Церква Божої Слави

“Надійтеся завжди на Господа”. — Ісаї 26:4

Якось зимового ранку, відкривши жалюзі, я побачила щільну пелену туману – явище вкрай рідкісне в нашій місцевості. Синоптики назвали його “морозним туманом” і пообіцяли, що він триватиме не більше години. “Неможливо, – сказала я чоловікові, – тут витягнутої руки не видно!” Проте не минуло й години, як туман розвіявся і на синьому небі яскраво засяяло сонце.

Стоячи біля вікна, я думала про те, наскільки можу довіряти, коли в житті бачу лише туман. Я запитала свого чоловіка: “Чи довіряю я Богу завжди, чи тільки тоді, коли вже щось бачу?”

Коли цар Уззійя помер, і до влади в Юдеї прийшли нечестиві правителі, пророк Ісая поставив схоже запитання: “Кому нам довіряти?” Бог відповів Ісаї настільки дивовижним видінням, що воно переконало пророка: Богу можна довіряти в теперішніх обставинах. І він почав славити Бога: “Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім спокої, бо на Тебе надію вона покладає” (Іс. 26:3). Далі він додав: “Надійтеся завжди на Господа, бо в Господі, в Господі вічна твердиня!” (в. 4).

Коли наш розум зосереджений на Бозі, ми здатні довіряти Йому навіть у туманні та смутні часи. Навіть якщо зараз перед нами все тьмяно, ми можемо довіряти Богу і бути певними в Його допомозі.

Якщо життя здається туманним і незрозумілим, на кого або на що ви покладаєтесь? Як перенаправити свою увагу з теперішніх проблем на вічного Бога?

Дорогий Боже, світ здається туманним і незрозумілим; допоможи зосереджуватись на Тобі, бо лише Тобі я можу довіряти.

Автор: Патриція Рейбон

“Бо справді зроблю тобі ласку ради батька твого Йонатана”. — 2 Самуїлова 9:7

У проникливій статті “Чи знає вас мій син?” спортивний журналіст Джонатан Тьяркс написав про свою боротьбу з раком і просив, щоб інші люди піклувались про його дружину і маленького сина. Тридцятичотирирічний автор написав цю статтю за шість місяців до своєї смерті. Його батько також помер у молодому віці. Тьяркс, щирий християнин, у статті поділився уривками зі Святого Письма, в яких мовиться про опіку над удовами та сиротами (Вих. 22:22; Іс. 1:17; Як. 1:27). Звертаючись до своїх друзів, він писав: “Коли я побачу вас на небі, то запитаю лише про одне: «Чи були ви добрі до мого сина та моєї дружини?.. Чи знає вас мій син?»”

Цар Давид також поцікавився: “Чи є ще хто, хто позостався з Саулового дому? Я зроблю йому ласку ради Йонатана” (2 Сам. 9:1). До царя привели Мефівошета, сина Йонатана, який через нещасний випадок (див. 2 Сам. 4:4) став “кривим на ноги” (в. 3). Давид йому сказав: “Не бійся, бо справді зроблю тобі ласку ради батька твого Йонатана, і зверну тобі все поле твого батька Саула. А ти будеш завжди їсти хліб при моєму столі” (2 Сам. 9:7). Давид виявив люблячу турботу до Мефівошета, і схоже, що саме тоді той по-справжньому познайомився з ним (див. 2 Сам. 19:25-31).

Господь Ісус закликав нас любити інших так, як Він полюбив нас (Ів. 13:34). Отже, з Його допомогою будемо знайомитися і любити інших.

Як ви можете краще дізнатися про інших? Що для вас означає любити їх так, як Бог вас любить?

Небесний Отче, допоможи мені прославляти Тебе своїм щирим прагненням любити інших.

Автор: Хліб Наш Насущний

“Щоб Бог… дав вам Духа премудрості та відкриття для пізнання Його”. — Ефесян 1:17

У 2001 році недоношений хлопчик на ім’я Крістофер Даффлі здивував лікарів тим, що вижив. У п’ятимісячному віці він потрапив до системи патронатного виховання, а потім його всиновила родина його тітки. Вчителька помітила, що чотирирічний Крістофер, хоч і сліпий та з діагнозом аутизм, мав ідеальний слух. Через шість років Крістофер вийшов на сцену в церкві і заспівав “Відкрий очі мого серця”. Відео зібрало мільйони переглядів у інтернеті. У 2020 році Крістофер поділився своїми цілями служіння в якості захисника прав людей з інвалідністю. Він продовжує доводити, що можливості безмежні, якщо очі його серця відкриті для Божого плану.

Апостол Павло похвалив християн у Ефесі за їх сміливу віру (Еф. 1:15-16). Він просив Бога дати їм “Духа премудрості та відкриття для пізнання Його” (в. 17). Павло молився, щоб Господь “просвітив” очі їхнього серця, аби вони зрозуміли надію і спадок, обіцяний Богом Його народу (в. 18).

Просячи Бога відкрити нам Себе, ми можемо більше Його пізнавати і впевнено проголошувати Його Ім’я, силу та владу (вв. 19-23). З вірою в Ісуса і з любов’ю до всього Божого народу ми можемо жити життям, яке підтверджує Його безмежні можливості. Отже, просімо в Нього зберігати відкритими наші очі.

Як Бог допоміг вам подолати перешкоди або обмеження? Як розуміння Його істини, характеру і любові змінює ваш погляд на труднощі?

Могутній і милостивий Боже, будь ласка, відкрий очі мого серця, щоб я міг любити Тебе і жити з відважною вірою, яка спонукає інших до поклоніння Тобі.

Автор: Сошіль Діксон

“Життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя”. — Повторення Закону 30:19

Через декілька тижнів після смерті близької подруги я розмовляла з її мамою. Я не наважувалась запитати, як у неї справи, бо вважала це недоречним, адже вона була в скорботі. Зрештою, я відкинула свої вагання і просто запитала, як вона тримається. І ось що вона сказала у відповідь: “Слухай, я обираю радість”.

Її слова допомогли мені того дня пройти неприємні обставини в моєму житті. Вони також нагадали мені слова Мойсея до ізраїльтян у кінці книги Повторення Закону. Незадовго до смерті Мойсея та входження ізраїльтян до обіцяного краю Бог хотів їм нагадати, що в них є вибір: “Життя та смерть дав я перед вами… вибери життя” (Повт. 30:19). Народ міг виконувати Божі закони і добре жити або залишити Його і зазнати наслідків – “смерті та зла” (в. 15).

Нам також треба обрати як жити. Або ми обираємо радість, вірячи і покладаючись на Божі обітниці для нашого життя. Або ми вирішуємо зосереджуватись на негативних та складних аспектах нашої життєвої подорожі, дозволяючи їм позбавляти нас радості. Нам потрібно покладатися на допомогу Святого Духа і обирати радість, знаючи, що “тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре” (Рим. 8:28).

Як вам обрати радість попри теперішні обставини? Наскільки обрання радості подібне до обрання життя, про яке Бог сказав ізраїльтянам?

Дорогий Боже, Дародавець радості, будь ласка, допоможи мені йти за Тобою і довіряти Тобі.

Автор: Катара Паттон

“Тепер бачимо ми ніби у дзеркалі, у загадці, але потім – обличчям в обличчя”. — 1 Коринтян 13:12

Лікар-окуліст допоміг трирічному Андреасу підібрати його перші окуляри. “Подивись у дзеркало”, – сказав він. Андреас подивився на своє відображення, а потім повернувся до батька з радісною і люблячою посмішкою. Тоді батько Андреаса ніжно витер сльози, що котилися по щоках сина, і запитав: “Що сталося?” Андреас обійняв батька за шию і сказав: “Я тебе бачу”. Він трохи відсторонився, нахилив голову і зазирнув батькові в очі. “Я бачу тебе!”

Коли ми молитовно вивчаємо Біблію, Святий Дух допомагає нам побачити Ісуса, “образ невидимого Бога” (Кол. 1:15). Втім навіть із поглядом, дарованим Духом Святим, та постійним пізнанням Писання, ми й досі бачимо лише проблиск Божої безмежної величі. Коли ж наш час на землі скінчиться або коли Ісус здійснить Свою обітницю повернутись, ми побачимо Його в усій повноті (1 Кор. 13:12).

У ту радісну мить нам не потрібні будуть жодні спеціальні окуляри, бо ми побачимо Христа обличчям в обличчя і пізнаємо Його так, як Він знає кожного з нас, улюблених членів Його тіла, церкви. Святий Дух сповнить нас вірою, надією та любов’ю, аби нам лишатись непохитними, допоки ми не побачимо люблячого й живого Спасителя, і не скажемо: “Я Тебе бачу, Ісусе! Я бачу Тебе!”

Що Святий Дух нещодавно відкрив вам під час читання Біблії? Як вас змінило зростання в пізнанні Бога?

Господи Ісусе, будь ласка, допоможи мені ясніше Тебе бачити і краще пізнавати, допоки Ти не покличеш мене додому або прийдеш знову.

Автор: Сошіль Діксон

“І сказав Бог: «Нехай вода вироїть… птаство, що літає над землею під небесною твердю»”. — Буття 1:20

Міжнародна дослідницька група створила безпілотник, який імітує рухи конкретного птаха – стрижа. Ці птахи можуть літати зі швидкістю до 145 кілометрів на годину і здатні зависати, пікірувати, швидко розвертатися і раптово зупинятися. Однак дрон-орнітоптер все ще поступається птахові. Один із дослідників сказав, що птахи “мають кілька наборів м’язів, які дозволяють їм літати неймовірно швидко, складати крила, крутитися, відкривати пір’яні щілини і економити енергію”. Він визнав, що зусилля його команди поки що змогли відтворити лише “10 відсотків біологічного польоту”.

Бог наділив створіння нашого світу різноманітними дивовижними здібностями. Спостереження за ними можуть стати джерелом мудрості для нас. Мурашки навчають нас збирати ресурси, борсуки показують цінність надійного притулку, а сарана вчить, що сила в кількості (Пр. 30:25-27).

В Біблії сказано, що Бог “Своєю премудрістю міцно поставив вселенну” (Єр. 10:12), і що в кінці кожного кроку в процесі творіння Він підтверджував, що створене Ним було “добре” (Бут. 1:4, 10, 12, 18, 21, 25, 31). Бог, Який створив “птаство, що літає над землею під небесною твердю” (в. 20), дарував нам здатність поєднувати Його мудрість із нашими міркуваннями. Подумайте сьогодні про те, чого вас може навчити вишуканий дизайн природного світу.

Що в Божому творінні вас захоплює найбільше? Що воно говорить вам про Божу мудрість?

Дорогий Небесний Отче, допоможи мені, розмірковуючи про Твоє творіння, бачити в ньому прояв Твоєї мудрості.

Автор: Дженіфер Бенсон Шульдт

🎥 01.10.2023 10:05 На каналі Церкви Божої Слави розпочалася #трансляція Молитва за Ураїну | 1.10.2023: https://youtu.be/nxETvLoWYT0

“Бо Господь, Бог ваш, Він Бог на небесах угорі й на землі долі”. — Ісуса Навина 2:11

Голлівуд у своїх фільмах показує красенів супершпигунів, які роз’їжджають на розкішних “Астон Мартін” та інших дорогих автомобілях. Але Джон Мендез, колишній начальник ЦРУ, малює протилежну картину. У реальному житті агент повинен бути “сірим чоловічком” – непоказним і непримітним. “Спецслужбам потрібні люди, на яких подивився б і одразу забув”, – каже він. Найкращі агенти – це ті, хто найменше схожий на них.

Два ізраїльські вивідувачі проникли в Єрихон і прийшли до жінки на ім’я Рахав, яка сховала їх від царської сторожі (Єг. 2:4). На перший погляд, вона найменше підходила на роль “Божого агента”. У неї було аж три мінуси: вона була хананеянкою, жінкою і, зрештою, блудницею. Однак Рахав повірила в живого Бога. “Господь, Бог ваш, Він Бог на небесах угорі й на землі долі”, – сказала вона шпигунам (в. 11) і сховала їх у жмутах льону на даху. Господь винагородив її віру. Ісус Навин зберіг життя Рахави та всіх її рідних (Єг. 6:24).

Іноді нам може здаватися, що ми менше за інших підходимо для Божої справи. Можливо, у нас є фізичні обмеження або ми відчуваємо себе недостатньо обдарованими чи маємо сумнівне минуле. Але історія сповнена людей, подібних до Рахави, яким Господь доручив особливе служіння у Своєму Царстві. Будьте впевнені: у Нього є великі цілі навіть для тих, хто, здавалося б, найменше підходить для цього.

У чому ви почуваєтеся “на задньому плані”? На вашу думку, яке завдання Бог присвятив вам?

Боже, допоможи мені бути готовим відгукнутися на Твій заклик і виконати волю Твою

Автор: Кеннет Петерсен

“Милостивим поправді Він буде до тебе на голос благання твого”. — Ісаї 30:19

Якщо немовля плаче, це означає, що воно втомилося або голодне. Однак, згідно з дослідженнями лікарів в Університеті Брауна, деякі особливості плачу новонароджених можуть надати важливу інформацію і про інші проблеми. За допомогою комп’ютерної програми були вивчені висота тону, гучність та чіткість дитячого плачу. Тепер ці дані дозволяють робити висновки про стан центральної нервової системи дитини.

Згідно з пророцтвом Ісаї, Бог слухає благання Своїх вибраних, визначає стан їхніх сердець і відповідає їм проявами благодаті. Жителі Юдеї не хотіли слухати пророка, а шукали порятунку від ворогів у союзі з Єгиптом (Іс. 30:1-7). На це Бог промовив, що якщо вони й надалі чинитимуть опір, результатом стане поразка та приниження. Але при цьому, – говорив Ісая, – “Господь буде чекати, щоб помилувати вас, і… підійметься, щоб милосердя вчинити над вами” (в. 18). Порятунок прийде, але тільки у відповідь на крик покаяння та віри. Якщо Божий народ покличе до Свого Творця, Він простить їхні гріхи і оновить їхню духовну силу та життєздатність (вв. 8-26).

Те саме стосується і нас сьогодні. Коли наш плач покаяння або поклик віри досягає вух Небесного Отця, Він слухає, прощає та оновлює нашу радість та надію.

Чому нам хочеться шукати допомогу не в Бозі, а ще десь? Що відбувається, коли ми повертаємось до Бога і каємося перед Ним?

Боже, пробач, що я шукав безпеку та захист не в Тебе. Прошу, віднови мою любов до Тебе.

Автор: Марвін Уїльямс

“Нарешті ж, будьте всі однодумні, спочутливі, братолюбні, милосердні…” — 1 Петра 3:8

Майструвати лави не входить до професійних обов’язків Джеймса Уоррена. Однак він зайнявся цим ремеслом, коли побачив, як жінка в Денвері, чекаючи на автобус, сиділа в пилюці на землі. “Це принизливо”, – подумав Уоррен. І ось 28-річний консультант з відділу кадрів знайшов кілька дощок, спорудив лаву і поставив її на автобусній зупинці. Нею одразу почали користуватися. Джеймс дізнався, що в місті близько дев’яти тисяч зупинок, і на багатьох нема де сісти. Він зробив ще одну лаву, потім ще кілька і на кожній написав: “Будьте добрішими”. Чого він прагнув? “Зробити життя людей трохи кращим”, – відповідає Джеймс.

Це називається “співчуття” – почуття, яке спонукає нас допомагати людям у їхніх потребах, як це робив Ісус. Коли біля Нього зібрався натовп народу, Він “змилувався над ними, бо були, немов вівці, що не мають пастуха” (Мр. 6:34). Співчуття перейшло в дію: Ісус “їхніх слабих уздоровив” (Мт. 14:14).

Це почуття має керувати і нами. “Зодягніться… в щире милосердя”, – закликав апостол Павло (Кол. 3:12). Що ми отримаємо натомість? Уоррен каже: “Я відчуваю, що не дарма живу. Це як повітря в шинах мого автомобіля”.

Навколо нас багато потреб, і Бог буде привертати до них нашу увагу. Нехай ці потреби мотивують нас переводити співчуття в конкретні справи, щоб люди могли бачити любов Христа в дії.

Чи доводилося вам допомагати людям у їхніх потребах? Що ви можете сказати про співчуття?

Коли я буду бачити біль чи потребу, Господи, наповни моє серце Христовим співчуттям і спонукай до дії.

Автор: Патриція Рейбон |