Церква Божої Слави

“Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав”. — Дії 2:4

Під час обговорення книги про Святого Духа, написаної німецьким теологом Юргеном Мольтманом, якому на той час виповнилося дев’яносто чотири роки, журналіст запитав його: “Як активувати Святого Духа? Потрібно прийняти пігулку? Фармацевтичні компанії виробляють такі?” Густі брови Мольтмана піднялися вгору. Похитавши головою, він посміхнувся і відповів із сильним німецьким акцентом: “Як активувати? Ніяк! Чекайте на Святого Духа, і Він прийде”.

Мольтман вказав на хибну думку, ніби Божа справа звершується нашою силою та вмінням. Книга Дії апостолів показує, що її чинить Сам Бог. Коли з’явилася перша церква, там не було нічого схожого на людську стратегію чи вражаюче керівництво. Святий Дух прибув із шумом, “ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони” (Дії 2:2). Потім Він зруйнував усі міжнаціональні бар’єри, зібравши ворогуючих раніше людей в одну нову спільноту. Апостоли були вражені не менше за інших, дивлячись на те, що робить із ними Бог. Самі вони нічого не робили, “Дух промовляти давав” (в. 4).

Успіх нашої праці та життя церкви не визначаються нашими здібностями. Ми повністю залежимо від того, що може зробити тільки Дух Божий. Це дозволяє нам бути одночасно сміливими та спокійними. Святкуючи день П’ятидесятниці, будемо разом чекати приходу Святого Духа і діяти разом із Ним.

Чи виникає у вас спокуса покладатися на ваші власні сили та вміння? Де потрібно очікувати дію Святого Духа?

Боже, я вичерпав свої сили, думаючи, що маю все робити сам. Святий Дух, допоможи мені!

Автор: Уїнн Коллієр

🎥 28.05.2023 10:03 На каналі Церкви Божої Слави розпочалася #трансляція «Життя – це союз духа, душі і тіла» | Пастор Гайдаренко Ганна | 28.05.2023: https://youtu.be/6lqO3q8vGVg

“Бо хто буде погорджувати днем малих речей?” — Захарія 4:10

Ч и зможу я потрапити на Олімпіаду? – переживала за свої показники студентка коледжу, обдарована плавчиня. Тоді професор математики Кен Оно вивчив техніку плавання дівчини і побачив, як можна покращити її час на шість секунд – суттєва різниця для змагань такого рівня. Прикріпивши датчики до спини спортсменки та проаналізувавши дані, професор запропонував трохи відкоригувати рухи, які в результаті вплинули на швидкість і дозволили їй здобути перемогу.

Невеликі коригувальні дії в духовній сфері також можуть зробити істотні зміни. Пророк Захарія говорив про це пригніченим юдеям, які після вигнання під керівництвом Зоровавеля повернулися до Єрусалима та намагалися відновити Божий храм. “Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом”, – сказав Господь Зоровавелю (Зах. 4:6).

“Бо хто буде погорджувати днем малих речей?” – проголосив Захарія (в. 10). Вигнанці переживали, що збудований ними храм буде набагато скромнішим за той, що колись збудував цар Соломон. Але як молода спортсменка під керівництвом професора Оно здобула олімпійську медаль, так і стародавні юдейські будівельники дізналися, що навіть скромні зусилля при Божому сприянні можуть принести нам перемогу для Його слави. У Бога мале стає великим.

Коли великі, вражаючі дії призвели до духовного розчарування? Які невеликі зміни покращили ваше духовне життя?

Боже, вказуй мені на малі дії, які вчинять у мені великі зміни для Твоєї слави.

Автор: Патриція Рейбон

“Таж я бачу чотирьох мужів непов’язаних, що ходять посеред огню, і шкоди їм нема, а вигляд того четвертого подібний до Божого сина”. — Даниїла 3:25

Коли нобелівський лауреат Макс Планк їздив по різних містах із лекціями, його водій одного разу сказав, що міг би його замінити, оскільки багато разів слухав його лекції. Тому сподобалася ця ідея, і він запропонував у наступному місті помінятися місцями. Водій погодився і впевнено прочитав лекцію. Потім настав час запитань та відповідей. Пролунало складне питання, але водій, не розгубившись, відповів: “Бачу, ви знаєтеся на темі. Однак ваше питання настільки просте, що навіть мій водій зможе відповісти на нього”. Планк вийшов уперед і відповів! Так закінчується ця кумедна і, звичайно ж, вигадана розповідь.

Троє друзів Даниїла теж опинилися “на гарячому стільці”. Цар Навуходоносор пригрозив кинути їх у розпечену піч, якщо вони не вклоняться бовванові. “І хто той Бог, що врятує вас від моїх рук?” – сказав він (Дан. 3:15). Друзі відмовилися виконувати наказ. Тоді цар наказав розпалити піч у сім разів сильніше, ніж зазвичай, і кинути юнаків у вогонь.

Але трапилося диво. Ангел (в. 28), а можливо, Сам Ісус, приєднався до них, оберігаючи від полум’я, а цар отримав незаперечну відповідь на своє запитання (вв. 24-25). У результаті Навуходоносор прославив Бога Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо і визнав, що “немає іншого Бога, що міг би так урятувати, як оцей” (вв. 28-29).

Іноді ми теж зустрічаємо труднощі. Але Ісус іде поруч. Він нестиме нас на руках.

З якими проблемами ви не в змозі впоратися? Як Ісус може допомогти вам їх вирішити?

Господи Ісусе, Ти – відповідь, коли інших відповідей немає.

Автор: Майк Уїттмер

“І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім’я Господа Ісуса”. — Колосян 3:17

Коли Джефу було чотирнадцять, мама взяла його з собою на концерт знаменитого співака Бі Джея Томаса. Як і багато інших музикантів того часу, Томас під час своїх турне вів розгульний спосіб життя. Але потім вони з дружиною навернулися до Ісуса Христа. Їхнє життя змінилося докорінно.

На концерті співак вийшов до захопленої публіки і заспівав кілька відомих пісень, як раптом із зали хтось крикнув: “Бі Джей! Заспівай для Ісуса!” Той без найменшої затримки відповів: “Я вже заспівав для Нього чотири пісні”.

Це було кілька десятиліть тому, але Джеф і досі пам’ятає ту мить, коли він усвідомив, що все в нашому житті має відбуватися для Христа. Навіть те, що може здаватися не пов’язаним із вірою.

Іноді ми маємо спокусу розділити свої справи на духовні й недуховні. Читати Біблію, ділитися свідченням, співати гімни – духовно. Підстригти газон, вийти на пробіжку, заспівати “нехристиянську” пісню – недуховно.

Апостол Павло в Посланні до колосян нагадує, що Слово Христа пробуває в нас, якщо ми навчаємо один одного, співаємо і дякуємо (Кол. 3:16). Але ось як він продовжує свою думку в наступному вірші: “І все, що тільки робите словом чи ділом, усе робіть у Ім’я Господа Ісуса” (в. 17).

Для Нього треба робити все без винятку.

Як можна робити всі справи в ім’я Ісуса Христа? Як ви можете дозволити Богові використовувати ваші слова та справи для Його слави?

Люблячий Боже, допоможи мені підкорити Тобі все, що я роблю і кажу.

Автор: Сінді Хесс Каспер

“Бо хто буде їсти, і хто споживати спроможе без Нього?” — Еклезіястова 2:25

Дивлячись, як натовп поступово перетікає з перону до потяга, я відчув, що на мене накочує важкість понеділка. Сонні, похмурі обличчя пасажирів, що набилися у вагон, красномовно говорили про їхнє ставлення до майбутнього робочого дня. Спроби зайняти зручніше положення вони зустрічали похмурим поглядом і несхвальним бурчанням. Знову сірі будні, знову одноманітна робота.

І тут я згадав, що лише рік тому потяги були порожні. Карантин через пандемію COVID-19 змінив перебіг життя. Ми не могли навіть піти в кафе, щоб пообідати. А деякі, важко повірити, скучили за офісом! І тепер ми повернулися до нормального життя, знову їздимо на роботу. “Повсякденність, – подумав я, – це добре. Повсякденність – це благословіння!”

Дивлячись на марноту щоденної праці, цар Соломон прийшов до схожого висновку (Екл. 2:17-23). У свій час така праця здавалася йому нескінченною, безглуздою і тією, що не приносить задоволення (в. 21). Але потім він усвідомив, що можливість їсти, пити і працювати – це благословіння від Бога (в. 24).

Якщо нас позбавити такої “рутини”, ми швидко зрозуміємо, що вона – свого роду “розкіш”. Тому дякуватимемо Творцеві, що можемо їсти, пити і знаходити задоволення в усіх справах. Все це – Його дар (Екл. 3:13).

За які прості благословіння ви сьогодні вдячні Богові? Що ви можете зробити для тих, хто не вміє радіти повсякденним благословінням?

Боже, дякую Тобі за мої “звичайні” будні, хоч би якими нудними вони не здавались. Допоможи мені бути вдячним за всі твої благословіння.

Автор: Леслі Ко

“Сплячий, вставай, і воскресни із мертвих, і Христос освітлить тебе!” — Ефесян 5:14

Це схоже на сон, але без пробудження. Людям, які страждають на розлад, який іноді називають “дереалізація” або “деперсоналізація”, часто здається, що все навколо не справжнє. Втім подібне почуття може виникнути і в здорових людей, особливо при сильному стресі. А в деяких воно з’являється, коли все складається вдало. Наче розум не може повірити, що такі добрі події відбуваються насправді.

Біблія повідомляє про подібні випадки в середовищі Божого народу, коли людям було важко сприймати Його силу і порятунок як реальність, а не сон. Наприклад, у книзі Дії апостолів розповідається, як ангел звільнив Петра з в’язниці, де він чекав страти (Дії 12:2, 4). При цьому апостол думав, що бачить сон (вв. 9-10). І лише коли ангел вивів його за ворота, Петро нарешті прийшов до тями і зрозумів, що все відбувається насправді (в. 11).

У добрі й погані часи нам буває важко повірити чи усвідомити, що Бог справді робить у нашому житті Свою працю. Але ми можемо бути впевнені, що сила Його воскресіння якось стане незаперечною і напрочуд реальною. Боже світло пробудить нас від смертельного сну до нового життя з Ним (Еф. 5:14).

Чому вам іноді буває важко побачити у своєму житті Божу силу та любов? Як ви можете відчути Його любов явно?

Боже, дякую, що у світлі та темні часи, незалежно від мого відчуття, Ти створюєш нове життя і даруєш надію.

Автор: Моніка Ла Роуз

“Що ми бачили й чули – про те ми звіщаємо вам, щоб і ви мали спільність із нами”. — 1 Івана 1:3

Роберт Тодд Лінкольн, син президента США Авраама Лінкольна, був присутній на трьох важливих подіях: смерті власного батька, а також убивстві президентів Джеймса Гарфілда і Вільяма Мак-Кінлі.

А тепер згадаємо апостола Івана, який був присутній на чотирьох найважливіших подіях в історії: останній вечері Христа, Його боротьбі в Гетсиманії, розп’ятті та воскресінні. Іван знав, що його головним завданням було нести у світ свідчення про ці події. У Євангелії від Івана 21:24 ми читаємо: “Це той учень, що свідчить про це, що й оце написав. І знаємо ми, що правдиве свідоцтво його!”

Ту ж думку він повторює у своєму Першому посланні, коли повідомляє, що пише про те, “що було від початку, що ми чули, що бачили власними очима, що розглядали, і чого руки наші торкалися, про Слово життя” (1 Ів. 1:1). Іван відчув відповідальність за те, щоб поширити свідчення про Христа. Чому? Ось його відповідь: “Що ми бачили й чули про те ми звіщаємо вам, щоб і ви мали спільність із нами” (в. 3).

Події нашого життя можуть бути дивовижними або повсякденними, але в будь-якому випадку Бог влаштовує їх так, щоб ми могли свідчити про Нього. Спочиваючи в благодаті та мудрості Христа, говоритимемо про Нього в будь-який час.

Згадайте найдивовижніші моменти історії своєї віри. Як ви можете розповісти своє свідчення тим, кому потрібно почути про Божу любов?

Господи Ісусе, допоможи мені відчувати моменти, коли я можу розповісти людям про те, як Ти нас любиш.

Автор: Білл Краудер

“А він відмовився”. — Буття 39:8

Ентоні, інструктор із плавання в Нью-Джерсі, побачив, як у затоці тоне позашляховик, і почув із кабіни крик водія: “Я не вмію плавати!” Автомобіль швидко поринав у каламутну воду. Зібрався натовп, але люди тільки метушилися і кричали. Тоді Ентоні підбіг до кам’янистого берега, відстебнув протез ноги і кинувся у воду. Завдяки швидкому рішенню інструктора, 68-річний водій незабаром був у безпеці на березі.

Іноді нам усім доводиться приймати важливі рішення. Згадаймо патріарха Якова, батька дванадцяти синів, який відкрито надавав перевагу 17-річному Йосипові. Не подумавши про наслідки, він подарував юнакові “квітчасте вбрання” (Бут. 37:3). В результаті брати зненавиділи Йосипа (в. 4), і коли з’явилась можливість, продали його в рабство (в. 28). Але в Єгипті Бог використав його, щоб зберегти сім’ю Якова та багатьох інших під час семирічного голоду (Бут. 50:20). Ключовим стало рішення Йосипа вчинити праведно і втекти від дружини Потіфара (Бут. 39:1-12). Через це він потрапив до в’язниці (в. 20), але потім зайняв друге місце в країні після фараона (Бут. 41).

Ентоні, ймовірно, був хорошим плавцем, однак і він мав прийняти рішення. Якщо ми любимо Бога і хочемо Йому служити, Господь допоможе нам приймати рішення, які будуть приємні Йому і принесуть користь людям. А якщо ви ще не довірилися Христу, то нехай це стане вашим головним рішенням у житті.

Згадайте наслідки деяких ваших рішень. Як Дух Божий допомагав вам чинити правильно?

Боже, допоможи мені приймати мудрі рішення, які приноситимуть Тобі славу.

Автор: Елісон Кіеда

🎥 21.05.2023 10:04 На каналі Церкви Божої Слави розпочалася #трансляція «Врятоване покоління» | Пастор Олександр Колтуков | 21.05.2023: https://youtu.be/fDEeyD1XWyg