Автор: Сергій Томаш
“Не бійся, бо Я з тобою; не бентежся, бо Я Бог твій; Я зміцню тебе, і допоможу тобі, і підтримаю тебе правицею правди Моєї” (Іс. 41:10)
“Я з вами у всі дні до кінця віку” (Матв. 28:20)
Іноді, коли я прокидаюся, я не відчуваю Бога. Якось Бог був дуже реальним у моєму житті, а тепер Він ніби кудись зник. Люди часто з гіркотою свідчать про те, що не відчувають присутність Бога, що, своєю чергою, накликає на них смуток і розлад. Деяких такий стан часто призводить до депресії. Але чи пропав Бог? Чи залишив Він нас? Будучи дітьми Бога, ми розуміємо розумом, що Бог не міг нас залишити. Тоді чому для деяких Бог такий реальний, коли я не відчуваю Його?
Нам необхідно навчитися насолоджуватися такою “тишею” чи “туманом”. Часто Бог забирає всі наші почуття для того, щоб ми жили не почуттями, а вірою. Та й Бог закликає нас жити не почуттями, а вірою. Істини Писання свідчать, що Бог завжди перебуває зі Своїми улюбленими дітьми, що Він ніколи не залишає їх. Навіть тоді, коли ми не відчуваємо Його, нам не потрібно молитися, щоб Він перебував з нами. Нам не потрібно починати жорстокий самоаналіз у пошуках гріха. Нам не треба соромитися. Все, що нам потрібно, це звернеться до Бога, присутність Якого ми зараз не відчуваємо, зі словами: “Господи, я вдячний, що Ти зараз і завжди зі мною, хоча я часто не відчуваю цього”. Цих слів буде достатньо. Навчіться насолоджуватися тихим життям віри. Часто коли ви наближаєтеся до сходів, які ведуть до Бога, коли ви робите перший крок, ви раптом усвідомлюєте, що Бог стоїть саме тут, поряд з вами.
Божа присутність не є тим, що нам варто досягати, Божа присутність – це те, що ми вже маємо, те, що нам варто просто визнати. “Чи йду я, чи відпочиваю – Ти оточуєш мене, і всі шляхи мої відомі Тобі. Ще немає слова на моїй мові, – Ти, Господи, вже знаєш його зовсім. Ззаду і спереду Ти обіймеш мене, і покладаєш на мені руку Твою. Дивно для мене ведення Твоє, – високо, не можу осягнути його! Куди співай його! чи вийду на небо, чи зійду в пекло, чи там візьму крили зорі і переселюся на край моря, і тримає мене рука Твоя. Тебе, і ніч світла, як день: як темрява, і світло» (Пс. 138:3-12).
