Церква Божої Слави

“Іди з миром! А що присягнули ми двоє в Господнє Ім’я… нехай буде аж навіки!” — 1 Самуїлова 20:42
Можливо, ви чули якийсь різновид цієї приказки: “Якщо хочеш іти швидко, іди один. Але якщо хочете піти далеко, ідіть разом”. Чудова думка, чи не так? Але чи є якісь ґрунтовні дослідження, які б запевнили, що ці слова не просто гарні, але й правдиві?

Так! Одне з таких досліджень, проведене британськими та американськими вченими, продемонструвало, що люди оцінюють розмір гір як значно менший, якщо вони стоять біля них з кимось іншим, на відміну від того, якщо вони стоять біля них на самоті. Інакше кажучи, “соціальна підтримка” є настільки важливою, що завдяки їй навіть розмір гір зменшується в нашій свідомості.

Для Давида такою ж гарною і правдивою була його дружба з Йонатаном. Ревнивий гнів царя Саула був для Давида наче нездоланна гора, яка змушувала його боятися за власне життя (див. 1 Сам. 19:9-18). Без підтримки найближчого друга історія Давида могла б скластися зовсім по-іншому. Йонатан же “був засмучений за Давида, бо його образив його батько” (1 Сам. 20:34), тому він підтримував свого друга. “Чому він буде забитий?” – запитав Йонатан батька (в. 32). Їхня дружба, освячена Богом, зміцнила Давида і допомогла йому стати царем!

Наша дружба також має значення. Якщо Бог знаходиться в її центрі, ми можемо надихати один одного на значно більші звершення, аніж можемо собі уявити.

Де ви знаходите соціальну підтримку? Кого ви можете підтримати своєю дружбою?
Небесний Отче, дякую за тих, кого Ти привів у моє життя і хто допомагає мені правильно дивитися на гори.
Автор: Джон Блейз