Церква Божої Слави

Мене звуть Інна. У 18 років я одружилася, і здавалося, що все чудово складалося в моєму житті і мені нічого більше не потрібно. У мене була віруюча свекруха, яка кілька разів запрошувала мене до церкви, але я відмовлялася і глузувала з її віри. Через рік після заміжжя у нашій сім’ї почалися проблеми. Я не мала відповідей на ці запитання, які виникли в моєму житті. І я вирішила піти зі свекрухою до церкви. Через місяць я почала відвідувати домашню групу, а ще за місяць покаялася. Бог почав змінювати мене та мої звички, я кинула палити і по-іншому почала дивитися на життя. Мої пріоритети змінилися, перше місце став Бог. Я вступила до Біблійного коледжу, де й навчаюсь зараз. Хоча я вже не перший рік була за чоловіком, ми не мали дітей і мене це дуже пригнічувало. Лікарі тільки розводили руками і нарешті поставили мене на облік із діагнозом безпліддя, але Бог вирішив цю проблему. Рік тому у мене народився син. Але через місяць після його народження в моє життя прийшло нове випробування, мій чоловік покинув мене з місячною дитиною. Я була в розпачі і якби не Бог, підтримка моєї свекрухи, пастора та інших віруючих, я б покінчила життя самогубством. Але для Бога немає нічого неможливого. Через півроку Бог відновив мою сім’ю. На Різдво мій чоловік покаявся і зараз несе служіння в реабілітаційному центрі «Життя». Він служить лідером групи прославлення. Я служу вчителем у недільній школі «Церкви Божої Слави». Моя сім’я служить Господу, і я щаслива.