Церква Божої Слави

«У перший же день тижня Марія Магдалина приходить до труни рано, коли було ще темно, і бачить, що камінь відвалений від труни. Отже, біжить і приходить до Симона Петра та до іншого учня, якого любив Ісус, і каже їм: віднесли Господа з гробу, і не знаємо, де поклали Його. Негайно вийшов Петро та інший учень, і пішли до труни. Вони побігли обоє разом; але інший учень утік швидше Петра, і прийшов до гробу перший. І, нахилившись, побачив лежачі пелени; але не ввійшов у труну. Слідом за ним приходить Симон Петро, ​​і входить у труну, і бачить одні пелени лежачі, і плат, що був на його голові, не з пеленами лежачий, але особливо почетний на іншому місці. Тоді ввійшов і інший учень, що раніше прийшов до труни, і побачив, і увірував.»
(Іоанна гл. 20; 1-8)

Що саме побачив апостол Іван такого у труні, після чого повірив? Ось що говорить про це тлумачна Біблія А.П. Лопухіна: «Іоан тільки кинув швидкоплинний погляд на пелени, а Петро, ​​як людина рішучіша, увійшов у саму гробницю і тут не знайшов нічого, крім пелен і головної хустки, яка у свитому вигляді лежала окремо від пелен. …Тоді й Іван насмілився увійти всередину гробниці і, побачивши те, що побачив Петро, ​​увірував у те, що Христос воскрес. Він зрозумів, що тут не могло мати місця викрадення тіла, тому що викрадачі не мали б часу знімати з Христа завіси, що щільно прилипли до тіла, та ще й скочувати їх».

Іоанн увірував у Воскресіння в той момент, коли побачив у труні ті самі завіси, в які було обвите тіло Ісуса. Пелени лежали недоторканими, їхній вигляд вказував на те, що, безперечно, ніхто не виймав з них останки, але тіло таємниче проникло через обвиваючі його пелени.

Це тлумачення безумовно справедливе, напевно, такі думки могли бути в умах апостолів, але чи тільки це стало причиною віри Івана? Справа в тому, що Іван Богослов, як найближчий не лише учень, а й друг Христов, знав свого Учителя особисто. Він знав Його, якщо хочете, людські риси – характер, манери поведінки, у тому числі знав і Його акуратність! У словах Євангелія «особливо почетний на іншому місці» і полягає причина віри Івана. Ось ми, коли лягаємо спати, зазвичай складаємо одяг – і кожен робить це по-різному, а хтось просто кидає на підлогу. А тут Ісус Христос, навпаки, не лягає, а встає, знімаючи з себе земні похоронні пелени – вони тепер Йому не потрібні, Він одягнений в інший, нетлінний одяг. Але робить це Христос так, як завжди робив раніше. Пелени (називаються ще плащаницею), мабуть, самі спадають з Нього, залишаючись там, де Він лежав. А ось убрус – плат, який був на чолі Його – Господь знімає Сам.

Саме це: відчуття того, що Сам Ісус знімає з голови Своєї плати і, хоча він Йому й не потрібен тепер – більше вже точно не знадобиться, але Господь, через Свою обережність, акуратно складає його – саме це переконує Івана в тому, що Христос Воскрес! Його Вчитель так чинив і раніше. Можливо, що дбайливість і акуратність не тільки до людей, а й до речей, не тільки у великому, а й у малому – були і є одні з важливих Особистісних характеристик Христа, які відрізняли і відрізняють Його від більшості людей. «І побачив, – Іван Богослов, – і повірив».

Для Бога немає дрібниць, адже все наше життя складається з них і саме в зовсім незначних речах, якраз і видно Його піклування та любов! Те, що сьогодні тобі здається маленьким та незначним – завтра може стати основою для твоєї віри. Як Іване, увійди в те, що тобі незрозуміло, постарайся побачити в цьому Божу руку і тоді обов’язково в твоє життя прийде одкровення про те, чому Господь це допустив, і до чого він бажає тебе привести.

«Бог воскресив Господа, воскресить і нас силою Своєю.»
(1Кор.6:14)