Церква Божої Слави

“Завжди радійте! Безперестанку моліться! Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі”. — 1 Солунян 5:16-18

Одного разу моя колега розповіла, як її молитовне життя покращилось завдяки нашому менеджеру. Я була вражена, думаючи, що, можливо, наш непростий керівник поділився з нею якимись духовними істинами і вплинув на те, як вона молиться. Втім я помилилась. Моя подруга продовжила пояснювати: “Кожного разу, як я бачу, що він наближається, я починаю молитись”. Її молитовне життя покращилося, бо вона більше молилася перед кожною розмовою з ним. Вона знала, що потребує Божої допомоги в складних робочих стосунках з керівником, і тому почала більше звертатися до Господа.

Я і собі перейняла звичай моєї колеги молитись у важкі часи та під час спілкування. Це також біблійна практика, про яку сказано в 1-му Посланні до солунян, де апостол Павло нагадує християнам: “Безперестанку моліться! Подяку складайте за все” (1 Сол. 5:17-18). У будь-яких обставинах молитва завжди є найкращою практикою. Вона підтримує наш зв’язок із Богом і закликає Його Дух направляти нас (Гал. 5:16). Це допомагає нам жити в мирі один із одним (1 Сол. 5:13), навіть у разі конфліктної ситуації.

Завдяки Божій допомозі ми можемо радіти в Ньому, молитись про все і часто дякувати. Все це допоможе нам жити в ще більшій гармонії з братами та сестрами в Ісусі.

Про які стосунки вам треба частіше молитись? Як молитва допомагає слідувати за Божим проводом і не керуватись людськими нахилами?

Небесний Отче, будь ласка, допоможи мені постійно молитись у прагненні до гармонійного життя з іншими людьми.

Автор: Катара Паттон

“Перше ніж гори народжені… відвіку й довіку – Ти Бог!” — Псалом 89:2

Після чергової проблеми зі здоров’ям я відчула страх перед невідомим і неконтрольованим. Одного разу, читаючи статтю в журналі “Forbes”, я дізналась, що вчені дослідили зростання “швидкості обертання Землі” і заявили, що Земля “похитнулась” і “обертається швидше”. Вони сказали, що нам “може вперше в історії знадобитись відкидання секунди, тобто офіційне вилучення секунди зі світового часу”. Хоча секунда не здається великою втратою, усвідомлення того, що обертання Землі може змінитись, здалося мені великою проблемою. Навіть незначна нестабільність може похитнути мою віру. Однак знання того, що Бог все контролює, допомагає мені довіряти Йому, незалежно від того, наскільки страшними або хиткими можуть бути наші обставини.

У Псалмі 89 Мойсей сказав: “Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то відвіку й довіку – Ти Бог!” (в. 2). Усвідомлюючи Божу безмежну силу, контроль і владу над усім світом, Мойсей сказав, що час не може обмежити Бога (вв. 3-6).

Прагнучи дізнатись більше про Господа і про дивовижний світ, який Він створив, ми пізнаємо, що Він і досі досконало керує часом та усім творінням. Богу можна довіряти в усьому, що є невідомим або новим для нас у житті. Усе творіння залишається в безпеці в Божих люблячих руках.

Як розуміння того, що Бог контролює час та усе творіння, допомагає вам довіряти Йому, коли ви стикаєтесь з чимось невідомим у житті? Як ви можете прославити Бога, використовуючи час, який Він вам дав?

Незмінний Творець, дякую, що бережеш кожну секунду мого життя у Своїх надійних руках.

Автор: Сошіль Діксон

“Сила Моя здійснюється в немочі”. — 2 Кор. 12:9

У дитинстві я вважала дорослих мудрими і нездатними до помилок. “Вони завжди знають, що робити. Одного дня, коли я стану дорослою, я теж завжди знатиму, що робити”, – думала я. Що ж, той “день” настав багато років тому, але я й досі часто не знаю, що робити. Чи то хвороба в родині, чи то проблеми на роботі, чи то конфлікт у стосунках – такі моменти розбивають усі ілюзії особистого контролю і сили. І в мене залишається лише один варіант – заплющити очі і прошепотіти: “Господи, допоможи”.

Апостол Павло розумів це почуття безпорадності. “Колючка” в його тілі, яка могла бути фізичною недугою, завдавала йому багато розчарувань і болю. Втім саме через неї Павло відчував Божу любов, Його обітниці та благословіння, цілком достатні для того, щоб витримати і подолати свої труднощі (2 Кор. 12:9). Він зрозумів, що особиста слабкість і безпорадність не означають поразку. Якщо вони з довірою віддаються Богу, то стають інструментами для Його роботи в цих обставинах (вв. 9-10).

Те, що ми дорослі, насправді не означає, що ми все знаємо. Безумовно, з віком ми стаємо мудрішими, втім наші слабкості часто показують, наскільки ми насправді безсилі. Наша справжня сила в Христі: “Коли-бо я слабий, тоді я сильний” (в. 10). По-справжньому зростати означає знати, довіряти і підкорюватись силі, яка приходить, коли ми усвідомлюємо, що потребуємо Божої допомоги.

Які труднощі змусили вас визнати власну безпорадність? Як підкоритися Божому проводу?

Небесний Отче, дякую, що Ти – моя допомога і сила.

Автор: Карен Х’юанг

“Ніхто більшої любові не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх”. — Івана 15:13

“Й ого всі любили”, – так описували Дона Джузеппе Берарделлі з італійського міста Казніго. Дон був улюбленим чоловіком, який їздив по місту на старенькому мотоциклі і завжди починав вітання словами: “Мир і добро”. Він невтомно працював заради добра інших. Однак у останні роки життя в нього виникли проблеми зі здоров’ям, які посилились, коли він інфікувався коронавірусом. У відповідь на це громада придбала для нього кисневий апарат. Втім коли його стан став важким, він відмовився від дихального апарату, вирішивши натомість віддати його молодшому пацієнту, який його потребував. Почувши про його відмову, ніхто не здивувався, бо це було просто в його характері.

“Улюблений за любов”, – це заклик, який апостол Іван неодноразово повторює у своєму Євангелії. Відчувати любов і любити інших – це подібно до церковного дзвону, який звучить і вдень, і вночі, незалежно від погоди. У 15-му розділі Євангелія від Івана слова апостола досягають певної кульмінації, бо він показує, що найбільшим проявом любові є не любов усіх, а любов до всіх: “…як хто свою душу поклав би за друзів своїх” (в. 13).

Приклади жертовної любові завжди надихають нас. Однак вони ніщо в порівнянні з Божою любов’ю. Втім не забувайте про виклик, який із нею пов’язаний, бо Ісус звелів: “…щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив” (в. 12). Отже, любіть усіх.

Бути улюбленим і любити інших. Чи не плутаєте ви це іноді? Чому так або ні? Що для вас означає віддати власне життя за друга?

Господи Ісусе, будь ласка, допоможи мені любити так, як Ти любиш мене.

Автор: Джон Блейз

“Заплата покори і страху Господнього, – це багатство, і слава, й життя”. — Приповістей 22:4

Як і багато вчителів, Керрі присвячує незліченну кількість годин своїй кар’єрі, часто до пізнього вечора перевіряючи роботи і спілкуючись з учнями та їхніми батьками. Щоб підтримувати ці зусилля, вона покладається на товариськість і практичну допомогу колег. Нещодавнє дослідження, проведене серед освітян, показало, що користь від співпраці зростає, коли ті, з ким ми працюємо, демонструють смирення. Якщо колеги готові визнати свої слабкості, інші відчувають себе в безпеці, ділячись своїми знаннями один з одним та ефективно допомагаючи кожному в групі.

Біблія говорить про важливість смирення, і не лише для покращення співпраці. Наслідком “страху Господнього”, тобто правильного розуміння того, хто ми в порівнянні з красою, силою і величчю Бога, є “багатство, і слава, й життя” (Пр. 22:4). Смирення веде до життя в громаді, яке є плідним у Божому домобудівництві, бо ми прагнемо приносити користь нашим ближнім, які також носять Божий образ.

Ми виявляємо страх Господній не для того, щоб отримати для себе “багатство, і славу, й життя”, бо тоді б це не було проявом справжнього смирення. Натомість ми наслідуємо Ісуса, Який “умалив Самого Себе, прийнявши вигляд раба” (Фил. 2:7), аби нам стати частиною Його тіла, яке смиренно взаємодіє задля виконання Божої праці, Його прославлення і розповсюдження послання життя у світі.

Що для вас означає смирення? Чи були ви свідком того, як чиєсь смирення принесло користь іншим?

Господи Ісусе, наповни моє серце смиренням.

Автор: Кірстен Холмберг

“Коли я… любові не маю, – то пожитку не матиму жодного”. — 1 Коринтян 13:3

Джим і Ланіда закохалися один в одного ще в коледжі. Вони одружилися, і їхнє життя було щасливим протягом багатьох років. Потім Ланіда почала дивно поводитись, губитися і забувати про заплановані зустрічі. У сорок сім років їй поставили діагноз: хвороба Альцгеймера на ранній стадії. Після десяти років, коли Джим був її основним опікуном, він зміг сказати: “Хвороба Альцгеймера дала мені можливість любити і служити своїй дружині так, як я не міг собі уявити, коли казав у день весілля: «Я згоден»”.

Пояснюючи дари Святого Духа, апостол Павло багато писав про чесноту любові (1 Кор. 13). Він протиставляв бездушні акти служіння тим діям, які йдуть із люблячого серця. Сильне слово – то добре, писав Павло, але без любові воно подібне до безглуздого шуму (в. 1). “Коли я віддам своє тіло на спалення, та любові не маю, – то пожитку не матиму жодного” (в. 3). Зрештою, Павло сказав: “Найбільша між ними – любов” (в. 13).

Піклуючись про свою дружину, Джим поглиблював власне розуміння любові та служіння. Тільки незмінна і сильна любов могла дати йому сил щодня підтримувати дружину. Втім єдиним досконалим прикладом жертовної любові слугує Божа любов до нас, яка спонукала Його послати Ісуса померти за наші гріхи (Ів. 3:16). І ця жертва, вмотивована любов’ю, назавжди змінила наш світ.

Чи намагались ви служити іншим без любові? На які вчинки вас може сьогодні надихнути любов до Бога і до ближніх?

Дорогий Боже, дякую за Твою любов до мене. Допоможи, щоб усі мої слова та справи походили з люблячого серця.

Автор: Карен Пімпо

“Коли ваші гріхи будуть як кармазин, – стануть білі, мов сніг”. — Ісаї 1:18

Червоний колір не завжди зустрічається в речах, які ми виготовляємо. Як перенести насичений червоний колір яблука на футболку чи помаду? У давнину червоний пігмент отримували з глини або червоних каменів. У 1400-х роках ацтеки винайшли спосіб використання комах кохінел для отримання червоного барвника. Сьогодні ці ж крихітні комахи забезпечують світ червоним кольором.

У Біблії червоний колір вказує на царську владу, а також на гріх та сором. Крім того, це колір крові. Коли воїни, “роздягнувши [Ісуса], багряницю наділи на Нього” (Мт. 27:28), ці три символи злилися в один образ червоного кольору, що розриває серце: Ісуса висміювали, наче царську особу, Він був покритий ганьбою та одягнений у колір крові, яку Він незабаром проллє. Водночас пророк Ісая провістив обітницю, що Ісус очистить нас від червоного кольору, який нас плямує: “Коли ваші гріхи будуть як кармазин, – стануть білі, мов сніг” (Іс. 1:18).

І ще один аспект стосовно комах, з яких отримують червоний барвник. Насправді ззовні вони молочно-білі. Лише коли їх розчавлюють, вони випускають червону кров. Цей маленький факт перегукується з іншими словами Ісаї: “Він був ранений за наші гріхи” (Іс. 53:5).

Ісус, Який не знав гріха, прийшов врятувати нас від гріха. Він дозволив одягнути Себе в багряницю, аби ми змогли стати білими, як сніг.

Як гріхи плямують ваше життя? Як Ісус може вас відновити і знов зробити чистими?

Дорогий Боже, дякую за Твого Сина Ісуса і за рятівну благодать Його пролитої крові.

Автор: Кеннет Петерсен

“А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх… і моліться за тих, хто вас переслідує”. — Матвія 5:44

Громадянська війна в США породила багато гірких почуттів, однак Авраам Лінкольн вважав за потрібне сказати добре слово про Південь. Згодом одна жінка, шокована його словами, запитала, як він міг це зробити. Лінкольн відповів: “Пані, хіба я не знищую своїх ворогів, коли роблю їх своїми друзями?” Розмірковуючи над цими словами через століття, Мартін Лютер Кінг прокоментував: “Це і є сила викупної любові”.

Закликаючи християн любити своїх ворогів, Кінг посилався на вчення Ісуса. Він зазначив, що хоча віруючим може бути важко любити тих, хто їх переслідує, однак ця любов зростає з “послідовного і повного підкорення Богу”. Кінг казав: “Виявляючи таку любов, ми пізнаємо Бога і відчуваємо красу Його святості”.

Кінг посилався на Нагірну проповідь Ісуса, в якій Господь сказав: “Любіть ворогів своїх… і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отця вашого” (Мт. 5:44-45). Ісус виступав проти загальноприйнятого принципу – любити тільки своїх близьких і ненавидіти ворогів. Натомість Бог Отець дає Своїм дітям силу любити тих, хто їм протистоїть.

Може здаватися, що ворогів любити неможливо, але якщо ми звертаємось за допомогою до Бога, Він відповідає на наші молитви. Він дає відвагу прийняти цю радикальну практику, бо, як сказав Ісус, “можливе все Богові” (Мт. 19:26).

Хто ваш ворог? Якщо вам здається несумісним виявляти любов до тих, хто вам протидіє, як принести ці почуття Богу?

Люблячий Боже, Ти створив мене і моїх кривдників за Своїм образом. Допоможи сприймати їх так, як сприймаєш їх Ти.

Автор: Емі Бушер Пай

“Хвалю Тебе, Господи, серед народів, Іменню Твоєму співаю!” — 2 Самуїлова 22:50

За свої сімдесят років правління Великобританією королева Єлизавета II схвалила лише одну біографію про своє життя з особистою передмовою – “Королева-слуга і Король, Якому вона служить”. Книга, видана на честь її дев’яностоліття, розповідає про те, як віра керувала нею під час служіння своїй країні. У передмові королева Єлизавета висловила подяку всім, хто молився за неї, і подякувала Богу за Його незмінну любов. В кінці вона підсумувала: “Я дійсно бачила Його вірність”.

Прості слова королеви Єлизавети перегукуються зі свідченнями багатьох чоловіків та жінок, які особисто відчули вірну турботу Бога у своєму житті. Саме ця тема лежить в основі прекрасної пісні, яку написав цар Давид, розмірковуючи над своїм життям. Вона записана у 22 розділі Другої книги Самуїла. Ця пісня розповідає про Божу вірність у захисті Давида, у забезпеченні його потреб та в порятунку, коли його життю становила загроза (вв. 3-4, 44). У відповідь на свій досвід Божої вірності Давид написав: “Іменню Твоєму співаю!” (в. 50).

Будучи свідками Божої вірності, ми повинні розповісти іншим про Його турботу в нашому житті. Якщо ми усвідомлюємо, що по життю нас ведуть не власні здібності, а вірна турбота люблячого Отця, нас переповнює вдячність і хвала.

Яким чином Божа вірність проявлялась у вашому житті? Як висловити свою вдячність Богу?

Небесний Отче, я дуже вдячна, що в кожному періоді життя, у смутку чи радості, я бачила Твою вірність.

Автор: Ліза Самра

“Ти знаєш з дитинства Писання святе, що може зробити тебе мудрим на спасіння вірою в Христа Ісуса”. — 2 Тимофія 3:15

Коли Крістін захотіла купити особливу книгу для свого чоловіка-китайця Ксіо-Ху, єдиною книгою китайською мовою, яку вона змогла знайти, була Біблія. Хоча жоден із них не був християнином, вона сподівалася, що він все одно оцінить подарунок. Спочатку чоловік розсердився, коли побачив Біблію, втім, зрештою, все ж узяв її до рук. Читаючи Біблію, він все більше і більше переконувався в істині, викладеній на її сторінках. Засмутившись таким неочікуваним розвитком подій, Крістін і сама почала читати Писання, аби довести чоловіку хибність його нових поглядів. Втім, на свій подив, вона також повірила в Ісуса, переконавшись в істинності прочитаного.

Апостол Павло знав, що Святе Письмо змінює людей. Пишучи з римської в’язниці, він закликав Тимофія “в тім пробувати, чого тебе навчено”, бо “ти знаєш з дитинства Писання святе” (2 Тим. 3:14-15). У грецькій мові слово “пробувати” означає “перебувати” в тому, що відкриває Біблія. Знаючи, що Тимофій зазнає протидії та переслідування, Павло хотів, аби він був готовий до викликів. Він вірив, що Тимофій знайде силу та мудрість у Біблії, розмірковуючи над її істиною.

Бог через Свого Духа оживляє для нас Писання. Якщо ми перебуваємо в біблійній істині, Він нас змінює, аби ми уподібнились Йому. Так само Бог зробив з Ксіо-Ху та Крістін.

Як ви змінились через читання Біблії та розмірковування над нею? Коли Святе Письмо ожило для вас?

Творець усього видимого і невидимого, дякую, що зробив Біблію життєдайною книгою. Допоможи мені, читаючи Писання, слухатись Тебе.

Автор: Емі Бушер Пай