Церква Божої Слави

Старий Заповіт рясніє пророцтвами про майбутні події. А записані в книзі Ісаї — це погляд на майбутню надію…

«Народ, який ходить у темряві, побачить велике сяйво, – над тими, котрі живуть у країні смертної тіні, засяє світло».
Ісаї 9:1

У вірші, що передує цьому, текст пояснює, що колись у майбутньому ці «люди, що ходять у темряві», з «Галілеї поган» (або народів), будуть залиті світлом. (Слово «погани» – це термін для позначення неєвреїв, які представляють еклектичну суміш інших народів).

Ізраїль був обраним Богом народом, через який мав народитися Спаситель світу. Але навіть Аврааму, котрий вважається батьком єврейського народу, Бог сказав, що через його нащадків будуть благословенні всі сім’ї та народи землі (див. Буття 12:2-3; 22:18).

Коли Ісус, Месія, з’явився на сцені, Його відкинув власний народ — здебільшого тому, що Він не був таким, як вони собі уявляли. Однак Його напрочуд прийняли багато колись невірних язичників.

Бог розповідає про це в Ісаї 49:6, коли говорить про пророкованого Спасителя:

«Мало того, що Ти будеш Моїм Слугою, аби відродити племена Якова і навернути залишок Ізраїлю. Ось Я Тебе ставлю Світочем інших народів, і щоб через Тебе Моє спасіння поширилось аж до країв землі!»
Ісаї 49:6

А в Новому Завіті Матвій цитував Ісаї 9:1-2, коли писав про служіння Ісуса біля Галілейського моря, де жило багато язичників. Він розумів це як виконання Божих слів через пророка Ісаю.

Це прекрасне нагадування про те, що незалежно від того, хто ви є, де живете, як виглядаєте, яка ваша історія чи спадщина, якою б глибокою не була темрява навколо вас, прийшло велике світло. Воно пронизує темряву, викорінює тіні й приносить життя всьому, до чого торкається.

Це велике світло — Ісус, і тільки в Ньому наша надія.
Колись ми були в темряві, а тепер маємо світло.