Церква Божої Слави

“Бо хто буде їсти, і хто споживати спроможе без Нього?” — Еклезіястова 2:25

Дивлячись, як натовп поступово перетікає з перону до потяга, я відчув, що на мене накочує важкість понеділка. Сонні, похмурі обличчя пасажирів, що набилися у вагон, красномовно говорили про їхнє ставлення до майбутнього робочого дня. Спроби зайняти зручніше положення вони зустрічали похмурим поглядом і несхвальним бурчанням. Знову сірі будні, знову одноманітна робота.

І тут я згадав, що лише рік тому потяги були порожні. Карантин через пандемію COVID-19 змінив перебіг життя. Ми не могли навіть піти в кафе, щоб пообідати. А деякі, важко повірити, скучили за офісом! І тепер ми повернулися до нормального життя, знову їздимо на роботу. “Повсякденність, – подумав я, – це добре. Повсякденність – це благословіння!”

Дивлячись на марноту щоденної праці, цар Соломон прийшов до схожого висновку (Екл. 2:17-23). У свій час така праця здавалася йому нескінченною, безглуздою і тією, що не приносить задоволення (в. 21). Але потім він усвідомив, що можливість їсти, пити і працювати – це благословіння від Бога (в. 24).

Якщо нас позбавити такої “рутини”, ми швидко зрозуміємо, що вона – свого роду “розкіш”. Тому дякуватимемо Творцеві, що можемо їсти, пити і знаходити задоволення в усіх справах. Все це – Його дар (Екл. 3:13).

За які прості благословіння ви сьогодні вдячні Богові? Що ви можете зробити для тих, хто не вміє радіти повсякденним благословінням?

Боже, дякую Тобі за мої “звичайні” будні, хоч би якими нудними вони не здавались. Допоможи мені бути вдячним за всі твої благословіння.

Автор: Леслі Ко