Від Червоного моря до сьогодення: Сила покаяння, молитви та Божого захисту

Сідайте, будь ласка, дорога церква. У нас сьогодні молитовне служіння, і ми зараз будемо молитися за першу потребу, за Україну, за припинення війни, за Божий мир. Якщо можна, так, вже є Ця потреба, я її зачитаю За Божу волю у перемовинах Закінчення війни та Божий мир За захист України від ракет і дронів За мудрість, благословіння і захист керівництва нашої країни та всіх воїнів І за всіх поранених, полонених, зниклих безвісті А також тих людей, які постраждали які стали вимушеними переселенцями за сиріт, вдів, за всіх, хто так чи інакше пережив якусь втрату. І перед тим, як ми звершимо молитву, я хотів би разом з вами подивитися одне місце зі Святого Письма. Це книга-вихід, 15 розділ. Книга-вихід, 15 розділ. І я зачитаю з першого по четвертий вірші сучасного перекладу, і у вас зараз ці вірші будуть також на екрані. Там написано, після цього Моїсей з усіма ізраїлітянами, голосно скандуючи, заспівали Господу цю пісню. Я буду співати Господу, бо він велично прославився, коня і вершника скинув у море. Господь моя сила і пісня, він став для мене порятунком. Це мій Бог, і я прославлю Його. Він Бог мого батька, тож вихвалятиму Його. Господь воєвничий витязь, Господь ім’я Його. В інших перекладах Його, васущі ім’я Його. Колісниці фараона і його військо він кинув у море. Найкращих полководців він потопив у Червоному морі. Що сталося перед цим? Що стало причиною того, що Моїсей і всі ізраїльцяни голосно скандуючи заспівали Господу цю пісню? Що сталося? Хто пам’ятає? Що було по передньому розділі? Ну, що, так сказати, викликало бажання у Моїсеї, у зерелітян славити Бога? Не завжди ж ми так от приймаємо рішення, все відкладаємо і починаємо прославляти Бога. Що трапилось? Море розступилось, а крім того, що море розступилось, навіщо воно взагалі розступалося? Щоб вони перейшли, але ще ж там була причина, чому їм треба було саме через море переходити? Хтось за ними там гнався, і це не були такі їхні друзі або люди, які хотіли їх якось привітати з днем народження, щось їм подарувати. Хто за ними гнався? Пам’ятаєте? Військо фараона. Військо фараона. Ну, про це якраз і в закінченні говориться, в цій пісні, яку вони заспівали, що колісниці фараона і його військо він кинув у море. Найкращих полководців він потопив у Червоному морі. Знаєте, в принципі, це диво сталося по одній простій причині. Точніше, ця причина не дуже була проста на перший погляд. Богу прийшлося розділяти Червоне море, бо за ізраїльцями погналося ціле єгипетське військо. І оскільки вони йшли не пішки, як ізраїльцяни, а вони на чомусь їхали, пам’ятаєте, на чому вони погналися? На колісницях. Це тогочасні танки, найпотужніша зброя на той час, найшвидкісна зброя, Зброя, яка змітала просто піхоту, тому що на колісниці стояли лучники, стояли люди зі списами, і самі коні, колісниці так робилися, що вони просто розмітали будь-яке військо, навіть якщо воно стояло декілька рядів зі щитами, але піхоту воно просто змітало, як сьогоднішні танки, вони на своєму шляху все під себе підмінають. Як ви думаєте, чи єптяни були профанами в тому, що вони робили? Виготовлені колісниць, виготовлені зброї, як вони планували свої військові компанії. Чи були вони профанами? Чи були вони некваліфікованими і їх легко було якось долати? Як ви думаєте? Вони були найпотужнішою державою на той час. Найпотужніше військо в них було, найпотужніше зброя. Якщо ви почитаєте трохи пізніше, коли вже Ізраїль мав своє царство, де вони купляли колісниці? У кого вони купляли коней? У єгиптян. Їбтяни були на той час найкращими виробниками зброї, найкращими виробниками танків, ну тогочасних танків Найкраще розводили, в них були найкращі коні, і тому всі сусідні держави, вони в них купували ці колесниці, ці кони І знаєте, оця найкраща армія, оця найкраща, найсучасніша на той час зброя, вона вся втопилася, вона вся була потоплена цим Червоним морем. В 25-му вірші попереднього розділу 14-го книги «Віхід» там написано, що Бог так зробив, що в них колеса почали відвалюватися в колесниць, колеса почали якось перекошуватися, вони почали буксувати, і навіть ізраїльцяни, вони зрозуміли, що щось не так. Ті танки, які до цього працювали, так сказати, безотказно, ніколи з ними нічого не траплялося, тут раптом вони почали втрачати колеса, те, на чому вони їхали. І вони почали вже навіть розвертатися, тому що вони там казали, що Бог воює за Ізраїль. Вони зрозуміли, що це не трапилося, тому що десь там на конвєєрі якийсь їхній єгіпетський дядя Вася щось там трошечки перепив, і він там не поприкручував, не позакручував ці гайки. Тому що це трапилося одночасно у всіх колесниць. Одночасно всі почали буксувати, перестали проворачуватися ці осі, і вони зрозуміли, що щось не те, щось коїться дійсно надприродньо. Але чому це сталося? Чому Бог так от втрутився в цій ситуації? По-перше, розділив Червоне море. По-друге, не дав цьому війську наздогнати євреїв. Спочатку він їх там зупиняв через цей стовп облачний, а потім вже він їх зупинив фізично, коли вони увійшли в цей прохід, який утворився, коли Бог розділив Червоне море. Чому Бог це зробив? Як ви думаєте? Які у вас є, так сказати, да? Ні, не тому, що вони знущалися. Вони знущалися не тільки над ізраїльцями. Вони поробощали всі окресні, як будь-яка імперія, вони поробощали всі народи, всі країни, які вони могли, ну, якби в них вистачало сил звивати. Чому Бог втрутився в цій ситуації? Настільки чудово і надприродні. І ми читаємо до сих пір, це нас надихає, це надихала Ізраїль кожен раз, коли вони десь втрачали Божу прихильність за свої гріхи, і Бог їх віддавав під завоювання якимось народом, який їх оточував. Чому це сталося в цій ситуації? Хто пам’ятає? Тому що вони молилися до Бога. Взагалі вся ця історія, якщо ми подивимося трошки раніше, звідки взявся Моїсей? Його не було там в Єгипті. Моїсей прийшов як відповідь на молитву. Написано, що Бог почув вопль ізраїльців, які вже настільки втомилися від того рабства, якому вони перебували, від тих знущань, і вони почали кликати до Бога. Все почалося з молитви. Все почалося з того, що Ізраїль, він почав каятися в своїх гріхах, а повірти в них, і там потім згадується, в них гріхів вистачало, не дивлячись, що вони були в Равці, що єгиптяни над ними знущалися, але все почалося з молитви. По молитві Бог покликав Моїсея і повернув його назад в Єгипет. По молитві Бог карав єгиптян. Пам’ятаєте, не одразу фараон відпустив. Це тривало певний час, декілька місяців, можливо, до року, поки відбувалися ці казні. І тільки коли вже прийшла оця остання десята казнь, коли померли всі первинці, тоді тільки єгипетський цар, цей фараон, він відпустив. І то потім йому услуги почали знову ж таки капати на мозки, каже, що це ти робиш, ти відпустив своїх рабів, хто таке робить, хто бере і відпускає безкоштовну робочу силу. І він оце передумав і погнався за ізраїльтянами. Але до чого я кажу? Чи були ізраїльтяни, вони в чомусь краще нас, гірше нас, як ви думаєте? Ні. Тобто вони були такими самими людьми. Вони так само грішили, так само страждали, коли їх пригнічували, так само їм не подобалось, коли інша країна їх поробощала. Знаєте, це ж саме відбувається сьогодні у нас. Нам не подобається те, що росіяни прийшли до нас, що вони воюють, що вони вбивають, але давайте будемо чесними. Чому ми кличемо до Бога, а відповіді не приходять? Є одна дуже проста, але дуже складна особисто для нас причина. Із-за гріхів. Тому що наш президент прямо під час війни, він на крадені гроші будує собі маєток в Канчазаспі. Тому що всі друзі президента, ті, які вже настільки там зашкварювалися, їх буквально за руку схопили, що там вкрали, там щось зробили, і вони або за кордоном, або їх відпустили за оці, як, не на поруки, а от коли там назначають суму, я забувся, ну, неважливо, за заставу. Тому що у нас всі ті прокурори, голови ВЛК, які наживалися, наживаються, максимум, що вони сьогодні переживають, це переляк, коли їх хапають, і потім їм треба знову ж таки з тих грошей, які вони накрали, збирати на заставу і віддавати. Тому що в нас немає судової системи. Ви знаєте, щоб когось з 2014 року, з тих беркетів, які розстрілювали людей, тоді, що все почалося, і війна почалася, когось з них посадили. Вони вбивали реально людей. Ну і зараз, так, бувають в більших масштабах. Когось з них посадили. А ви знаєте, що в нашій країні така працює система, що є строки давності по будь-яким кримінальним правонарушенням, особливо адміністративним. І тих, кого зараз хопають на хабарях, це не кримінальне, я, може, помиляюсь, але воно щось там на рівні адміністративного правопорушення. Тобто там не скрізь є реальні строки. І там є по кожному цьому правопорушенню є строк давності. І тому, коли цей судовий процес йде рік, два, три, скількись часу минає, потім просто справа закривається. Чому? Не тому, що людина нічого не зробила, а тому, що минув строк давності. У нас такі закони. Тому розумієте, чому в нас оці проблеми? Чому ми молимося, а війна не закінчується? Чому ми молимося, а якісь речі не міняться? Тому що багато-багато гріхів. Тому що в нашій собственній країні не росіяни катують, ну, росіяни теж катують, а у нас ТЦК катує людей, своїх ж українців. У нас війську людей, яких мобілізували, їх забивають до смерті. І знаєте, це гріхи, за які ми повинні, ну, тобто ці люди не будуть каятися, тому що вони ці гріхи роблять, ну, тільки якщо Бог їм відкриє, дійсно, і в них прийде прозріння. Але ми повинні як церква почати молитися, тому що все починається з церкви. Народ ізраїльський – це прообраз церкви. Коли вони каялись, ну, просто прослідіть їхню історію, і біблійну, і сучасну. Коли вони каялись, приходив Бог і робив ось такі дива. Коли вони були вперті в своїх гріхах, вони вважали, що в них все добре, що вони якось своїми силами, вони попадали в ті самі тенета, рабства, їх завойовували, їх вбивали, катували, їхні сусіди, як у нас сьогодні відбуваються Знаєте, я би дуже хотів як пастор, щоб оця війна сприяла тому, щоб Україна, українці не повернулися до Бога. Але давайте будемо честні. Стало нам набагато більше. Може, на початку війни люди приходили до церкви, шукали Бога. Ну, була така хвиля, трошечки люди почали приходити. А зараз, подивіться, у всіх все добре, кожен займається якимись своїми справами, хтось наживається на війні, хтось виживає під час цієї війни. Тому я просто закликаю, я бачу, що відповідь, якщо можна повернути той слайд, де наші потреби, на всі ці потреби, я вірю, що Бог хоче дати нам відповідь. І щоб були перемовини, ну реальні перемовини, щоб за щось домовлялись. І щоб дійсно домовились за закінчення війни, щоб був Божий мир. Я вірю, що Бог може захищати від ракети дронів, як він це зробив, коли він просто зробив так, що всі ці колісниці в один момент поламалися. Це така сама техніка, ну може більш примітивна, ніж ракети, але Бог може так само щось там зламати в цих ракетах, щоб вони просто налетіли. Бог може дати дійсно Божий страх і мудрість нашому керівництву, тому що вони потребують цього, але поки що в них немає ні Божого страху, ні, відповідно, немає Божого керівництва в усьому, що вони роблять, тобто вони роблять якось на рівні свого розуму. І я вірю, що Бог може зробити своє диво, щоб поранені відновилися, щоб полонені поверталися, щоб знаходили ті, хто зникли безвісті, щоб всі ті люди, які сьогодні постраждали від цієї війни, щоб вони були відновлені, як це Бог робив для свого народу. Тому я хотів би, щоб ми стали для молитви. І з чого я хотів би почати? От саме з покаяння. Щоб ми спочатку молилися за це покаяння і дійсно таке щире навернення і нас самих, як церкви, і нашої країни. І я вірю, що коли буде дійсно це визнання всіх цих гріхів, всього того беззаконня, яке поки що є на нашій землі, я вірю, що Бог так само прийде до нас і зробить таке саме диво, про яке ми читали тільки що в цій історії. Тому що все одно все приходить як відповідь на молитву. А моляться ті люди, які знають Бога, які вже мають з ним стосунки, віруючі люди. Не віруючі люди, вони тільки як тривога туди Бога, тільки коли все погано, вони просать, щоб Бог їм чомусь допоміг. Тому давайте церквами зараз будемо звершувати цю молитву. І я вірю, що ми побачимо, як Моїсей побачив, як народ ізраїльський, вони побачили це диво на власні очі, І це їх надихнуло славити Бога, це їх надихнуло навіть це записати в Боже Слово. І ми сьогодні це читаємо для нас вже як історію, як приклад, як те, що нас сьогодні надихає шукати Господа. Давайте будемо зараз молитися. Небесний Батько, ми дякуємо тобі, дякуємо, що ти вчора, сьогодні і по віки той самий. Ти не змінився. І як ти зробив це диво для свого народу, коли за ними гналося це найпотужніше військо того часу, з найкращим зброєю, з найталановичнішими полководцями. Але ти посоромив це військо, і воно потонуло в один момент у цьому Червоному морі. Ми віримо, що так само, коли ми сьогодні, як церква твоя, як народ твій, ми зупиняємось, ми визнаємо свої гріхи, ми визнаємо свою відповідальність за нашу країну, за нашу землю. І ти почуєш наш зойк, ти почуєш наш вопль і нашу молитву. І як відповідь прийде той моїй сейф, прийде ті справжні лідери, які будуть боятися тебе, які будуть ходити перед тобою, які будуть виконувати твою волю і надихати наш народ слідити за тобою. Господи, ми сьогодні визнаємо всі ті беззаконні, які є в нашій країні Всю цю корупцію, насильство, коли вбивають наших же українців І знущаються над нашими громадянами І за те, що вони просто мають владу, мають гроші, мають якісь посади Боже, прости нас, прости, що це коїться в нашій країні І що це виправдовується, що це покривається Боже, прости. Прости, Господи, за те, що ми вибрали таку владу, яка краде і наживається на житті людей, на крові людей, яка просто сидить на потоках і мало що робить для нашої країни. Господи, прости нас, бо це такі ж люди, як і ми. Це наші родичі, близькі, сусіди, які знайомі. В них є теж родичі, в них є теж діти, але вони не бояться сьогодні Тебе. І ми просимо, Господи, прости. Прости, Господи, кожного, хто сьогодні має можливість якось вплинути, якось наблизити мир для нашої землі, а він цього не робить. І ми просимо, Господи, поблагослови, щоб були реальні перемовини, щоб дійсно через ці перемовини прийшли домовленості і прийшов твій мир. Щоб ця війна, ці вбивства, вони зупинилися, щоб прийшло прозріння до наших ворогів, щоб ті люди, які з того боку просто за гроші, щоб вирішити якісь свої життєві проблеми, негаразди, вони йдуть на війну, щоб за гроші вбивати своїх сусідів. Господи, відкрихні очі Прости, помили їх І там даруємо також прозріння І, Господи, ми просимо про Твій захист Як Ти зробив ці історії Що Ти просто повіднімав колеса У цих колесниць Вони почали відвалюватися Вони почали десь зупинятися і тормозити Боже, зроби так, щоб та техніка Та зброя, яка сьогодні націлюється На нашу землю, на наших військових Щоб вона ламалася Боже, тільки Ти можеш це зробити Ти зробив ці історії І ці надприродні єгиптяни це зрозуміли, що ти воюєш на стороні ізраїльцям. І ми просимо, не тому, що ми заслужили це, а по твоїй милості, допоможи нам, допоможи нам і захисти нас від всіх цих ракет і дронів. Ти бачиш, скільки людей гине останнім часом. Боже, захисти нас, захисти нашу землю, захисти наших військових. І ми просимо, Господи, про страх перед тобою на всю нашу владу. на нашого президента і його оточення, на Верховну Раду, на кабінет міністрів, всіх міністрів, на всіх голів, міст, селищ, всіх якихось міських рад, Боже, поблагослови їх страхом перед тобою. Поблагослови мудрістю наше військове керівництво, дай їм серце, бажання цінувати, дорожити життям кожного військового, щоб не було цих військових втрат, не було цих знущань у військах, коли людей просто забивають, катують, щось таке роблять, що вони там гинуть. Боже, просимо, помили і зміни, зміни, Боже, це мислення, зміни, Боже, цю жадобу влади, коли люди втрачають просто цю людську подобу, і вони знущаються над тими, хто їм підлегли. І, Господи, ми просимо, просимо за всіх поранених, за їх відновлення, Просимо за всіх полонених, за їх повернення Просимо, Господи, за всіх, хто зараз вважається безвісті, зниклим Господи, поблагослови, щоби стала віддома доля цих людей Якщо вони живі, щоб їх була можливість повернути Поблагослови всіх, хто пережив якусь втрату Всіх, хто втратив дружину або чоловіка, дітей або батьків Поблагослови їх втіхою від тебе І просимо, Господи, благослови тих, хто пережив якусь втрату втратив своє майно, втратив свою домівку, Господи, благослови, Господи, щоб у них з’явилася домівка, з’явився прихисток. Неважливо, чи вони зараз в Україні, як вимушені переселенці, чи вони за кордоном, як біженці, поблагослови, Господи, твоїм захистом, твоїм прихистком, твоєю допомогою. Поблагослови кожну сироту, щоб вона отримала ці діти батьків. Поблагослови кожну вдову, вдовця, щоб вони отримали втіху від тебе, якщо можливо, щоб вони отримали чоловіків, дружин, родини. Побласуй всіх, хто сьогодні потребує від тебе допомоги і втіхи. І побласуй нашу країну, побачити це диво, побачити, що ти за нас, що ти допомагаєш нам. І дай нам, перш за все, як церкви, продовжувати молитися, бо ця історія, вона відбулася, тому що народ ізраїльський кликав до тебе, він кричав до тебе, він вопіяв до тебе і просив про Твою допомогу. І ми так само, Господи, кличемо до Тебе сьогодні і просимо, допоможи нам, зупини цю війну і даруй нам по Твоїй милості мир. Не тому, що ми заслужили, не тому, що ми праведні, а тому, що Ти є Бог на небі і на землі. Ти є Бог над всім цим беззаконням і за Тобою є останнє слово. Ми вклоняємось Тобі, ми величаємо Тебе І ми, Господи, заспіваємо, як Моєсе, як ізраїльський народ, заспіваємо тобі цю пісню, коли ми побачимо перемогу, мир, коли ми побачимо, Господи, ці дива. Ми обов’язково заспіваємо цю нову пісню, де ми будемо хвалити тебе. Ми обіцяємо тобі, ми даємо сьогодні, Боже, в цій молитві цю обіцянку, що ми не сприймемо це як должне, що ти щось нам винен, а ми прославимо і ми будемо іншим свідчити, що Бог є сильний. Бог-могутній витязь, Бог, який воює за нас і допомагає нам. Вклоняємось Тобі, вилучаємо Тебе, наш Небесний Батько. І ми милі до Тебе, ім’я Сина Твого, Ісуса Христа. Амінь. Давайте будемо далі славити Господа. Що, коли славлюю Тебе, навколо і далі, прийде, коли славлюю Тебе, у Тебе. Дайте, будь ласка, дорога церква, ми зараз будемо молитися за другу потребу, за церкву. А зараз Ігор поділиться невеличким підбадьоренням для нас, щоб ми мали і натхнення, і направлення, як молитися, за що молитися. Тому запрошую Ігоря. Доброго ранку, церква. Я радий кожного з вас бачити на цьому місті. І знаєте, я хотів би сказати, що за церкву треба молитися завжди. І не тільки в спеціальний день, який ми виділяємо. Тобто це та молитва, яка має лунати і в нашому молитовному житті. І знаєте, і в нас, як у церкви, є різні служіння, так, і однією з сьогоднішньої молитовної просьби, молитовного прохання, так, є молитва за табір. І я особливо хотів би підкреслити цей момент, тому що, знаєте, хто коли-небудь був в таборі, або був вужатим, або якимось чином допомагав, або сам був в таборі, розуміє, наскільки є безліч небезпек. тому що близько вода, комахи, спека. І знаєте, нам потрібно піднімати свої руки до молитви, щоб Бог послав свій захист, щоб Він послав свою охорону, тому що табір – це особливе таке місце, коли діти приходять до Бога, і я хотів би, щоб ми відкрили Матвія, 19-та голова з 14-го вірша, навіть з 13-го. Тоді приведено до нього дітей, щоб він, поклавши на них руки, помолився. Учні ж боронили їм. Ісус сказав їм, пустіть дітей, не бороніть їм приходити до Мени, бо таких царство небесне. І тут є два ключових моменти. Є ті, хто хочуть і не хочуть, діти хочуть приходити до Бога, і нам треба це розуміти, і є такі, які боронять, і це були, хто це був, це були ближні учні, це були ті, які були з Ісусом, і в принципі вони мали би це розуміти. Можливо, за єврейською традицією або за якимось їхнім внутрішнім переконанням вони забороняли їм це робити. Але, знаєте, ми маємо мати інше відношення і ми маємо розуміти, що ми не повинні чинити перепони, щоб діти приходили до Бога. І знаєте, перепони бувають різні. Це може бути просто така очевидна незгода, коли дітей не пускають, а може бути якась маніпуляція, може бути, коли заздалегідь планують табір, батьки можуть запланувати вже інший вид відпочинку для тієї дитини. Це також є така собі заборона, така собі бар’єр, перегорода, тому що я коли був вожатим в таборі, я бачив, як особливим чином серця дітей відкриваються до Бога в цей період. Тобто дитина може попасти раз в рік або два рази в рік в таборі, зазвичай це літом, можливо, що буває на зимові канікули, хто має можливість поїхати в Карпати. І в цей період, тих 3-4-5 днів, скільки є, Бог особливо відкриває двері серця дитині. Я не знаю, як це відбувається, але я знаю, що діти в цей час пускають Бога, вони каються, в них відбувається багато речей, які зазвичай не відбуваються протягом року. І це треба розуміти, за це треба молитися, до того треба готуватися і про це треба думати. І, знаєте, я як церква хотів би, щоб ми молилися, звісно, за нашу церкву, за те, щоб Бог послав охорону, захист на церкву, щоби всі нужди також за благословіння єпископа Миколи Савочка і Дух Ради, Духовної Ради, благословіння пастора нашої церкви по місту, наших служителів також. Тому що, знаєте, все це роблять служителі. Тобто ти тут і на сцені, ти можеш десь щось там і носити, помогати. Ми робимо, ми як церква, нас не є дуже багато і зазвичай кожну функцію виконують одна й та сама людина, вона може виконувати різні функції. Тому що так виходить. І коли в нас буде табір, я прошу, щоб ви молилися, особливо в той період, коли він буде, і за підготовку. І знаєте, бо таких царство небесне. Цей вірш «Пустіть дітей, не бороніть, приходите до мене, бо таких царство небесне» і можна багато говорити про дітей, про менталітет дитячий. Я не буду в це оголоблятися, ми візьмемо просто те, що написано, можна сказати, фактично те, що бачимо, і будемо за це молитися. І, знаєте, я як музикант скажу, що ти не можеш прийти і зразу грати, тобі треба підготовку, тобі треба налаштувати інструмент, перелаштувати свої мозги в тональність. Так само і в нашому служінні дітям, нам треба їх до цього підготовити, до цього підвести, це налаштувати, тому що там Дух Святий діє. І ми будемо зараз за це молитися, і я вас підбадьорюю стати. Боже, дякуємо тобі, Господь, за цю можливість, Боже, за те, що ми як церква, ми маємо вплив на дітей, Господь, і ми можемо робити, Господь, щось для них. І ти знаєш, Господь, що будуть ці табори, Господь, вони будуть, і ми просимо, Господь, щоб ти послав свій захист, Господь, щоб там є рядом вода, Господь, щоб нічого не сталося, там є рядом ліс, там якісь комахи, якісь тварини, щоб нічого не сталося, Господь. Ми просимо, щоб ти послав свій захист на кожну дитину, Господь, щоб ти послав свій захист на кожного служителя, Господь, щоб твоя рука була там, Господь, щоб була погода, Боже, ми просимо, Господь, щоб ти дав класну, чудесну погоду, Боже, і щоб цей час діти відкривали своє серце. Ти сказав, що пустіть дітей, і ми хочемо пускати, Господь, тому що це наше покоління, це наша церква, яка через декілька років буде робити те, що ми, і ми хочемо передавати це, Господь, ми хочемо віддавати це, Господь, відкривати, Господь, щоб вони розуміли, що таке християнство, Господь, Щоб вони розуміли, що таке християнська етика, в чому є сутність того, як ми живемо, Господи. І ми просимо, Боже, щоб в цей період ти відкривав їхні серця, Господи. Щоб ти просто давав їм це відкриття себе, Господи. Щоб вони отримували, Господь, спасіння, Боже. І ми просимо, Господь, щоб цей час був наповнений Твоєю благодаттю, Твоєю любов’ю, Господь. І кожна ігра, кожний конкурс, кожна дія, яка буде в таборі, Господь, щоб вона мала суть, щоб це не просто була ігра, щоб це було щось, що говорить про Тебе, Господь. І ми просимо, Господи, щоб Ти благословив цей час. Також особливо ми просимо за нашу церкву, Господь, щоб ти благословив, Господь, і пейскопа, і посадочку, Господь, щоб ти поставив свій захист, Господь, на його сім’ї, Боже, щоб не було жодних завад, перепон для служіння, Господь, ні в здоров’ї, ні в особистому житті, Господь, щоб він благословляв свою церкву, благословляв дочірню церкву, Господь. Ми просимо за те, щоб ти благословляв, Боже, нашу церкву, Господь, особливо, Господь, під час війни, під час тяжкого періоду нашої церкви, Господь, щоб ти являв свою благодать, благодать, щоб ти приводив до нас нових людей, Господь. Являв своє спасіння, Господь, через маленьку нашу церкву, Господь. Ми, може, кількісно, і нас мало, Господь, але ми робимо велику справу, Господь. Лише ти знаєш, що ми робимо, Господь. І давай нам сил, Господь. Ми просимо, щоб ти благословив нашого пастора Олександра, Господь, його сім’ю, Господь, його дітей, Боже, щоб не було завад здорові, Господь, щоб не було завад в бізнесі, щоб щоб не було якоїсь нужди, яка б була перепоною для служіння і відволікала, щоб твоє благословіння було на його життя, на його служіння, на його сім’ю. Ми просимо, Господь, щоб відкрилися небесні ворота на фінанси, щоб твої благословіння приходили, і їх було достатньо, Господь. Ми просимо, давай і відпочинай, Господь, і відкривай, Господь, йому нові бачення, а куди ти, як, Господь, ти, як голова церкви, відкривай, Боже, ми просимо, тому що ми йдемо у світ, і ми просимо також за кожних служителів, Господь, кожного, хто робить твої роботи, Господь, щоби Ти особливо, Господь, благословив і групу прославлення, і дитяче служіння, і ті, хто тут приходить прибирати, і молодіжне служіння, і кожного, хто щось робить в церкві, Господь, просто благослови його, благослови, Боже. Давай, Боже, свій час, Господь, щоби роботи, щоби заробляння грошей не відволікало від Тебе. Щоб ми як церква розуміли, що неділя – це є Твій час, Господь. Що є час заробляти гроші, але є час для Тебе. І щоб ми не путали одне з іншим, щоб ми мали це розуміння як церква. Ми просимо, Господь, пошли фінанси, Господь, на нашу церкву, Господь. Господь, щоб вони приходили не тільки від нас, Господь, але й з-за кордону, Господь, хто може, хто благословляє, хто дивиться нас онлайн, кого ми благословляємо, Слово Боже, щоб вони також відкривали свої серця, Господь, щоб ми не мали можливостей, Господь, ми просимо, Господи, і ми віддаємо ці нужди в Твої руки, Боже, ми маємо надію тільки на Тебе, Господи, охороняй цю будівлю від злодіїв, Господи, Господь, постав свій захист, Господь, на передньому вході, на задньому вході, на вікнах, Господь, щоби просто на криші, Господь, щоби Твоя благодать була, Господь, ми просимо, Боже, і щоби в нашій церкві спасалися люди, це найголовніше, це найголовніше, за що ми просимо Тобе. В ім’я Ісуса Христа, Amen. Пишу ім’я Ісус, серця ми, душі ми, людей, Бити страх, залежність, життя, свобода, і нехай скажу. Темрявість світить. Давайте будемо далі продовжити молитися. Зараз поки що присяти, запрошую Люду, вона поділиться під подьоренням словом перед третьою потребою. Ви всі читаєте за оновлення нашого характеру в образ Христа, за організацію і проходження наставництва всіма членами церкви. Знаєте, таке слово «оновлення», яке ми зустрічаємо доволі часто. Нам променують час від часу оновити якийсь додаток, тому що той вже устарів. І якщо ви стикалися, я стикалася, там є така послуга, зробити це пізніше, ти робиш це пізніше, ти відкладаєш, відкладаєш, і от так інколи трапляється, коли ти хочеш зробити якусь дію, твій додаток відмовляє. Так у мене було з Privat24, тобто ти хочеш щось зробити, він каже, технічна помилка. І так як я не дуже сильна, я пішла в Privat24, дзвонила на гарячу лінію і виявилось, що мені було треба обновити додаток, щоб змогти зробити якісь дії. Це також має значення покращити наш стан. Знаєте, ми кожен із нас знаходимося в якомусь певному місті, певному стані, де ми зупинилися. І буває таке, ми живемо, знаєте, під час війни і стикаємося з такими викликами, що інколи ми відмовляємося функціонувати. Знаєте, навіть такі прості речі, як сон, здавалося б, інколи, коли ти не спиш декілька ночів, коли ти хвилюєшся за себе, за своїх дітей, за рідних, коли страх ходить поруч і хоче тобою заволодіти. І все це дає, знаєте, певний такий збій в нашому житті. І в притчах сказано, що надія, яка довго не збувається, послаблює серце, а здійснене бажання, як дерево життя. І, знаєте, наш пастор казав, що ми молимося, ми кличемо до Бога, і Бог каже, що в недолі своїй покличте мене в день своєї недолі, і я порятую вас, і ви прославите мене. Але оцей шлях від недолі до порятунку, його хочеться пройти якнайшвидше, з маленькими втратами. Але нам приходиться проходити цей шлях, приходиться проходити через випробування. І ми можемо десь слабнути, втрачати надію, і навіть інколи, знаєте, цей світ настільки впливає на нас, якось так і десь бути злими, роздратованими. Я пам’ятаю, колись я комусь відповідала, що ні, я там додому не повернусь, бо я йду на молитовне і почула таку, знаєте, фразу, що ось ви молитесь, молитесь, і ваш Бог вам не відповідає. І, знаєте, взялось таке зло, і так майже злетіло з мого язика, а ваш Бог вам завжди допомагає, кожен день. І, знаєте, коли ти маєш такі речі у своєму серці, то ти розумієш, що ти десь щось втрачаєш. І Бог цього, знаєте, не хоче. Бог закликає нас жити в Його присутності і користуватися, знаєте, Його прогнозами. Ми дуже часто чуємо прогнози про припинення війни, і це інколи дуже гріє нашу душу, але коли вони не виправдовуються, то, знаєте, приходить непідбадьорення, навпаки, ти так втрачаєш десь надію. І мені пригадалася, знаєте, дивлячись там на себе, мені пригадалася історія, яка трапилась з Давидом і Авігаїл, це записано перша Самуїл. Ми не будемо читати, я просто вам її нагадаю, що Давид, який був помазаний уже на царя, і багато в Ізраїлі людей знали, що він веде божі війни, і що він майбутній цар Ізраїля, але на цей час ще Саул був царем. І Давид бігав від Саула, тому що Саул хотів його вбити із заздростів. Він переховувався де-інде. І я скажу, що його життя було нелегким, якщо так подумати. Бо якщо він десь з’являвся, доносили Саулу, і Саул йшов його переслідувати. І ми пам’ятаємо, що Саул не погребав, він навіть знищив священників за допомогу Давиду. І ось трапилась така історія, коли Давид зі своїми людьми був в одному місті, і він оберігав майно такого собі навала. І в певний час він послав до нього людей, щоб той благословив йому чимось, тому що йому треба було якось годуватися. І, знаєте, Навал відповів дуже зухвало і не дав йому нічого і вислав нищим його людей. І Давид, він дуже обурився і він вирішив вбити. І він вирушив, знаєте, в цій такій злобі. Таке дивне становище, інколи згадуєш і думаєш, що ми теж можемо десь стратити оцей шлях і стати на шлях зла, ненависті до людей, до всіх обставин. Але ви пам’ятаєте, що на зустріч йому вийшла Авігаїл, і вона зупинила його. І вона йому тоді сказала, що коли виповниться все, що Бог задумав про Давида, то це не буде для нього таким спотиканням, кровопролиття. І тоді Давид сказав, що благословений Господь Бог Ізраїля, що послав тебе на перейми мені, що Бог зупинив це кровопролиття. Тому що, знаєте, як не дивно, Бог давав руки Давида Саула багато разів. І у Давида був такий принцип, що він не буде прикладати свої руки на кровопролиття, на помсту. І він відпускав Давида, відпускав Саула. І ми пам’ятаємо, що Бог сам розібрався з Саулом, і Бог сам розібрався з Навалом. І нам дуже важливо дійсно пильнувати, щоб ми, ну, Бог не потребує, щоб ми його захищали. Він не закликає нас до цього, щоб ми захищали Бога. Бог закликає нас для того, щоб ми себе пильнували і щоб ми були в Його присутності. І знаєте, зараз, як ніколи, от такі темні часи, це дуже важливо наближатись до Бога, знати Його волю, розуміти Його шляхи і триматись Його шляхів. І в посланні до євреїв Бог каже, то ми випростайте опущені руки і знеможені коліна, і стежки для ваших ніг зробіть прямими. Тобто, якщо у вас опустилися руки, якщо ваші коліна стали знеможені, то ви випростайте, укріпіться. Бог звертає також увагу і Він каже, майте мир з усіма, святіть і освячуйтеся, то є без святості ніхто не побачить Бога, пильнуйте, щоб хто не був позбавлений Божої благодаті. Треба пильнуйте, не нарікайте Там, якщо ви візьмете цей розділ з 12-го верша Бог дає рекомендації, що нам треба робити Знаєте, Бог знав серце Давида і його прагнення І тому Він його врятував від неправильних шляхів Знаєте, дуже важливо, щоб нам бути в Божій волі, в Божому положенні, щоб нам не піти, як то кажуть, з цим світом. Бог врятував Давида, і якщо ми будемо звертати на його шляхи, він буде рятувати нас. Перш за все для свого царства. І тому це дуже важливо, от, оновлюватися, і дуже важливо, щоб нам шукати Бога. Знаєте, я колись прочитала, що, ну, там, багато християн, вони, там, піклуються, щоб мати успіхи, там, в служінні. Але, знаєте, Бог дивиться перш за все на наш характер, на те, як ми Для Бога немає ніякої проблеми благословити і робити через нас свої справи, якщо ми йому годні А не навпаки, коли ми робимо справи, але маємо дуже, знаєте, поганий характер і інколи відповідаємо, що ваш Бог вам служить, а наш – ні. Тому давайте піднімемося на наші ноги. Я би хотіла помолитися такою дуже короткою молитвою, але якщо ви можете, то повторюйте її вслух. це молитва, яка записана в Ефесіанам 3 розділі, це молитва апостола Павла, який каже «Для того схиляю коліна свої перед Отцем, що від Нього має імення кожен рід на небі і на землі, Щоб Він дав нам всім, щоб Він дав нам за багатством слави своєї силою зміцнитися через духа Його в чоловікові внутрішньому. Щоб Христос через віру замешкав у наших серцях, щоб ми, закорінені і основані в любові, змогли зрозуміти за всіма святими, що то ширина і довжина, глибина і вишина, і пізнати Христову любов, яка перевищує знання, щоб були ми наповнені всякою повнотою Божою. А тому, хто може зробити значно більш над усе, чого просимо або думаю, силою, що діє в нас, Тому слава в церкві та в Христі Ісусі на всі покоління, на вічні віки. Амінь. Сьогодні я хотів би, як і обіцяв, показати відео за ті події, які у нас були позаминулого тижня, на минулому тижні, з тої арт-вечірки, яку ми проводили у парку на Патуапово, це був позаминулий тиждень, і табору, який проходив в Пустоварівці якраз на минулому тижні. Так, дякую. Можна вимкнути світлом, якщо можна, це світло теж вимкнути. І перше відео, яке ми хотіли би показати, це саме з арт-вечірки, яка у нас відбувалася на позаминулому тижні. Я вже трошечки розказував минулого разу, але коли ти розказуєш, але ти не бачиш, як воно все реально відбувалося, то, звичайно, ті, хто був присутні, вони, в принципі, бачили і їм було зрозуміло. Ті, хто не зміг якось підійти, подивитися, допомогти, то я хотів би, щоб ми зараз оце коротеньке відео подивилися, можна, так, вмикати. Воно вертикальне, тому що я робила його для соцмереж і вже не стали переробляти, бо це додатковий час. Але я ще раз хотів би подякувати всім, хто приймав участь, допомагав в проведенні цієї арт-вечірці, тому що без всіх, кого я минулий раз перераховував, в принципі ця подія не відбулася б. І я вам скажу, я не пам’ятаю, чи казав я минулого разу чи ні, що всі батьки і діти, які там були присутні, питали, а чи будемо ми ще робити. Ми побіцяли, що ми десь на початку серпня ще зробимо такий захід. Тому, в принципі, вже ви можете молитися за це, якщо ви зможете допомогти. бо я вам так скажу, що і ця артвечірка, і табір, який зараз прийшов, вони пройшли дуже гарно, але фізично було важкувато, тому що кожен день це не тільки провести всю програму, а це підготувати, все повиносити. а тут у нас ми виносили кожного разу ще батут, а він, я вам скажу, такий нелегенький, ну, і плюс все, що було потрібно, ну, і так само, в принципі, в Пустоваріці теж там багато було і підготовки, і проведення, тому, слава Богу, що ці обидві події, вони пройшли, ну, дуже чудово, але, я вам скажу, що, ну, чисто, от, як би, фізично це важкувато, тому моліться, і якщо у вас буде можливість якось підійти, І коли ми будемо вже сплануємо, будемо проводити ще раз, то я вам скажу, ваша допомога точно буде не зайва. Якщо можна, знову світло погасити. Ми зараз покажемо теж такий невеличкий ролик. Це вже з табору, який тільки що прийшов в Пустоваріці. Він називався «Подорож пілігріма», оскільки він був по цій історії, по книзі «Подорож пілігріма». Розійдеться море, і тим у твої ноги поводі Найвищий зрушиш гори, розійдеться море І тим у твої ноги поводі Нова поразка і нема надії, надія у хресті І вже душа світанням не радіє, і сил немає в тебе далі Бо не бачив давно сонця з болом віч на віч Та повір, все дуже просто, не назавжди ніч, тільки на досвід і глибока прірва, шукає опору твоя рука, може віра лиш підняти, Бог тебе змістить, серцем треба довіряти йому кожному, тільки ти найвищий зрушив шкоди. Це ми зараз робимо такі золоті корони, і в кінці кожна команда буде одягати, коли ми будемо входити до Небесного Єрсалиму. Це наша друга команда, теж робить свої корони, вже прикрашають. Воді, тільки повір. Так, у нас тут йде захист фортеці. Команда захищається від наших наставників. З гра треба побудувати небесний корабель. У дітей є коробки з гофрокартону. І вони повинні з них збудувати корабель власного проєкту. В них є скотч, ножниці. І по факту ми подивимося, яка команда збудує найцікавіший корабель. Допомагали Богдан, Єрема, Льоша, Лєра, також Захарій спостоварець. Вони кожен день допомагали саме в проведенні програми. Я дякую також всім Ані Миколаївні і всім з церкви-постовариці, хто теж там готували кожен день, у нас були обіди, вони по черзі робили ці обіди, готували, ну і теж щось там допомагали, приймали нас. Так що слава Богу і дякую вам, церква, теж за молитви, тому що, ну, гарно все пройшло. Ну, бували такі дні, що легко так все на одному диханні приходило, бували дні, що трошечки були певні такі пробуксовки, але слава Богу, ну, діти всі були задоволені. У нас так в середньому до 20 дітей приходило, 23 максимум було дитини, трошки менше, ніж минулий рік, не знаю, може, із-за спеки чи ще чомусь, але гарно. Тобто всі, хто діти приходили, я потім в кінці питав, всі залишилися задоволені і я думаю, що для них це був теж такий незабутній час і маю надію, про що говорив Ігор, що кожна дитина десь щось пережила з Богом, десь отримала якесь для себе особисте відкриття про Бога, про його любов, про те, що він про них турбується. тому що у нас були і діти ті, що вже приходять в церкву, які ходять на недільну школу, а були взагалі діти, які нові, то есть там деяких дітей ми зустріли в магазині, запросили, деяких дітей, я так розумію, хтось із церкви запросив, то есть були взагалі діти, які вони перший раз були на чомусь такому подібному, то есть вони ніколи в церкві не були, і я дуже радий, що ми змогли, і вони потім ще приходили наступні дні, то есть їм сподобалося, Я дуже радий, що ми можемо не тільки своїм, як то кажуть, своїм треба служити і треба це наше наступне покоління підіймати, але нам треба якомога більше як церкви робити для людей, які поки що зовні церкви. Це те, що ми робили тут в парку, цю арт-вечірку. Дітям, батькам подобається, вони бачать, що ми це робили не так, як роблять в світі, що купи одну, другу в подарунок, якісь такі заманухи. Вони навіть дивувалися, питали, що це безкоштовно, батут безкоштовно, бульбашки безкоштовно, оці майстер-класи безкоштовно. І те, що ми їх не заманювали в церкву, для них це теж було, я думаю, своєрідним таким шоком. тому що, ну, люди звикли, що їм, якщо щось пропонується безкоштовно, це, як би, вже, так сказати, держимо в мірші, що щось хочуть тобі продати і щось хочуть тобі, ну, на тобі заробити. Тому я вдячний всім вам за молитву, за підтримку, за тим особливо, хто приймав участь, це дуже важливо. І наостанок хотів би нагадати про ті наші події, які у нас будуть сьогодні і протягом тижня на ближчий час. Зараз після служення у нас, як звичайно, ми можемо послужити Богу через свої фінанси. Це якраз те, що важливо, тому що цю артвічірку, яку ми робили, там були досить такі великі фінансові вкладення. І табір в Пустоварівці, ми зі свого боку теж вкладалися, церкву в Пустоварівці вона приймала і не вкладалася те, що саме там обіди, а всю організацію, це все ми взяли на себе. І ми це робили як благословіння для нашої церкви там, в цьому селі. Тому ваші фінанси, вони теж, це таке велике, як кажуть, підспор’я. А одразу після служіння у нас також чайування, смаковики, тому теж не тікайте, це такий важливий час, щоб разом поспілкуватися і сказати якісь добрі слова. А завтра, в понеділок, ми продовжуємо молитися, то є це не одноразова акція, що ми на початку місяця помолилися за потреби, ми за це молимося і я вірю, що ми побачимо, бо ті, хто обирають молитися до Божої відповіді, вони обов’язково свій час заспівають оцю пісню, яку заспівав Моїсей, ізраїльський народ, коли Бог потопив єгипетське військо. На тижні домашні групи, тому спитайте, де коли буде група, не пропускайте. Як я вже казав, наступної неділі у нас буде хліболомлення і служіння, як завжди, о 10.00. І також нагадую, що вже дуже близько через півтора тижня з 15 по 18 липня у нас буде табір на Київському морі. це з середи по суботу включно, чотири дні, тому якщо ви хочете, щоб ваша дитина, онук, хтось поїхав, то в нас, в принципі, немає якогось ліміту, це наметовий табір, але нам важливо знати кількість, тому що ми закупаємо продукти, готуємося, тому можете ще, так сказати, підходити, казати, що от хочу, щоб там мій син, дочка, внук, хтось поїхав, тому ми приймаємо. А також нагадую, що в нас є сторіночки, це Instagram, TikTok, нові сторіночки, крім Фейсбука, де ми розміщаємо якісь події, анонси, ті самі відео, тому теж підписуйтесь, і це буде як таке свідчення для ваших оточуючих. І якщо вам треба молитовна підтримка, якась консультація, то теж можете, у вас немає, якщо моєго телефона, то можете зісканувати цей QR-код і тому пишіть, дзвоніть. А на цьому наше служіння, воно закінчується. Хай Господь вас всіх поблагословить, щоб ваш характер, мій характер, щоб ми всі оновлювалися в образ Христа. Щоб ми, як Люда казала, мені дуже сподобалося цей приклад, не відкладали, ну як можна, що пізніше, оновити пізніше, оновлюйте зараз. Пізніше ви точно не оновитесь, це треба робити сьогодні, завтра, післязавтра. Тому ми молимося за наставництво, хто не приходив на наставництво, підходьте, говоріть, хочу прийти, бо через це ми дійсно міняємось і стаємо схожими на Христа. З миром Божим, будьте благословенні!