Церква Божої Слави

“А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я – були й ви”. — Івана 14:3

“Немає кращого місця, ніж дім”, – каже Дороті, клацаючи підборами своїх рубінових черевичків. У книзі “Чарівник країни Оз” це було все, що потрібно, аби дивовижним чином перенести Дороті і Тото з країни Оз до їхнього будинку в Канзасі.

На жаль, рубінових черевичків на всіх не вистачить. Багато хто поділяє тугу Дороті за домом, однак знайти цей дім – місце власної приналежності – іноді доволі складно.

Одним із наслідків життя у швидкоплинному світі є відчуття відчуженості – сумніви, чи ми знайдемо коли-небудь місце своєї справжньої приналежності. Це почуття може відображати ще глибшу дійсність, описану Клайвом Льюїсом: “Якщо я знаходжу в собі бажання, яке не може задовольнити жоден досвід у цьому світі, найімовірніше пояснення полягає в тому, що я був створений для іншого світу”.

У ніч перед розп’яттям Ісус запевнив Своїх друзів у наявності такого дому, сказавши: “Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас” (Ів. 14:2). Дім – це те місце, де нас чекають і люблять.

Втім зараз ми також можемо бути вдома. Ми є частиною Божої родини, Церкви, і живемо в спільноті з нашими братами та сестрами в Христі. А до того дня, коли Ісус забере нас до дому, якого так прагнуть наші серця, ми можемо жити в Його мирі та радості. З Ним ми завжди вдома.

Що наповнює вас відчуттям перебування вдома? Як усвідомлення того, що Ісус забере вас до Себе назавжди, допомагає вам жити на землі?

Боже любові та благодаті, допоможи мені з нетерпінням чекати на той час, коли я буду вічно у Твоїй присутності.

Автор: Білл Краудер