Церква Божої Слави

“Утішайте тому один одного, і збудовуйте один одного, – як і чините ви”. — 1 Солунян 5:11
Шкільна вчителька в штаті Індіана запропонувала учням написати записки з заохоченням та натхненням для своїх однолітків. Через декілька днів, коли в іншій частині країни сталася шкільна трагедія, їхні записки підняли дух однокласників, які боролися зі страхом та болем, що з ними теж може щось трапитись.

Підбадьорення і взаємна турбота також були в думках апостола Павла, коли він писав до віруючих у Солуні. Вони втратили друзів, і Павло наставляв їх сподіватися на обіцяне повернення Ісуса, Який поверне їхніх близьких до життя (1 Сол. 4:14). Хоча вони не знали, коли це станеться, проте він нагадав їм, що християни не повинні чекати в страху Божого суду, коли Він повернеться (1 Сол. 5:9). Замість цього вони можуть впевнено чекати на майбутнє життя з Ним. Отож, він закликав їх: “Утішайте тому один одного, і збудовуйте один одного” (в. 11).

Коли ми переживаємо болючі втрати чи безглузді трагедії, нас легко охоплює страх і смуток. Проте слова Павла є корисними для нас сьогодні, як і тоді, коли вони були написані. Чекаймо з надією, що Христос все відновить. А поки ми можемо підбадьорювати один одного письмовими нотатками, усними словами, ділами служіння чи простими обіймами.

Як вас підбадьорювали інші? Як ви можете підбадьорити когось сьогодні?
Воскреслий Ісусе, незважаючи на мої проблеми в цьому світі, будь ласка, допоможи мені чекати на Тебе з надією та вірою, і підбадьорювати тих, хто мене оточує, допоки Ти не прийдеш знову.
Автор: Кірстен Холмберг