“Я розкажу, що Він учинив для моєї душі”. — Псалом 65:16
Час свідчень – це частина наших церковних богослужінь, коли люди розповідають, як Бог діє в їхньому житті.
Моя тітка – сестра Ленгфорд, як її називали в церкві, – була відома тим, що наповнювала свої свідчення хвалою Богові. Особливо це стосувалося історії її навернення. Подяка Спасителю могла складати більше половини всього, що вона говорила. Її серце переповнювало бажання прославити Господа, Який за Своєю милістю змінив її життя.
Схожим чином наповнене хвалою і свідчення автора Псалма 65, який розповідає про те, що Бог зробив для Свого народу. “Ідіть і погляньте на Божі діла”, – закликає він (в. 5). Божі діла містили чудове спасіння (в. 6), збереження (в. 9), випробування і виховання, в результаті яких ізраїльський народ прийшов до Обіцяної землі (в. 10-12). Незважаючи на те, що в нас багато спільного з іншими віруючими, є й те, що є унікальним у нашій особистій подорожі віри. А у вас у житті були моменти, коли Бог виявляв Себе особливо яскраво? Цими моментами варто поділитися з тими, кому потрібно дізнатися, як Бог діє в житті віруючих людей. “Ідіть, і послухайте, всі богобійні, а я розкажу, що Він учинив для моєї душі” (в. 16).
Як ви можете краще розповісти людям про прояви Божої доброти у вашому житті? Як свідчення інших допомогли вам довіритися Йому?
Небесний Отче, я втішаюся багатьма проявами Твоєї доброти. Допоможи мені розповідати про них оточуючим.
Автор: Артур Джексон
“Бо їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха”. — Єремії 31:34
Якось грудневого ранку 1992 року я їхав дорогою на пікапі свого діда, як раптом задні колеса почало заносити. Я не бачив ожеледиці, але добре її відчув. Машину стало кидати з боку в бік: один занос, другий, третій – і ось, я опинився в повітрі, зірвавшись з п’ятиметрового насипу. Пам’ятаю, як подумав: “Це круто, ось тільки вмирати не хочеться”. За мить машина приземлилася на крутий схил і, перекидаючись, покотилася вниз. Я виліз із розбитої кабіни, на щастя, цілком неушкодженим.
Бог мене помилував. А що дідусь? Про машину, що не підлягала відновленню, він не сказав мені ні слова. Не лаяв, не висував матеріальних претензій, нічого. Тільки усміхався, радіючи, що я живий та здоровий.
Прощення дідуся нагадує мені про милість Господа, як про це говорить пророк Єремія. Незважаючи на безперечну провину ізраїльтян, Бог обіцяв відновити стосунки зі Своїм народом, кажучи: “Їхню провину прощу, і не буду вже згадувати їм гріха” (Єр. 31:34).
Я впевнений, що дідусь до кінця днів пам’ятав, хто розбив його пікап. Але він зробив так само, як Бог, не згадуючи про це, не дорікаючи і не вимагаючи компенсувати збитки. Подібно до Господа, дідусь вирішив поводитися так, ніби того, що я зробив, ніколи не було.
Як Боже прощення впливає на ваше сприйняття власних гріхів? Як ви можете виявляти милість до інших?
Небесний Отче, дякую Тобі за прощення. Коли почуття провини позбавить мене душевного спокою, допоможи мені згадати, що в Христі Ти не згадаєш жодного мого гріха.
Автор: Адам Хольц
“А той відвернув обличчя своє до стіни, і помолився до Господа”. — 2 Царів 20:2
Нещодавно овдовіла жінка була на межі розпачу. Щоб отримати необхідні для життя кошти за страховим полісом, вона мала надати інформацію про аварію, яка забрала життя її чоловіка. Поліцейський, з яким вона розмовляла, пообіцяв допомогти і дав візитну картку, але вона її загубила. Що робити? Вдова почала молитися, просячи Бога про допомогу. За кілька днів, прийшовши до церкви, вона побачила на підвіконні ту саму картку! Жінка гадки не мала, як вона там опинилася, проте знала, Хто все це влаштував. Святе Письмо каже, що Бог чує наші прохання. “Бо очі Господні до праведних, а вуха Його до їхніх прохань”, – писав апостол Петро (1 Петр. 3:12).
Біблія містить багато прикладів того, як Бог відповідав на молитви. Один із найяскравіших випадків стався з юдейським царем Єзекією. Він тяжко захворів, і пророк Ісая повідомив, що одужання не буде. Але Єзекія знав, що робити. Він почав молитися! (2 Цар. 20:2). І Господь одразу передав через Ісаю іншу звістку: “Почув Я молитву твою” (в. 5). Єзекії було даровано ще п’ятнадцять років життя.
Бог не завжди відповідає так, як нашій вдові або цареві Єзекії. Але Він запевняє нас, що коли прийдуть труднощі, ми ніколи не залишимося самі. Господь бачить нас і чує наші молитви.
Які проблеми не дають вам спокою? Як ви можете довірити їх Божому керівництву та турботі?
Небесний Отче, дякую, що Ти завжди поруч і чуєш мої молитви.
Автор: Давид Бренон
“Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю”. — Матвія 9:21
На сходовому майданчику офісної будівлі в мене раптом закрутилася голова. З’явилося відчуття, що сходи почали крутитися. Приголомшена, я схопилася за поручні. Серце прискорено билося, ноги підгиналися, а я чіплялася за перила, радіючи їх міцності. Обстеження показало, що в мене анемія. Хоча причина не була серйозною, і запаморочення незабаром пройшло, я ніколи не забуду, якою слабкою і безпорадною я відчула себе того дня.
Ось чому я захоплююся жінкою, яка торкнулась Ісуса. Всупереч ослабленому стану, вона не тільки змогла протиснутися крізь натовп, але й виявила дивовижну силу віри, наважившись наблизитися до Господа (Мт. 9:20-22). Адже в неї були дуже вагомі причини цього не робити. Згідно з Мойсеєвим законом, вона була нечиста і в разі викриття могла зіткнутися з серйозними наслідками (Лев. 15:25-27). Але думка: “Коли хоч доторкнуся одежі Його, то одужаю” штовхала її вперед. Грецьке слово, перекладене як “доторкнуся”, означає скоріше “візьмуся” або навіть “вхоплюся”. Жінка вхопилася за Ісуса. Вона вірила, що Він може її зцілити.
Серед численного натовпу Господь побачив відчайдушну віру цієї жінки. Коли ми так само чіпляємося за Нього у своїй потребі, Він приймає нас і приходить на допомогу. Розкажемо Йому все, не боячись ні відкидання, ні покарання. Він каже: “Тримайтеся за Мене”.
Що є причиною ваших страждань та страху? До чого чи до кого ви зверталися по допомогу? Як ви можете сьогодні вхопитися за Христа?
Боже, дякую за Твою любов. Мені не треба ні боятися, ні соромитися. Ти приймаєш мене, як батько дитину.
Автор: Карен Х’юанг
“А того часу, коли зачали вони співати та хвалити, дав Господь засідку на синів Аммонових і Моавових… і були вони побиті”. — 2 Хронік 20:22
Під час Другої світової війни на полях битв у Європі солдатам, щоб вони менше сумували за домом, прямо в розташування частин повітрям доставляли похідні фортепіано. Музичні інструменти містили лише десять відсотків від звичайної кількості металу і були оброблені спеціальним водостійким клеєм та засобом від комах. Піаніно були дешевими, але міцними і забезпечували багатогодинне дозвілля для солдатів, які збиралися навколо них і співали улюблені пісні про домівку.
Спів, особливо пісні хвали, – один із дієвих способів, за допомогою якого віруючі набувають мир та спокій всупереч негараздам. Цар Йосафат переконався, що проти Ізраїлю виступила величезна ворожа армія (2 Хр. 20). Цар закликав увесь народ до молитви та посту (вв. 3-4 ). У відповідь Бог наказав йому вивести військо назустріч ворогові і пообіцяв, що цього разу їм навіть не доведеться боротися (в. 17). Йосафат повірив Богу. Він призначив співаків, які мали йти попереду воїнів, оспівуючи хвалу Господу за обіцяну перемогу (в. 21). Коли співаки почали співати, Бог дивовижним чином розбив ворогів і врятував Свій народ (в. 22).
Перемога не завжди приходить так, як ми очікуємо. Але ми завжди можемо проголошувати перемогу Христа над гріхом і смертю, яка вже є для нас. Ми можемо бути спокійними та поклонятися Творцю навіть у місцях, де ведуться справжні бойові дії.
Як ви можете прославити Бога там, де ви знаходитеся? Як ви користуєтеся плодами перемоги, яку Господь Ісус здобув для вас?
Боже, Ти сильніший за всіх моїх ворогів! Я з вірою звеличую Твоє Ім’я.
Автор: Карен Пімпо
“Я Господь, оце Ймення Моє, і іншому слави Своєї не дам, ні хвали Своєї божкам”. — Ісаї 42:8
Занадто пізно Том почув зловіще клацання під своїм солдатським черевиком. Інстинктивно він відскочив убік. Але смертоносний пристрій, захований у землі, не здетонував. Згодом команда саперів виявила на цьому місці сорок кілограмів вибухівки. Том носив черевики, поки вони не розвалилися. “Мої щасливі боти”, – називав він їх.
Можливо, Том робив це просто на згадку про той щасливий випадок. Але часто люди приписують звичайним предметам надприродні властивості, називають їх “щасливими” або навіть вішають на них духовний ярлик – “благословенні”. Це небезпечне заняття, що має свої наслідки.
Ізраїльтяни засвоїли цей урок на власному гіркому досвіді. Філістимська армія щойно розгромила їх у битві. І ось комусь із євреїв спало на думку взяти в бій “ковчега Господнього заповіту” (1 Сам. 4:3). Усі сприйняли цю ідею з ентузіазмом, адже ковчег був священним предметом (вв. 6-9).
Але вони помилились. Сам по собі ковчег не міг їм допомогти. Покладаючись на предмет, а не на єдиного істинного Бога, ізраїльтяни зазнали ще гіршої поразки, а ворог, до того ж, захопив і святиню (вв. 10-11).
Можна зберігати реліквії, які спонукають молитися і дякувати Богові за Його доброту. В цьому немає нічого поганого. Але давайте пам’ятати, що вони не є благословенними. Джерело благословінь – у Богові і лише в Ньому.
У чому виявляється ваша віра в Бога? Коли трапляється криза, на що ви сподіваєтесь?
Люблячий Небесний Отче, пробач, що мене іноді відвідує спокуса покладатися на щось інше, крім Тебе.
Автор: Тім Густавсон
“Моліться за тих, хто кривду вам чинить”. — Луки 6:28
Багато років Джон створював у церкві проблеми. Він був запальним, вимогливим і часто грубіянив. Постійно скаржився, що його погано “обслуговують”, а керівництво та добровільні помічники не справляються зі своїми обов’язками. Чесно кажучи, любити його було не просто.
Тому коли стало відомо, що в Джона діагностували рак, мені було важко молитися за нього. Постійно згадувалися його різкі слова та неприємний характер. Але, пам’ятаючи Христове вчення, я кожного дня підносив за Джона коротку молитву. Декілька днів потому я виявив, що почав рідше згадувати його негативні якості. Мабуть, йому зараз дуже боляче й самотньо , – думав я.
Молитва, як я зрозумів, не тільки розкриває перед Богом те, що ми відчуваємо по відношенню до інших, але й дозволяє Йому втрутитися і вкласти в наші думки небесну перспективу. Святий Дух повільно, але правильно змінює наше серце. Не дивно, що заклик Господа Ісуса любити ворогів пов’язаний із закликом до молитви: “Моліться за тих, хто кривду вам чинить” (Лк. 6:28).
Мушу зізнатися, що й сьогодні, думаючи про Джона, я відчуваю змішані почуття. Але за допомогою Святого Духа я вчуся дивитися на нього очима Бога і бачити в ньому людину, яку потрібно прощати і любити.
Чому важливо молитися за “важких” людей? Чого ви можете просити в Бога для них?
Люблячий Боже, Ти знаєш, що я думаю про тих, хто мене ображає. Наповни моє серце милосердям і співчуттям, щоб любити їх і молитися за них.
Автор: Леслі Ко
“Вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його”. — Івана 10:4
У дитинстві я жив на ранчо в штаті Теннессі і безперервно проводив дні зі своїм найкращим другом. Ми гуляли лісом, каталися на поні, ходили на арену для родео і дивилися, як ковбої справляються з кіньми. Але варто мені було почути свист тата – чистий, ясний звук, що пробивався крізь вітер і будь-який інший шум, – як я одразу ж кидав усі заняття і прямував додому. Сьогодні, через багато років, я легко впізнав би цей свист.
Розмовляючи з учнями, Господь Ісус порівняв їх із вівцями, а Себе з пастухом. “Його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йменню, і випроваджує їх”, – сказав Він про доброго пастуха (Ів. 10:3). У той час як багато самозваних вчителів намагалися повести учнів за собою, Він заявив, що Його вівці зможуть дізнатися Його люблячий голос і зробити правильний вибір. “Вівці слідом за ним ідуть, бо знають голос його” (в. 4).
Уважно прислухатимемося до голосу Христа, адже Його істина залишається незмінною. Господь може звернутися до нас через текст Писання, проповідь у церкві, добре слово віруючого друга, або ж Дух може спонукати вас іншим способом. Господь кличе Своїх овечок. Послухайте Його.
Що заважає нам чути голос Христа? Що Він казав вам останнім часом?
Боже, мені потрібне нагадування про те, що Ти говориш, і я маю слухати. Допоможи мені бути уважним, чути та відповідати.
Автор: Уїнн Коллієр
“І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: «Де ти?»” — Буття 3:9
“Пташенята завтра полетять!” – з радістю сказала моя дружина Карі. Вона з натхненням стежила за сімейством волове очко, яке звило гніздо в підвісному кошику в нас на ґанку. Щодня вона фотографувала підростаючих малюків та маму, яка приносила їм їжу.
Наступного ранку Карі встала раніше і розсунула гілки, що прикривали гніздо. Але замість пташенят вона побачила там вузькі, зловісні очі змії. Хижий плазун заліз у гніздо і зжер його мешканців.
Карі була вбита горем. Мене цього дня не було вдома, я якраз поїхав за місто, тому вона покликала сусіда, щоб той прогнав змію. Але заподіяну шкоду неможливо було виправити.
Біблія розповідає нам про іншого плазуна, який завдав набагато більшої шкоди. Змій в Едемському саду обманув Єву, запропонувавши їй плід, який Бог заборонив їм їсти під страхом смерті. “Не вмрете! Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло”, – сказав змій (Бут. 3:4-5).
Внаслідок цієї неправди та непослуху Адама і Єви, у світ увійшли гріх і смерть. Обман древнього змія, “що диявол він і сатана”, триває й донині. Але Господь Ісус прийшов у світ, “щоб знищити справи диявола” (1 Ів. 3:8) і повернути нас до Бога. Одного разу Він створить все нове (Об. 21:5).
Як Ісус зруйнував справи диявола у вашому серці та житті? Чого ви очікуєте від Нього?
Звільни мене, Господи, від диявольських спокус. Спасителю, даруй мені сили жити для Тебе!
Автор: Джеймс Бенкс
“Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими”. — 1 Івана 3:1
Після того як Шерман Сміт переконав Деланда Маккалоу грати в американський футбол за університет Маямі, він фактично замінив Деланду батька, про якого він ніколи нічого не знав. Деланд захоплювався Шерманом і прагнув стати таким, як і він. Через десять років, коли Деланд розшукав свою біологічну матір, вона шокувала його новиною: “Твій батько – Шерман Сміт”. Той самий Шерман Сміт! Чи варто описувати, як приголомшила ця новина обох – батька та сина!
Коли вони зустрілися, Шерман обійняв Деланда і сказав: “Синку!” Деланд вперше почув це слово від батька і зрозумів, що хоче сказати: “Я щасливий, що ти в мене є”.
Нас також має приголомшувати досконала любов Небесного Отця. Апостол Іван пише: “Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми Божими” (1 Ів. 3:1). Хіба у вас не виникає почуття, подібне до того, що відчув Деланд, який навіть і не мріяв, що хтось на зразок Шермана може бути його батьком? Невже це правда? Апостол Іван підтверджує: так! Саме так і є!
Якщо ви вірите в Христа, то Небесний Отець є і вашим Отцем. Можливо, ви відчували себе сиротою, абсолютно самотнім у цьому світі. Але тепер у вас є ідеальний Отець, і Він щасливий називати вас Своїм сином чи донькою.
Що для вас означає бути обраним Божим дитям? З ким ви можете поділитись Його любов’ю?
Дякую, Небесний Отче, що Ти назвав мене Своїм. Допоможи мені показувати своїм життям, що я Твоє дитя.
Автор: Майк Уїттмер
