Церква Божої Слави

Навчіться подобатися собі

Чи знаєте ви, що наші вчинки і ми як особистість – не одне й те саме? Справа в тому, що хоча я не завжди роблю правильно, це не впливає на мою особистість. Я знаю, що мене люблять і що я продовжую залишатися доброю людиною. Я припускалася помилок у житті, я знаю, що і в майбутньому припустю їх чимало, але я все одно продовжую себе любити.

Якщо ви собі подобаєтеся, все у вас буде гаразд, навіть якщо ви більше нікому не подобаєтеся. Коли ви почнете подобатися собі, то й іншим людям почнете подобатися. Любити себе не означає гордитися. Любити себе означає приймати себе таким, яким вас створив Господь. Нам усім потрібні зміни в поведінці, але для того, щоб стати емоційно здоровою людиною, дуже важливо прийняти себе як Боже творіння.

Якщо ми тільки навчимося подобатися собі, ми побачимо чудеса, які дозволять нам позбавитися почуття сорому. Дозвольте пояснити, що я маю на увазі.

Багато людей живуть під гнітом постійних невдач, я називаю це прокляттям невдахи. У них ніколи нічого не виходить. У них завжди все не так, завжди щось руйнується, не виходить; вони завжди засмучені, засмучені та розчаровані. Вони не подобаються собі, їх постійно гнітить почуття сорому.

Протягом тривалого часу я не подобалася собі як особистість, мені не подобався мій характер, темперамент, поведінка. Я не хотіла бути такою прямою і зухвалою, якою була. Я не хотіла бути грубою та жорсткою.

Я хотіла бути, як одна з моїх подруг – милою, доброю та м’якою. Я не розуміла, що Бог дарував їй такий характер, а мені Він дав зовсім інші риси характеру, інший темперамент. Через це я не подобалася сама собі і намагалася змінити себе. Я хотіла більше бути схожою на свою подругу, я хотіла бути ідеальною жінкою, ідеальною дружиною і матір’ю, яка вирощує свої власні помідори і сама консервує їх, варить джем, лагодить одяг домочадців і т.д.

Зрозуміло, у мене нічого не виходило. Адже я не могла стати зовсім іншою людиною. І зрештою, мені довелося прийняти себе такою, якою я є. Я почала розуміти, що хоч я і змінююсь у деяких сферах свого життя, мій темперамент ніколи не зміниться.

У людини, яка соромиться себе, виникає безліч складних внутрішніх проблем, таких як депресія, самотність, відчуженість. Сором є коренем різних маніакальних розладів, наприклад, наркоманії, алкоголізму та інших форм хімічної залежності, харчових розладів – булімії, анорексії, ожиріння; тяги до азартних ігор і марнотратства; різних статевих збочень і таке інше. Цей список можна продовжувати до безкінечності.

Наприклад, люди, які надмірно багато працюють, так звані трудоголіки, страждають на руйнівний маніакальний розлад, дуже поширений у сучасному суспільстві. Вони працюють так багато, що їм ніколи насолоджуватися життям. Вони вважають себе безвідповідальними, якщо не працюють день та ніч. А є люди (і я теж була такою) – як тільки їм починає подобатися життя, вони одразу починають відчувати почуття сорому.

Ще один приклад руйнівного розладу – перфекціонізм. Це нездорове прагнення у всіх дрібницях домагатися ідеальних результатів, а якщо людині не вдається зробити щось “цілком”, він впадає в депресію. Деякі люди страждають на перфекціонізм через те, що в минулому їм доводилося багато страждати. Вони намагаються бути досконалими для того, щоб привернути до себе увагу та симпатії людей – чого вони були позбавлені минулого. Люди з таким розладом приречені на невдачу. Вони ставлять перед собою нездійсненні цілі та роблять нещасним своє життя та життя оточуючих.

Трудоголіки та перфекціоналісти – лише два типи людей, які не люблять себе такими, якими вони є. Сором за те, що відбувалося колись, у минулому, призвів до того, що вони перестали собі подобатися. Пам’ятайте, що ваші справи та ваша особистість – це не одне й те саме. Ви – унікальна, особлива особистість, ви маєте таланти і здібності, які дав вам Бог, тому, незважаючи на всі допущені в минулому помилки, насолоджуйтесь життям і полюбіть себе.

Автор: Джойс Майєр