Церква Божої Слави

“Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині – хижі вовки”. — Матвія 7:15

Одного літнього вечора біля нашого будинку несподівано розшумілися птахи. Це тривало досить довго, поки нарешті на заході сонця з верхівки одного дерева не піднявся в повітря великий яструб. Птахи з навколишніх дерев кинулися врозтіч, рятуючись від небезпеки і подаючи гучні сигнали тривоги.

Щодо духовного життя, то тривожні попередження можна побачити в усьому Святому Письмі. Особливо багато в ньому застережень про хибні вчення. Своєю любов’ю Небесний Отець робить все, щоб такі духовні небезпеки було видно Його дітям.

Господь Ісус навчав: “Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині – хижі вовки” (Мт. 7:15). І продовжував: “По їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи – із будяків? Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі. Ото ж бо, по їхніх плодах ви пізнаєте їх” (вв. 16-17, 20).

“Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються”, – нагадує древній мудрець (Пр. 22:3). У таких попередженнях проявляється Божа любов, яка зберігає нас від небезпеки.

Як птахи попереджали одне одного про хижака, будемо і ми прислухатися до застережень Біблії і бігти від духовних небезпек у надійне Боже укриття.

З якими духовними небезпеками ви зустрічалися? Як Біблія попередила вас про них?

Боже, дякуємо за попередження, залишені Тобою в Біблії. Допоможи ставитися до них з усією серйозністю.

Автор: Патриція Рейбон

“Усе це трапилось з ними, як приклади, а написане нам на науку, бо за нашого часу кінець віку прийшов”. — 1 Коринтян 10:11

Щоб не повторити в майбутньому помилок, подібних до тих, які зруйнували світову економіку в 1929 і 2008 роках, в Единбурзі (Шотландія) була заснована Бібліотека помилок. У ній зібрано колекцію з понад двох тисяч книг для навчання нових поколінь економістів. Бібліотека є чудовим прикладом того, як, за словами її кураторів, “розумні люди продовжують робити дурниці”. Куратори вважають, що єдиний спосіб збудувати сильну економіку – це вчитися на помилках минулого.

Апостол Павло писав у Посланні до коринтян, що для перемоги над спокусами та набуття духовних сил важливо навчатися на помилках, які Божий народ робив у минулому. Апостол наводив приклади подій із сорокарічної мандрівки ізраїльтян пустелею. Євреї впадали в ідолопоклонство, розпусту, нарікали на Бога і бунтували проти тих, кого Він поставив ними керувати (1 Кор. 10:7-10). Павло згадував ці історичні образи, щоб його читачі не повторювали ті самі помилки у своєму житті (в. 11).

Господь хоче нам допомогти. Отже, будемо навчатися на помилках – своїх та чужих, – щоб наше серце було слухняним Йому.

Яке попередження потрібно згадувати, якщо нас відвідає спокуса згрішити? Як ми можемо навчатися на своїх та чужих помилках?

Боже, допоможи мені вчитися на помилках, щоб стати слухняним Тобі.

Автор: Марвін Уїльямс

“Хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу”. — Марка 10:43

Акторка Нішель Ніколс найбільш відома роллю лейтенанта Ухури в серіалі “Зоряний шлях”. Здобуття цієї ролі стало важливим досягненням для Ніколс. Вона виявилася однією з перших афроамериканок у великому телевізійному проєкті. Але попереду в неї було ще більш значуще досягнення.

Після першого сезону Ніколс хотіла піти із “Зоряного шляху” і повернутися до театру. Але з нею зустрівся Мартін Лютер Кінг і попросив не йти. За його словами, афроамериканців уперше почали показувати по телебаченню як розумних людей, здатних на все, включаючи польоти до космосу. Зігравши роль лейтенанта, Ніколс показала чорношкірим жінкам та дітям, ким вони можуть стати.

Цей випадок нагадує мені про те, як Яків та Іван просили Ісуса дати їм головні посади в Його Царстві (Мр. 10:37). Яким важливим досягненням було б одержання цих місць! У відповідь Ісус не лише показав братам, які важкі випробування пов’язані з їхнім проханням (вв. 38-40), але й закликав їх до вищих цілей: “Хто з вас великим бути хоче, нехай буде він вам за слугу” (в. 43). Його учні повинні не тільки прагнути великих досягнень, але, подібно до Нього Самого, використовувати ці досягнення для служіння іншим (в. 45).

Нішель Ніколс залишилася в серіалі “Зоряний шлях” заради більшої користі, яку могла принести афроамериканцям. Отже, будемо і ми використовувати своє становище, щоб служити іншим в Ім’я Христа.

Які ваші особисті та кар’єрні цілі? Як ви можете послужити людям прямо зараз?

Господи Ісусе, покажи мені, як я можу використати своє становище для служіння іншим.

Автор: Шерідан Войсі |

“Він немочі наші узяв і наші болі поніс”. — Ісаї 53:4

Внаслідок спричиненої землетрусом аварії на АЕС Фукусіма у 2011 році, стався викид великої кількості радіоактивних речовин. Понад сто п’ятдесят тисяч жителів прилеглих районів були змушені евакуюватися. Один із них сказав: “Наче невидимий сніг упав на Фукусіму, і продовжує падати, покриваючи землю”. Високий рівень радіації був зафіксований у рослинах та тваринах за багато кілометрів від електростанції. Як заходи протидії люди почали висаджувати соняшники – рослини, які, як відомо, поглинають радіацію. Було посаджено понад двісті тисяч насінин, і тепер у Фукусімі квітнуть мільйони соняшників.

Ці соняшники є мініатюрним відображенням всесвітнього подвигу Господа Ісуса Христа, здатного зцілити весь світ. Пророк Ісая сказав, що Він “немочі наші узяв і наші болі поніс… за наші провини Він мучений був, – кара на Ньому була за наш мир” (Іс. 53:4-5). Він “поглинув” наші злочини. На хресті Ісус Христос страждав не за Свої, а за наші беззаконня (в. 5). І тепер, оскільки Він помер за нас, ми отримуємо спасіння та повноту життя. “Його ж ранами нас уздоровлено” (в. 5).

Ісус Христос не просто прощає нас, стоячи осторонь. Він прийняв на Себе наше токсичне зло і тепер духовно зцілює нас.

Які гріхи пробачив вам Господь Ісус? Як той факт, що Він узяв їх на Себе, змінює ваш погляд на Боже прощення?

Боже, Ти захищав мене, оберігав мене і йшов поряд зі мною. Допоможи мені тепер так само дбати про інших.

Автор: Уїнн Коллієр

“Тож подумайте про Того, хто перетерпів такий перекір… щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх”. — Євреїв 12:3

Під час навчання в семінарії у нас щонеділі були богослужіння. На одному з них ми співали гімн “Великий наш Бог”, і я звернула увагу на трьох викладачів, які виконували цей гімн натхненно та захоплено. Їхні обличчя випромінювали радість, можливу лише тоді, коли люди щиро і палко вірять у Бога. Минули роки, і всі троє пройшли через невиліковну хворобу. Але віра допомогла їм вистояти і стати добрим прикладом для інших.

Сьогодні спогади про цих викладачів надихають мене продовжувати йти вперед усупереч усім випробуванням. Але це лише мала частина багатьох надихаючих історій людей, які жили вірою. Вони дотримувалися вказівки автора Послання до євреїв дивитися на Христа, “що замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста” (Євр. 12:2).

Коли випробування (переслідування або життєві труднощі) заважатимуть нам рухатися вперед, згадаймо приклад тих, хто повірив Божому Слову і поклався на Його обітниці. “Біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами” (в. 1), памʼятаючи про Господа і багатьох інших, хто пройшов перед нами і зміг встояти. “Тож подумайте про Того, хто перетерпів такий перекір… щоб ви не знемоглись, і не впали на душах своїх”, – переконує автор (в. 3).

Мої викладачі, які сьогодні радіють на небесах, швидше за все, сказали б: “Життя по вірі того варте. Продовжуйте йти”.

Хто надихає вас бути стійкими у вірі? Як приклад їхнього терпіння та віри допомагає вам проходити через випробування та труднощі?

Господи Ісусе, допоможи мені не зводити з Тебе очей. Дякую за Твій приклад та приклад інших, які йшли переді мною.

Автор: Карен Х’юанг

“Бо Бог був із ним, і що він робив, щастив йому Господь”. — Буття 39:23

Перебуваючи в таборі для біженців на Близькому Сході, Реза отримав Біблію, з якої дізнався про Христа, і повірив у Нього. У його першій молитві були такі слова: “Зроби мене Своїм працівником”. Коли молодий чоловік покинув табір, Бог відповів на цю молитву, надіславши йому роботу в агентстві з надання допомоги. Так Реза знову потрапив у табір, але тепер уже для того, щоб служити людям, яких він знав і любив. Він організував спортивний клуб, курси з вивчення мови, надавав юридичні консультації – все, що може дати людям надію. Для нього це способи послужити і поділитися Божою мудрістю та любов’ю.

Читаючи Біблію, Реза одразу побачив схожість між своєю долею та історією Йосипа з книги Буття. Господь використав Йосипа у своїй справі, коли той був у в’язниці. Начальник поставив його над усіма в’язнями, і справа пішла настільки добре, що він навіть перестав стежити за тим, що відбувається. Бог був з Йосипом і в усьому, що він робив, Господь давав успіх (Бут. 39:23).

Бог обіцяє бути з тими, хто служить Йому. Незалежно від того, що з нами відбувається, якщо ми опиняємося у в’язницях – у прямому чи переносному сенсі, – стикаємося з труднощами, вимушеним переселенням чи душевним болем, Він ніколи не залишить нас. Як Він дав можливість Резі служити тим, хто перебував у таборі, а Йосипу керувати у в’язниці, Він зможе використати і нас.

Чи було у вашому житті щось схоже на те, що сталося з Йосипом та Резою? Як історія Йосипа допомагає нам більше покладатися на Бога?

Спасителю Боже, Ти ніколи не залишаєш мене, навіть у найважчих обставинах. Зміцни мою надію і дай здатність бачити Твою працю в моєму житті.

Автор: Емі Бушер Пай

“Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками”. — Римлян 5:8

Ніколас їхав автомобілем пізно увечері і раптом побачив охоплений полум’ям будинок. Він зупинився, кинувся в палаючу будівлю і вивів у безпечне місце чотирьох дітей. Але тут дівчинка підліток, найнята доглядати малюків, побачила, що однієї дитини немає. Не роздумуючи, Ніколас знову поринув у вогняне пекло. На другому поверсі він знайшов шестирічну дівчинку, розбив вікно і, взявши її на руки, стрибнув униз. Саме в цей час на місце події прибули рятувальники.

Ніколас продемонстрував справжній героїзм: він був готовий пожертвувати життям заради інших. Його вчинок відображає ту жертовну любов, яку виявив Господь Ісус – інший добровільний “Рятівник”, який ціною життя визволив нас від гріха і смерті. “Бо Христос, коли ми були ще недужі, своєї пори помер за нечестивих”, – писав апостол Павло (Рим. 5:6). Він підкреслював, що Ісус, досконалий Бог і досконала Людина, вирішив заплатити за наші гріхи ціну, яку ми ніколи не змогли б сплатити самі. “Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками” (в. 8).

Будемо дякувати Христу, нашому Спасителю, і довіримо Йому своє життя. Він дасть нам силу виявляти таку ж любов до оточуючих у словах і справах.

Що відчуваєте ви, коли думаєте про ціну, яку Христос заплатив за вас? Як цього тижня ви можете поставити потреби інших вище за власні?

Господи Ісусе, допоможи мені довіритися Твоїй турботі і цінувати інших більше за себе.

Автор: Сошіль Діксон

“І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну”. — Матвія 2:11

Богоявлення – це святкування події, оспіваної в різдвяній пісні “Ось зі сходу йдуть мудреці”. Вважається, що цього дня язичницькі мудреці відвідали Немовля Ісуса. Про них складено різні легенди, наприклад, що це були три царі з далеких східних земель. Малоймовірно, що вони були царями і прийшли з Індії чи Китаю. Ми також не знаємо, скільки їх було.

Втім подарунків було дійсно три, і в пісні розглядається кожен із них. Євангеліст Матвій повідомляє, що мудреці знайшли Ісуса у Віфлеємі і, “відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну” (Мт. 2:11). Ці предмети символізували майбутнє служіння Ісуса. Золото представляє Його як Царя. Ладан, що був для кадіння у святині, говорить про Його божественність. А на смирні варто зупинитись докладніше.

Четвертий куплет пісні говорить: “Для страждальця смирну дали і до ніг поклали вони, для майбутніх і скорботних дар цей принесли”. Ми б, напевно, не стали вписувати таку сцену в історію Різдва, але Бог це зробив. Смерть Ісуса має центральне значення для нашого спасіння. Ірод навіть намагався вбити Його в дитинстві (в. 13).

Останній куплет з’єднує всі три теми в одне ціле: “Славний Він, Воскреслий Господь! Цар і Бог страждав за народ”. Це надає різдвяній історії повноти, надихаючи нас на відгук: “Алілуя! Алілуя! Небо співає Йому”.

Що ви відчуваєте, коли думаєте про те, що Ісус народився, щоб померти за вас? На що вас надихає Його воскресіння?

Небесний Отче, нехай Твій Дух допоможе мені жити із вдячністю за те, що Твій Син віддав за мене життя.

Автор: Тім Густавсон

“На дорогах спиніться… і спитайте про давні стежки, де то добра дорога, то нею ідіть”. — Єремії 6:16

Після кількох днів хвороби почалося різке погіршення. Стало ясно, що мій чоловік потребує невідкладної допомоги. У приймальному відділенні йому одразу запропонували лягти до лікарні. З кожним днем хворому потроху ставало краще, але про виписку ще не йшлося. А переді мною постав складний вибір: залишитися з чоловіком чи вирушити у важливу робочу поїздку. Чоловік запевняв, що з ним усе буде гаразд. Але моє серце розривалося між ним та роботою.

Божий народ на перехрестях життєвих рішень потребував допомоги згори. Тому Мойсей переконував ізраїльтян “вибрати життя”, дотримуючись Його заповідей (Повт. 30:19). Згодом пророк Єремія закликав своїх співвітчизників йти шляхом, який відкрив їм Творець: “На дорогах спиніться та гляньте, і спитайте про давні стежки, де то добра дорога, то нею ідіть” (Єр. 6:16 ). Стародавні шляхи Писання і Божа турбота в минулому можуть допомогти і нам визначитися з напрямом.

Я уявила себе на роздоріжжі і застосувала шаблон мудрості Єремії. Я була потрібна чоловікові. Але я також була потрібна на роботі. І ось якраз у цей час зателефонував мій начальник і запропонував залишитися вдома. Я полегшено зітхнула і подякувала Господу за Його допомогу. Боже керівництво не завжди проявляється так ясно, але воно існує! Опинившись на перехрестях життя, звертаймося до Того, Хто може вказати нам шлях.

Де вам сьогодні потрібне Боже керівництво? Як Бог може вам показати, куди йти?

Боже, коли я не впевнена в собі, допоможи мені шукати поради від Тебе.

Автор: Еліза Морган

“І пильно дбали жити спокійно, займатися своїми справами та заробляти своїми руками”. — 1 Солунян 4:11

Спочатку я не звернув на нього увагу. Я ночував у готелі і спустився на сніданок. У залі було ідеально чисто. Буфетний стіл уставлений стравами, холодильник заповнений, столові прилади в контейнері ретельно складені. Краще не могло і бути.

І лише потім я побачив його. Непримітний службовець щось доливав, щось витирав, при цьому зовсім не привертаючи до себе увагу. Що довше я дивився на нього, то більше захоплювався. Він працював швидко, все помічав. Я – ветеран у сфері громадського харчування і тому з професійного погляду оцінив його роботу. Все було ідеально, він працював сумлінно, хоча, крім мене, навряд чи хтось на нього дивився.

Спостерігаючи за працівником, я згадав слова апостола Павла, який переконував солунян, щоб ті “пильно дбали жити спокійно, займатися своїми справами та заробляти своїми руками… щоб… перед чужими пристойно поводилися, і щоб ні від кого не залежали” (1 Сол. 4:11-12). Павло знав, як сумлінний працівник може завоювати повагу оточуючих, являючи собою тихе свідчення зміненого життя. Адже Євангеліє надає сенс і мету будь-якому служінню, навіть такому, яке в очах людей виглядає незначним.

Я не знаю, чи був той чоловік, за яким я спостерігав, християнином. Але я вдячний, що його тиха старанність нагадала мені, що я маю покладатися на Бога і спокійно працювати, відображаючи Його вірність у всьому.

Як віра впливає на вашу роботу? Чому старанність на робочому місці є сильним свідченням?

Небесний Отче, допоможи мені пам’ятати, що у Твоєму Царстві немає незначної роботи, і щодня вірно служити Тобі.

Автор: Адам Хольц