живете, як виглядаєте, яка ваша історія чи спадщина, якою б глибокою не була темрява навколо вас, прийшло велике світло. Воно пронизує темряву, викорінює тіні й приносить життя всьому, до чого торкається.

Це велике світло — Ісус, і тільки в Ньому наша надія.
Колись ми були в темряві, а тепер маємо світло.

“Краще двом, як одному, бо мають хорошу заплату за труд свій”. — Еклезіястова 4:9
Учасник Лондонського марафону на власному досвіді переконався, чому важливо не бігти великий забіг наодинці. Після місяців виснажливої підготовки чоловік хотів фінішувати сильним. Але коли він спотикнувся на фінішній прямій, то виявив, що зігнувся від виснаження і ледь не втратив свідомість. Аби він не впав на землю, двоє інших марафонців підхопили його під руки – один зліва, а інший справа – і допомогли завершити дистанцію.

Подібно до того бігуна, автор книги Еклезіястова нагадує нам про декілька важливих переваг, які ми отримуємо від того, що інші біжать разом із нами життєвий забіг. Соломон прийшов до висновку, що “краще двом, як одному” (Екл. 4:9). Він пролив світло на переваги спільних зусиль та взаємної праці. Соломон також писав, що результатом партнерства може стати “хороша заплата за труд” (в. 9). У важкі часи товариш має бути поруч, бо тоді “підійме одне свого друга” (в. 10). Коли ночі темні й холодні, друзі можуть притулитися один до одного, щоб зігрітись (в. 11). А під час небезпеки вони разом стануть проти нападника (в. 12). Ті, чиї життя переплетені разом, можуть мати велику силу.

З усіма нашими слабкостями та недоліками ми потребуємо міцної підтримки й безпеки в спільноті віруючих у Христа Ісуса. Отож, будемо разом іти вперед під Його проводом та керівництвом!

Чому спілкування з іншими християнами таке важливе в життєвому забігу? Як ви можете покращити якість вашого спілкування з Богом?
Дорогий Боже, будь ласка, допоможи мені будувати здорову громаду в Христі.
Автор: Марвін Уїльямс

“Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме”. — Івана 14:23
Зими в Нідерландах рідко приносять багато снігу, але буває досить холодно. Коли мій чоловік, Том, ріс там, його батьки запровадили сімейне правило: “Не виходь на лід, поки він не стане достатньо товстим, щоб витримати вагу коня”. Оскільки коні залишали сліди своєї присутності, Том і його друзі вирішили взяти гній з дороги. Вони кинули його на тонкий лід і наважилися вийти на льодову поверхню. Вони не постраждали, їх ніхто не виявив, але в глибині душі вони знали, що проявили непослух.

Послух не завжди є природним. Вибір підкорятися чи не підкорятися може випливати з почуття обов’язку або страху перед покаранням. Ми також можемо вирішити підкорятися з любові та поваги до тих, хто має над нами владу.

В 14-му розділі Євангелія від Івана записані слова, які Ісус сказав Своїм учням: “Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме… Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів” (вв. 23-24). Послух – не завжди легкий вибір, але сила Духа, що живе в нас, дає нам бажання і здатність виявляти цей послух Богу (вв. 15-17). З допомогою Святого Духа ми можемо виконувати заповіді Того, Хто любить нас найбільше.

Чи проявляли ви свідомий непослух Богу? Чому для вас важливо слухатися Бога навіть тоді, коли це важко або незручно?
Люблячий Боже, будь ласка, зміни моє вперте серце, аби воно слухалося Твоїх настанов. Допоможи мені відкласти свої власні плани і вірно слухатися Тебе.
Автор: Сінді Хесс Каспер

“Вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє”. — Повторення Закону 30:19
Натан виріс у християнській родині, але ставши студентом коледжу, почав віддалятися від своєї дитячої віри, захоплюючись випивкою та вечірками. “Однак Бог повернув мене до Себе, коли я цього не заслуговував”, – засвідчив він. Згодом Натан провів літо, розповідаючи про Ісуса незнайомцям на вулицях великих міст США. Зараз він займається молодіжним служінням у своїй церкві. Мета Натана – допомогти молодим людям уникнути марнування часу і почати жити для Христа.

Ізраїльський лідер Мойсей також турбувався про наступне покоління. Знаючи, що незабаром йому доведеться залишити керівництво, Мойсей передав народу добрі Божі заповіді, а потім перерахував результати послуху та непослуху: за послух – благословіння і життя, а за непослух – прокляття і смерть. “І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє… бо ж [Господь] життя твоє” (Повт. 30:19-20). Мойсей закликав народ любити Бога, “слухатися голосу Його та… линути до Нього” (в. 20).

Гріх приносить відповідні наслідки. Якщо ж ми присвячуємо своє життя Богу, Господь неодмінно змилується над нами (вв. 2-3) і відновить нас (в. 4). Ця обітниця виконувалась протягом усієї історії ізраїльського народу. Сьогодні, завдяки хресній жертві Ісуса Христа, ми маємо вільний доступ до спілкування з Богом. Ми теж маємо вибір і вільні обирати життя.

У якій сфері вашого життя вам найважче йти Божим шляхом? Як ви можете заохотити наступне покоління обирати життя?
Дорогий Ісусе, дякую, що Ти знайшов спосіб повернути мене до спілкування з Тобою.
Автор: Карен Пімпо

Чи знаєте ви людину, яка постійно ділиться чимось з оточенням?

Вони щедрі на слова, безкорисливі щодо часу та щедрі щодо грошей. І все-таки здається, їм завжди є віддати щось ще.

Автор книги Приказок, яким традиційно вважається цар Соломон, сказав:

“Бажання справедливих приносять їм благословення, бажання злих приносять Божий гнів”.
Приказки 11:25

Цар Соломон розумівся на щедрості. Щобільше, Писання каже нам таке: “Цар Соломон став найбагатшим і наймудрішим серед усіх царів світу”. (1 Царів 10:23). Але він також був щедрий: витратив роки свого життя на фінансування та будівництво храму в Єрусалимі, а також ділився здобутими знаннями з іншими людьми.

Деякі з найнещасніших людей землі є також і егоїстичними. Але якщо ви будь-коли виявляли щедрість у своєму житті — давали гроші, ділилися своїм досвідом, приділяли час, відкривали свій дім або надавали духовну, емоційну та фізичну підтримку, — ви знаєте з досвіду: той, хто оновлює інших, сам буде оновлений.

Звичайно, ми не повинні давати, щоб отримувати. І ми також повинні застосовувати Божу мудрість, коли йдеться про встановлення кордонів та запобігання вигоранню. Але Ісус – Цар перевернутого Царства, в якому:

Останній буде першим.
Найбільший буде слугою.
Той, хто віддає своє життя, врятує його.

Ісус навіть розповів історію про бідну жінку, яка дала найбільше, бо віддала все, що мала (Марка 12:41-44).

Щоб бути щедрим, не обов’язково бути багатим, достатньо мати серце, яке готове служити.

Тому сьогодні замість дефіцитного мислення маймо мислення достатку. Наш Бог має необмежену силу, владу і ресурси.

“Людина ласкава душі своїй чинить добро”. — Приповістей 11:17
Двоє друзів прийшли купити ноутбук у магазині електроніки, як раптом побачили знаменитого баскетболіста Шакіла О’Ніла. Знаючи, що той нещодавно втратив сестру і колишнього товариша по команді, вони висловили йому свої співчуття. Після того, як двоє чоловіків повернулися до своїх покупок, Шакіл підійшов до них і сказав, аби вони вибрали найкращий ноутбук, який тільки зможуть знайти. Потім він купив його для них просто тому, що вони побачили в ньому людину, яка переживає важкі часи; він був зворушений їхньою добротою.

За декілька тисячоліть до цієї зустрічі Соломон написав: “Людина ласкава душі своїй чинить добро” (Пр. 11:17). Якщо ми зважаємо на потреби інших і робимо все можливе, щоб допомогти їм та підбадьорити їх, ми самі отримуємо винагороду. Це необов’язково має бути ноутбук або якісь матеріальні речі; у Бога є різні способи благословляти, які цей світ не може виміряти. Лише одним віршем вище в цьому ж розділі Соломон пояснив: “Жінка чеснотна осягує слави, і пильні багатства здобудуть” (в. 16). Божі дари набагато цінніші, ніж гроші, і Він щедро відміряє їх у Своїй досконалій мудрості.

Доброта і щедрість є частиною Божого характеру, і Йому подобається бачити ці риси в наших серцях та життях. Соломон добре підсумував, сказавши: “Хто поїть інших, – напоєний буде і він” (в. 25).

Як Бог виявив до вас доброту? Яким чином ви можете показати Його любов іншим?
Дорогий Боже, я дякую за Твою доброту. Будь ласка, допоможи мені стати більш схожим на Тебе, щоб і я міг ділитися Твоєю любов’ю у житті.
Автор: Джеймс Бенкс