Служі так, щоб діти спитали
Олексій • 6 років назад
Минулого разу ми говорили про те, куди нам не варто йти цього нового року. Сьогодні я хотів би поділитись трохи більше про важливість нашого прикладу та служіння іншим, а особливо нашим дітям.
У книзі Вихід ми читаємо незвичайну історію про спасіння Бога:
«І скликав Мойсей усіх Ізраїлевих старших і сказав їм: Виберіть і візьміть собі ягнят за вашими родинами і заколіть пасху; і візьміть пучок ісопу, і обмочіть у кров, що в посудині, і помажте перекладину та обидва косяки дверей кров’ю, що в посудині; а ви ніхто не виходите за двері дому свого до ранку. І піде Господь поражати Єгипет, і побачить кров на перекладині та на обох одвірках, і пройде Господь повз двері, і не попустить губителю увійти до ваших будинків для поразки. Зберігайте це як закон для себе та для синів своїх на віки. Коли увійдете в землю, яку Господь дасть вам, як Він казав, дотримуйтесь цього служіння». (Вих.12: 21-25)
Є один дуже важливий заклик у цьому місці писання: «дотримуйтесь цього служіння». Тому перше одкровення, яке я бачу в цьому місці писання: живіть і служіть Богові так, щоб ваші діти запитали вас: «що це за служіння?»
Дуже важливо мати відповіді на ці запитання: Чому ви служите Богу? Яка вам з цього користь? Навіщо мені служити Богу і йти за Ним?
Хочу розповісти вам одну історію:
Знаменитий англійський проповідник Роланд Гілл проповідував одного разу в одному з великих міст Англії. З усіх кінців зібралися люди, щоби його послухати. У середині його проповіді до того місця під’їхав автомобіль, з якого вийшла пані Ганна Ерскін, усьому місту відома своїм багатством та красою жінка. Вона була бажаною гостею на всіх балах, концертах та в театрах, але дуже рідкісною гостею у церкві. Вона багато чула про Роланда Гілла і хотіла для свого задоволення послухати його проповідь.
Вона не звикла бути непомітною між людьми, тому Роланд Гілл, який її знав, помітив прибуття цієї пані. Відразу в нього блиснула думка:
«Ось тобі особлива нагода послужити ще одній заблуканій душі».
Раптом перервавши свою проповідь і простягнувши руку вперед, він голосно сказав:
«Ось іде пані Ганна Ерскін, ласкаво просимо!»
Здивування цієї пані було невимовно. І коли всі погляди звернулися до неї, вона була готова крізь землю провалитися. Але піти назад вона вже не могла. Проповідник голосно запитав:
Хто хоче купити душу пані Ерскін?
Після дивного питання, трохи помовчавши, він продовжував:
«Я бачу багато покупців, кожен з яких хоче нею мати. Світ, що ти даєш?
«Я дам всю пишність, яку я маю, славу, повагу і багато добрих днів життя».
«Більше нічого? А вічне життя?»
«Та в мене її самого немає!»
«Тоді мені твоя ціна надто низька. Ти, світ, її не отримаєш! Яка користь нашій пані, якщо вона отримає весь світ, а душі своїй зашкодить? Ну, сатано, що ти нам даєш?
«Я дам високо забезпечене життя. Вона зможе всі свої бажання виконувати, чинити з власної волі і жити так, як їй подобається»
“І що ти вимагаєш за це?”
«Її душу. Вона повністю має стати моєю власністю»
«Твоя ціна надто висока, диявол. Ти її теж не отримаєш, бо ти вбивця від початку, ошуканець та батько брехні! А тепер, Ісусе Христе, що Ти даєш?»
«Я віддав своє життя за цю пані. Я пролив Свою кров за неї на хресті і заплатив викуп за все людство. Я хочу дати її душі мир і спокій, який вищий за всякий розум. Я хочу дати їй радість, яку світ ні дати, ні не може взяти. І коли вона закінчить свій шлях віри, обіцяю взяти її до Себе, бо де Я, там і Мій слуга буде».
“І що Ти вимагаєш за всі ці дари?”
«Її гріхи, її порочне сумління, все що давить і обтяжує її, Я вимагаю від неї».
«Ти отримаєш її, Ісусе, вона Твоя і маєш належати Тобі вічно. Пані Ерскін, ви задоволені?»
«Так!» – відповіла вона голосним і твердим голосом.
І Ганна Ерскін дотримала свого слова. Вона повністю змінила свої погляди, мислення та життя. Вона отримала таку ревнощі до Божої справи, що все своє подальше життя вона присвятила Тому, Хто, не шкодуючи Себе, помер за всіх нас і цим вирвав нас із рову смерті та гріха.
Господь дуже ясно відкриває нам, що ми знаходимо, коли приймаємо Його як свого Спасителя. Він дає нам не тільки спасіння від гріха та смерті, Він дає мир нашій душі та радість, які не може дати більше ніхто.
А ще писання нам каже, що батьки радіють, коли їхні діти знають, навіщо їм служити Господеві:
«Торже отець праведника, і той, хто народив мудрого, радіє за нього. Хай веселиться батько твій і нехай тріумфує мати твоя, яка тебе народила. Сину мій! віддай серце твоє мені, і очі твої нехай спостерігають дороги мої…» (Прип.23:24-26)
Спочатку діти спостерігають шляхи своїх батьків, а потім уже вони самі йдуть цими шляхами, а їхні батьки радіють.
Давайте продовжимо читати історію у книзі Вихід:
«І коли скажуть вам ваші діти: що це за служіння? скажіть [їм]: це пасхальна жертва Господу, що пройшов повз будинки Ізраїлевих синів у Єгипті, коли вражав Єгиптян, і доми наші визволив. І схилився народ і вклонився». (Вихід 12:26-27)
Тому таке одкровення таке: Поясніть так, щоб ваші діти зрозуміли і самі захотіли служити.
Розкажу вам ще одну історію:
Академік Павлов любив читати Біблію на лавці у міському саду чи у сквері на лоні природи. Це був його найкращий відпочинок. Одного разу молоді хлопці, які проходили повз, помітили:
– Що, дідусю, мабуть віриш?
– Так, вірю, – спокійно відповів учений.
– Ех, темінь, – сказали вони, і пішли далі.
Насправді недостатньо самому служити Богу, важливо служити так, щоб нашим дітям і онукам захотілося дізнатися про Того Бога, якому ми служимо. Діти люблять ставити запитання. Навіть дорослі люди, якщо вони чогось не розуміють, зазвичай запитують і просять їм пояснити. Тому важливо не тільки самому знати, чому ти служиш Богові, важливо вміти доступно пояснити своїм дітям і людям поруч із нами, навіщо служити Господу.
Чому ви вірите у Бога? Навіщо ви відвідуєте церкву? Навіщо ви жертвуєте Господу свої гроші? Навіщо ви допомагаєте іншим і кажете їм про Христа? Це хороші питання, на які важливо мати відповіді для себе та для тих людей, які сьогодні мешкають поряд з нами.
І на завершення давайте прочитаємо ще 28 вірш із 12 розділу книги.
«І пішли сини Ізраїлеві і зробили: як наказав Господь Мойсеєві та Аарону, так і зробили так». (Вихід 12:28)
Тому останнє одкровення, яке я бачу тут таке: <Недостатньо щось зробити один раз, важливо цим жити і робити постійно.
Божий народ не просто послухав Мойсея, вони пішли та зробили те, що наказав Господь. Наші справи свідчать, у що ми віримо і як ми віримо. Якщо ми тільки говоримо нашим дітям робити те чи інше, але вони не бачать, як ми це робимо — вони знатимуть про Бога, але служити Господу вони не будуть. Те саме справедливо і для наших близьких та рідних. Ніхто не слідуватиме нашим словам, якщо вони не підкріплені нашими справами та життям.
Поділюсь з вами ще однією історією:
Проповідника Р. Харіса одного разу було запрошено в місті Атланта штату Джоржія проповідувати ув’язненим у тюремному таборі. Коли чоловіки розсілися, хто на траві на сонечку, а хто під деревами в тіні, один із в’язнів піднявся, щоб уявити спікера. Своє слово він почав так:
«Кілька років тому в одному невеликому містечку штату Джорджія жили два хлопчики. Вони разом ходили до школи, разом грали та разом відвідували недільну школу та церковні богослужіння. Свого часу один із них перестав відвідувати недільну школу та церкву, пояснюючи свою поведінку тим, що вже «переріс цю необхідність у дитячій забаві». Інший із цих хлопчиків продовжував відвідувати недільну школу, беручи участь у церковному житті серед молодих людей, бо відчував у цьому необхідність і духовну користь. Той хлопчик, який не залишив недільної школи та церкви, сьогодні вранці буде нашим проповідником, а той, що залишив, представляє вам цього проповідника».
Давайте жити і служити Богу так, щоб наші діти запитали у вас і мене: «Що це за служіння?»
Давайте пояснювати, навіщо служити Господу так, щоб наші діти та близькі зрозуміли та самі захотіли служити Йому.
І нехай наше життя буде прикладом сталості та посвяти для наших дітей та їхніх нащадків.>
Пастор, Олександр Колтуков.
