Церква Божої Слави

“Ніхто більшої любові не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх”. — Івана 15:13

“Й ого всі любили”, – так описували Дона Джузеппе Берарделлі з італійського міста Казніго. Дон був улюбленим чоловіком, який їздив по місту на старенькому мотоциклі і завжди починав вітання словами: “Мир і добро”. Він невтомно працював заради добра інших. Однак у останні роки життя в нього виникли проблеми зі здоров’ям, які посилились, коли він інфікувався коронавірусом. У відповідь на це громада придбала для нього кисневий апарат. Втім коли його стан став важким, він відмовився від дихального апарату, вирішивши натомість віддати його молодшому пацієнту, який його потребував. Почувши про його відмову, ніхто не здивувався, бо це було просто в його характері.

“Улюблений за любов”, – це заклик, який апостол Іван неодноразово повторює у своєму Євангелії. Відчувати любов і любити інших – це подібно до церковного дзвону, який звучить і вдень, і вночі, незалежно від погоди. У 15-му розділі Євангелія від Івана слова апостола досягають певної кульмінації, бо він показує, що найбільшим проявом любові є не любов усіх, а любов до всіх: “…як хто свою душу поклав би за друзів своїх” (в. 13).

Приклади жертовної любові завжди надихають нас. Однак вони ніщо в порівнянні з Божою любов’ю. Втім не забувайте про виклик, який із нею пов’язаний, бо Ісус звелів: “…щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив” (в. 12). Отже, любіть усіх.

Бути улюбленим і любити інших. Чи не плутаєте ви це іноді? Чому так або ні? Що для вас означає віддати власне життя за друга?

Господи Ісусе, будь ласка, допоможи мені любити так, як Ти любиш мене.

Автор: Джон Блейз