“І вона назвала йому ймення Мойсей, і сказала: «бо з води я витягла його»”. — Вихід 2:10
Їхній точний вік невідомий. Одну знайшли на сходах церкви, друга знала про себе лише те, що її виховали черниці. Народжені в Польщі в роки Другої світової війни, Галина і Христина вісім років нічого не знали одна про одну. А потім результати тесту ДНК показали, що вони сестри, після чого відбулося радісне возз’єднання. А ще виявилося, що вони мають єврейське походження, і це пояснило, чому їх підкинули. Злі люди були готові вбити новонароджених виключно через їх національність.
Уявивши собі налякану матір, яка залишила своїх немовлят біля дверей церкви, я згадав історію Мойсея. Єврейський хлопчик був теж приречений на смерть (див. Вих. 1:22). Однак мати обмірковано поклала його в кошик і залишила в очереті біля берега Нілу (Вих. 2:3). У Бога був план, який вона і не могла собі уявити: врятувати через цього малюка весь Свій народ.
Історія Мойсея вказує на історію Ісуса Христа. Як фараон убивав єврейських немовлят, так Ірод наказав винищити хлопчиків від двох років і нижче у Віфлеємі (див. Мт. 2:13-16).
За цією ненавистю (особливо до дітей) стоїть наш ворог – диявол. Однак його атаки не здатні піймати Бога зненацька. Він мав план про Мойсея, а також план про нас із вами. А через Ісуса Христа Він відкрив нам Свій головний задум: врятувати тих, хто колись були Його ворогами.
Як Божі плани виконувалися у вашому житті? Як Він урятував вас?
Небесний Отче, у світі стільки зла! Дякую Тобі за спасіння. Допоможи мені довіритися Твоєму ідеальному плану.
“Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою”. — Филип’ян 4:6
Переїзд вважається одним із найсильніших стресів у житті людини. Ми переїхали до нашого теперішнього будинку після того, як я прожила в попередньому майже двадцять років. З них вісім я жила там зовсім одна, а потім вийшла заміж. Чоловік переселився до мене з усім своїм майном. Потім з’явилася дитина, майна побільшало.
День переїзду до нового будинку не обійшовся без інциденту. За п’ять хвилин до прибуття вантажників я ще працювала над рукописом книги. А в новому будинку було декілька сходів, тому знадобилося вдвічі більше часу і в стільки ж більше вантажників.
Але до кінця дня я не відчувала особливого стресу. І тут я усвідомила, що провела багато годин над написанням книги. З Божою благодаттю я роздумувала над Його Словом, молилася і старанно працювала, щоб встигнути закінчити. Це стало причиною мого спокою: я була занурена в Біблію і молитву.
Апостол Павло писав: “Ні про що не турбуйтесь, а в усьому нехай виявляються Богові ваші бажання молитвою й проханням з подякою” (Фил. 4:6). Коли ми молимося і радіємо “в Господі” (в. 4), наші думки переорієнтовуються з проблем на Того, Хто їх вирішує. Ми можемо просити Бога допомогти нам розібратися з причинами стресу, але при цьому також перебуваємо в спілкуванні з Ним, завдяки чому в серце приходить “мир Божий, що вищий від усякого розуму” (в. 7).
У яких стресових ситуаціях вам потрібний Божий мир? Як молитва з подякою може змінити ваш внутрішній стан?
Мій Хранителю і Опікуне, я віддаю свої турботи Тобі. Нехай Твій мир збереже мій розум та серце.
“І склав Йонатан із Давидом умову, бо полюбив його, як душу свою”. — 1 Самуїлова 18:3
На півночі Іспанії придумали чудовий спосіб для спілкування та вираження дружби. Там у сільській місцевості є багато штучних печер, у яких фермери зберігають зібраний урожай. Щороку восени компанія фермерів збиралася в кімнаті, влаштованій над однією з таких печер, і складала опис своєї продукції. Згодом кімната стала відома як “кімната для розмов” – місце спілкування, в якому друзі та родичі збиралися, щоб поділитися розповідями, секретами та мріями. Якщо вам потрібне затишне коло добрих друзів, то найкращого місця і не придумати.
Якби Йонатан і Давид жили на півночі Іспанії, то, можливо, і вони створили б для себе таку “кімнату для розмов”. Коли цар Саул захотів убити Давида, то старший син Йонатан почав його захищати. Біблія каже, що “Йонатанова душа зв’язалася з душею Давидовою, і полюбив його Йонатан, як душу свою” (1 Сам. 18:1). Хоча Йонатан був законним спадкоємцем престолу, він визнав божественне обрання Давида на царство. Він віддав Давидові свій одяг, меч, лук та пояс (в. 4). Згодом Давид гірко сумував після загибелі Йонатана і оспівав свою дружбу з ним у тужливій пісні (2 Сам. 1:26).
Нехай Господь допоможе і нам, християнам, влаштовувати свої “кімнати розмов”, щоб наша дружба відображала любов і турботу Ісуса Христа. Приділяйте час спілкуванню з друзями і відкривайте їм своє серце.
Які зобов’язання ви взяли на себе перед своїми друзями? Як ви можете висловити свою любов до них цього тижня?
Дорогий Господи, допоможи мені підтримувати щирі та довірливі стосунки з друзями.
Сьогодні в нашій церкві пройшло служіння зцілення та звільнення. Дуже дякуємо братам і сестрами Церква “Спасіння” які завітали до нас і провели чудове служіння. Дякуємо Богу за всіх нових людей, хто в цю неділю звернувся до Христа, і молимось про чудо спасіння і зцілення в їх житті.
26.03.2023 10:01 На каналі Церкви Божої Слави відбулася #трансляція «Служіння зцілення та звільнення»:
“Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя, нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!” — Плач Єремії 3:22-23
За останні кілька десятиліть до кінематографу увійшло нове слово: перезапуск. Кінематографічною мовою це означає новий переказ старої історії. Деякі перезапуски являють собою повторну екранізацію добре відомого фільму. Інші беруться за більш амбітне завдання і переказують стару історію на новий лад. Але в будь-якому випадку перезапуск – це спроба переробити чи оновити щось. Це новий початок, прагнення вдихнути нове життя в старий сюжет.
Є ще одна історія, в якій також можна побачити перезапуск. Це Євангеліє. У ньому Ісус пропонує нам прощення та вічне життя (Ів. 10:10). А в книзі Плач Єремії пророк нагадує, що Бог щодня “перезапускає” для нас своє милосердя: “Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя, нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!” (Плач 3:22-23).
Через Божу благодать ми можемо сприймати кожен день як нову можливість побачити Його вірність. Якщо ми змушені боротися з наслідками власних помилок або проходимо через інші труднощі, Дух може вдихнути прощення, нове життя і надію в кожен день нашого життя. Кожен ранок – це свого роду перезапуск, нова можливість наслідувати керівництво небесного Режисера, Який вплітає історію нашого життя в повість Своїх великих справ.
Як міркування та спогади про Божу вірність серед випробувань змінюють наш погляд на них? Як Божа вірність і благодать зробили “перезапуск” у вашому житті?
Небесний Отче, дякую Тобі за благодать і прощення, які щоранку дозволяють мені починати все по-новому.
“А тепер доручаю вас Богові та слову благодаті Його, Який має силу будувати та дати спадщину, серед усіх освячених”. — Дії 20:32
Після багаторічних досліджень вчені дізналися, що кожен вовк має індивідуальний голос, завдяки чому тварини можуть спілкуватися між собою. Використовуючи спеціальну програму звукового аналізу, одна з учених встановила, що різні рівні гучності та висоти вовчого виття дозволяють їй ідентифікувати конкретних вовків зі стовідсотковою точністю.
Біблія містить багато прикладів того, як Бог розрізняє голоси Своїх улюблених створінь. Він назвав Мойсея на ім’я і розмовляв із Ним безпосередньо (Вих. 3:4-6). Псалмоспівець Давид проголошує: “Своїм голосом кличу до Господа, і Він озветься зо святої Своєї гори” (Пс. 3:5). Апостол Павло також підкреслював, як важливо для народу Божого розпізнавати голос свого Господа.
Прощаючись з ефеськими пресвітерами, Павло сказав, що йде в Єрусалим “побуджений Духом”. Він підтвердив свою готовність слухати Божий голос, хоч і не знав, що чекає на нього після прибуття (Дії 20:22). Апостол попередив братів, що до церкви прийдуть “вовки люті”, а також із них самих “мужі постануть, що будуть казати перекручене” (в. 29-30). А потім він закликав їх бути пильними і старанними в розрізненні Божої істини (в. 31).
У християн є привілей знати, що Бог чує їх і відповідає їм. А ще ми маємо Святого Духа. Він допомагає нам розпізнавати Божий голос, який завжди співзвучний зі словами Писання.
Які хибні вчення Бог допоміг вам розпізнати, вивчаючи Писання? Коли Він через Біблію послав вам підбадьорення?
Боже, коли шум цього світу намагається віддалити мене від Тебе, допоможи мені чути Твій голос і слухатись Його.
“Господній Закон досконалий, він зміцнює душу”. — Псалом 18:8
Якось я допомагав своєму онукові шестикласнику Логану виконувати важке домашнє завдання з алгебри. Під час невеликої перерви він сказав, що мріє стати інженером. Потім ми знову повернулися до іксів та ігреків, і Логан з досадою заявив: “Навіщо це робити? Воно ж мені ніколи не знадобиться!”
Я не міг не посміхнутися і сказав онукові: “Ну, Логане, якщо ти хочеш стати інженером, то тобі потрібно саме це!” Він не бачив зв’язку між алгеброю та своєю мрією про майбутню професію.
Іноді ми так само дивимося на Святе Письмо. Слухаючи проповіді та читаючи деякі розділи Біблії, ми можемо думати: “Мені це ніколи не знадобиться!” Псалмоспівець Давид мав що сказати з цього приводу. Він писав, що Божа істина в Писанні “зміцнює душу”, “недосвідченого умудряє” та “[звеселяє] серце” (Пс. 18:8-9). Мудрість Божого Слова, що знаходиться в перших п’яти книгах Біблії, на які посилається Псалом 18 (так само, як і в усьому іншому Писанні), допомагає нам щоденно бути під проводом Святого Духа (Пр. 2:6).
А без Божого Слова нам не вистачатиме найважливішого засобу, який Бог передбачив для нашого спілкування з Ним, пізнання Його любові та волі. Навіщо потрібно вивчати Біблію? Тому що “заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює” (Пс. 18:9).
Чому мудрість Божого Слова є актуальною для вас сьогодні? Як ви можете рости в її розумінні?
Люблячий Боже, зроби Твоє Слово світлом на моєму шляху. Допоможи мені користуватися його мудрістю, щоб спрямовувати свої кроки і рости в любові до Тебе.
“І скінчив Бог дня сьомого працю Свою… І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив”. — Буття 2:2
Ми з моєю подругою Сузі сиділи на прибережних валунах і дивилися на хвилі. Прикрашені пінними гребінцями, вони одна за одною розбивалися об каміння. “Люблю океан, – сказала Сузі. – Він весь час рухається, тому я можу дозволити собі нерухомість”.
Дехто з нас ніби почувається зобов’язаним знайти якесь виправдання тому, що вирішили відпочити від роботи. Адже відпочинок – це подарунок доброго Бога! Шість днів Він творив світ: творив світло, сушу, рослини, тварин і людей. А потім, на сьомий день, Він відпочивав (Бут. 1:31-2:2). У Десяти заповідях Бог виклав правила праведного життя, яке приємне Йому (Вих. 20:3-17). У тому числі була і заповідь пам’ятати суботу, день спокою (в. 8-11). У Новому Заповіті ми бачимо, як Ісус зцілив усіх хворих у місті (Мр. 1:29-34), а наступного ранку пішов у пустинне місце, щоб помолитися (в. 35). Наш Господь працював і відпочивав, подаючи нам приклад.
Ритм Божого забезпечення через роботу і запропонований Ним відпочинок звучить довкола нас. Посіяне весною, зростає влітку, дає плід восени та спочиває взимку. Ранок, день, вечір, а потім ніч. Бог визначив для нашого життя і працю, і спокій, подарувавши нам дозвіл на те й на інше.
Як ви досягаєте рівноваги між роботою та відпочинком? Коли і як ви можете взяти паузу протягом дня, щоб поміркувати про Божий приклад праці та відпочинку?
Боже, дякую, що Ти закликаєш мене наслідувати Твій приклад у праці та в спокої для Твоєї слави і мого блага.
“Бо хоч нищиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновляється внутрішній”. — 2 Коринтян 4:16
У китайській медицині тисячоліттями мелені перли використовувалися як скраб. З його допомогою видаляли відмерлі клітини верхнього шару шкіри. А в Румунії розповсюджені лікувальні грязі, що омолоджують, які, як вважається, роблять шкіру здоровою та блискучою. У всьому світі люди використовують різні методи догляду за тілом, які, на їхню думку, здатні оновити шкіру, що постаріла.
Проте засоби, вигадані для підтримки наших матеріальних тіл, можуть дати лише тимчасове задоволення. Набагато важливіше залишатися духовно здоровим та сильним. Нам, віруючим у Христа, відкритий доступ до духовного оновлення. Апостол Павло писав: “Бо хоч нищиться зовнішній наш чоловік, зате день-у-день відновляється внутрішній” (2 Кор. 4:16). Щодня ми зіштовхуємося з проблемами, які нас обтяжують, приносячи в життя страх, тривогу і занепокоєння. Але “коли ми не дивимося на видиме, а на невидиме”, відбувається духовне оновлення (в. 18). Ми робимо це, коли приносимо свої турботи до Бога і молимося, щоб плід Святого Духа, до якого входять любов, радість і мир, знову виявився в нашому житті (Гал. 5:22-23). Коли ми віддаємо свої переживання Богові і дозволяємо Його Духу щодня сяяти через нас, Він відновлює наші душі.
Як ви можете попросити Бога відновити ваш дух? Як дія Святого Духа зміцнює вас?
Господи Ісусе, я щоденно зустрічаюсь із тим, що намагається зламати мене. Іноді я почуваюся переможеною. Але знаю, що в Тобі я можу оновлюватись духом.
“Як дитина відлучена в мене душа моя”. — Псалом 130:2
У газетній статті психіатр давав пораду читачці на ім’я Бренда, яка скаржилася на незадоволеність життям. Її амбітні проєкти не склалися, і вона страждала від розчарування. У відповідь психіатр написав, що людина і не повинна бути щасливою. Природою їй призначено “лише виживати і розмножуватися”. Ми приречені бігати за “привабливим, але недосяжним метеликом” щастя. “Дуже небагатьом, – додавав він, – вдавалося досягти задоволення”.
Я уявив, як почувала себе Бренда, прочитавши нігілістичні міркування психіатра, і наскільки інші почуття вона б мала, прочитавши Біблію. У 130-му Псалмі Давид говорить про те, як стати задоволеним. Спочатку він смиренно відкладає свої царські амбіції, вирішує не входити у велике і недосяжне (в. 1). Потім він заспокоює своє серце перед Богом (в. 2), довіряючи своє майбутнє в Його руки (в. 3). Результат прекрасний: його душа заспокоїлася, як врешті заспокоюється дитя, відлучене від материнських грудей (в. 2).
У грішному та зіпсованому світі почуття задоволеності іноді здається недосяжною мрією. Апостол Павло в Посланні до филип’ян 4:11-13 пише, що він навчився бути задоволеним. Але якщо ми вважаємо, що наше призначення – “лише виживати і розмножуватися”, то пошук задоволення схожий на погоню за недосяжним метеликом. Давид показує інший шлях: досягнення задоволення через заспокоєння в присутності Бога.
Коли ви відчуваєте найбільше задоволення? Як ви можете відокремити особливий час, щоб у тиші заспокоюватись перед Богом?
Боже, я заспокоююсь у Тобі, глибокому джерелі мого справжнього задоволення.
