Церква Божої Слави

“І відкрив Господь уста ослиці”. — Числа 22:28 Джек знав, як направляти поїзди на потрібну колію. За дев’ять років роботи він жодного разу не схибив, коли поїзд під’їжджав до станції в Ейтенхасі в Південно-Африканській Республіці. Між іншим, Джек – це не людина, а павіан. Ним опікувався залізничний зв’язківець Джеймс Вайд, а Джек у свою чергу (…)

“І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила”. — Дії 9:39 В один з останніх днів життя мого батька медсестра запитала мене, чи може вона його поголити. Лагідно проводячи лезом по його обличчю, Рейчел сказала: “Чоловікам похилого віку подобається щодня виглядати охайно”. Вона бачила потребу і вирішила (…)

“Ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води”. — Івана 4:10 Життя в родині було неспокійним, і Андреа в чотирнадцять років залишила дім. Вона знайшла роботу і оселилася з друзями. Прагнучи любові і ствердження, вона згодом переїхала до чоловіка, який запропонував їй наркотики; до алкоголю, який вона вже регулярно пила, додалося (…)

“Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син”. — Івана 20:31 Коли Доріс Кернс Гудвін вирішила написати книгу про Авраама Лінкольна, її лякав той факт, що про шістнадцятого президента Америки вже було написано близько чотирнадцяти тисяч книг. Що ще можна було сказати про улюбленого лідера? Однак це не зупинило Гудвін, і (…)

“Той скаже до Господа: «Охороно моя та твердине моя, Боже мій», – я надіюсь на Нього”. — Псалом 90:2 Одного вечора під час пробіжки біля будівельного майданчика в нашій місцевості я побачила худе і брудне кошеня, яке жалібно муркотіло і побігло за мною до мого дому. Зараз Міккі вже здоровий красивий дорослий кіт, який проводить (…)

“Як пастух переглядає своє стадо… так Я перегляну отару Свою”. — Єзекіїля 34:12 Коли пастор Уоррен почув, що один чоловік з його церкви покинув дружину і родину, він попросив Бога допомогти йому випадково зустрітися з цим чоловіком, аби вони могли поговорити. І Господь допоміг! Коли одного дня Уоррен прибув до ресторану, він помітив за столиком (…)

“Не кличте мене: Ноомі, – кличте мене: Мара, бо велику гіркоту зробив мені Всемогутній”. — Рут 1:20 Після смерті першого чоловіка Джен вийшла заміж вдруге. Однак діти нового чоловіка не прийняли її. Тепер помер і він, а діти ненавиділи її за те, що вона залишилась в будинку, де вони провели дитинство. Чоловік залишив їй невелику (…)

“Блаженні засмучені”. — Матвія 5:4 Я отримав повідомлення від молодого чоловіка з Англії, який розповів, що його 63-річний батько перебуває в лікарні у вкрай важкому стані. Хоча ми ніколи з ним не бачились, проте наша діяльність багато в чому була схожа. Отже, син, намагаючись порадувати батька, попросив мене надіслати відеоповідомлення зі словами підтримки та молитви. (…)

“І будеш ти пам’ятати Господа, Бога свого”. — Повторення Закону 8:18 П’ятнадцятого січня 1919 року в Бостоні вибухнув великий резервуар з патокою. П’ятиметрова хвиля з 8-ми мільйонів літрів неслася вулицями міста зі швидкістю в понад 50 км на годину, змітаючи на своєму шляху вагони, будинки, людей і тварин. Патока здавалася цілком нешкідливою, втім того дня (…)

“Царство Небесне подібне… до… скарбу”. — Матвія 13:44 Мій друг Руел відвідав зустріч випускників школи, яка проходила в будинку одного з його однокласників. Особняк на побережжі біля бухти Маніли міг вмістити до двохсот людей, і Руел відчув себе незначущим. “Я багато років служив пастором у віддалених сільських церквах, – сказав мені Руел, – і мене (…)