Гідний провідник

Олексій • 2 тижні назад

Чи можливо жити життям, яке шанує Бога? Чи можливо навчити наш розум і тіло робити те, що, як ми знаємо, є правильним, замість того, щоб почуватися безсилим перед спокусою?

Лист Павла до церков у Галатії є керівництвом для таких запитань:

«Але я кажу вам, хай Дух керує вашою поведінкою. Тоді ви не задовольнятимете бажання своєї гріховної натури».
Галатів 5:16

Не здаючись і не підкоряючись Божому керівництву, наша грішна природа воює проти того, що Бог має для нас.

Надані самі собі, ми прагнемо того, чого бажає світ. І чим більше ми віддаємося своїм унікальним відтінкам спокуси, тим більше ми прагнемо (наприклад, прагнемо солодощів замість цукру або прагнемо порнографії заради викиду дофаміну). Але за допомогою Святого Духа, Який пом’якшує, формує та переформовує наші серця, ми можемо навчитися жадати того, що Бог вважає найкращим.

Простіше кажучи, секретом благочестивого життя є Святий Дух. І Святий Дух просто є Богом — однією з трьох осіб Трійці: Отця, Сина (Ісуса) і Святого Духа.

Ісус уже виконав важку й прекрасну роботу зі спасіння живучи, померши та воскреснувши заради Своїх дітей, але тепер Він хоче продовжувати Свою могутню роботу в нас і через нас.

Це здається неможливим? Так, це неможливо, якщо ви боретеся самі. Але, як Ісус сказав Своїм учням: «Це неможливо для людей, але не для Бога, бо для Нього немає нічого неможливого» (Марка 10:27). Псалмоспівець також висловив ще одну цінну думку, написавши: «А де той шлях, що юнака до чистоти веде? Дотримання Твоїх наказів!» (Псалми 119:9).

Коли ми тримаємося за Його Слово, яке було натхнене Святим Духом, це не тільки можливо, але і ймовірно, щоб жити життям, яке шанує Його.

Викликає радість?

Олексій • 2 тижні назад

Наостанку, браття, що тільки правдиве… чесне… праведне… чисте… любе… гідне хвали, коли яка чеснота… похвала, думайте про це! — Филип’ян 4:8
Було продано понад 2 мільйони примірників книги молодої японки Марі Кондо про упорядкування та організацію. Головна ідея цієї книги – допомогти людям позбавитись зайвих речей у своїх домівках, шафах, коморах, які є зайвим тягарем. “Візьміть ту чи іншу річ, – радить Марі, – і запитайте себе, чи вона викликає радість”. Якщо відповідь “так”, залишайте її. Якщо “ні” – викидайте.

Апостол Павло спонукав віруючих міста Филипи прагнути радості у своїх відношеннях із Христом: “Радійте в Господі завсіди, і знову кажу: радійте!” (Фил. 4:4). Апостол закликав замість життя, що сповнене метушнею та неспокоєм, приносити все в молитві до Бога і дозволяти, щоб Божий мир “беріг” наші серця і наш розум у Христі (Фил. 4:6-7).

Якщо згадати наші щоденні обов’язки та справи, то очевидно, що не всі вони викликають у нас радість. Але спитаймо себе: “Як та чи інша справа може викликати радість у Божому серці і моєму серці?” Розуміння того, навіщо ми робимо певну справу, може змінити й наше ставлення до неї.

“Наостанку, браття, що тільки правдиве… чесне… праведне… чисте… любе… гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, думайте про це!” (Фил. 4:8).

Це Павлове наставляння є духовною їжею для нашого розуму й рецептом радості.

Господи, покажи мені, які мої сьогоднішні справи можуть принести радість Тобі й мені.
Початок радості – зосередитись на Господі.
Автор: Давид Маккасланд

Не здавайтеся

Олексій • 3 тижні назад

Чи можете ви пригадати випадок, коли вам було так важко, що ви хотіли опустити руки, але не зробили цього? Звідки ви черпали сили? Що вас підтримувало?

Одна з найдивовижніших речей у житті послідовника Христа — це те, що наша власна сила є лише частиною рівняння. Божа сила зростає в нас. У Псалмі 46:1 сказано: «Бог – наш Захист і Сила, надійна Допомога в стражданнях». Як неймовірно, що тут не сказано: «Іноді присутня допомога». Він є «постійною допомогою».

У 2 Книзі Хронік 15 ми бачимо, що Аса, цар Юдеї, зіткнувся з великими проблемами — він намагався переорієнтувати народ Юдеї на Бога після багатьох років ідолопоклонства і війни. Перед ним стояв величезний виклик! Через пророка Азарію Бог промовив до нього заохочення, щоб підбадьорити його:

«Але ви будьте мужні і нехай не опускаються ваші руки, тому що ваша праця буде винагороджена!»
2 Хронік 15:7

Бог знав, з чим зіткнувся Аса. Він знав кожну деталь тягаря і все, що було поставлено на кін. Бог також знав, яку силу Він може дати тому, хто готовий покластися на Нього. Він не сказав: «Щасти тобі там, це виглядає нелегко, але ти не підведи». Він сказав: «Але ви будьте мужні і нехай не опускаються ваші руки, тому що ваша праця буде винагороджена!».

Так само як Аса почув ці слова і набрався сміливості, так само і ми можемо набратися сміливості. Ми не самотні. Ми можемо покладатися на Божу силу. Нагорода не забариться. Не здавайтеся.

Випробувані та очищені

Олексій • 3 тижні назад

Хай би випробував Він мене, − мов те золото, вийду! — Йова 23:10
Під час одного інтерв’ю співачка та авторка пісень М. Ендрю розказувала про свій великий стрес, коли намагалась зберігати баланс між працею, подружніми справами та обов’язками матері. Розважаючи над цим важким періодом у своєму житті, вона сказала: “Було таке відчуття, наче Бог веде мене крізь очисне горнило”.

Йов теж був приголомшений, коли втратив всю худобу, всіх дітей і своє здоров’я. Що ще гірше, хоча Йов щодня поклонявся Богу, він відчував, наче Господь ігнорує всі його благання про допомогу. Здавалося, Бог цілком зник з горизонту його життя. Йов стверджував, що не бачить Бога ані на півночі, ані на півдні, ні на заході, ні на сході (Йов. 23:2-9).

Але посеред цього відчаю у Йова був духовний момент прозріння. Його віра спалахнула наче та свічка, що палає у темній кімнаті. “Він знає дорогу, яка при мені, хай би випробував Він мене, − мов те золото, вийду!” (Йов. 23:10). Бог через різні труднощі випробовує християн, щоб очистити їх від самовпевненості, гордості та земної мудрості. Коли здається, що Бог мовчить за часів випробувань і не відповідає на наші благання про допомогу, то, можливо, Він таким чином дає нам можливість зростати у вірі.

Біль та проблеми можуть зробити наш характер міцним, якщо довірятимемо Богу у важкі періоди свого життя.

Дорогий Господи, допоможи мені вірити, що Ти зі мною навіть тоді, коли я не бачу й не розумію Твоєї праці в моєму житті. Я віддаюсь у Твої руки і вірю, що будь-які мої страждання потрібні для досягнення Твоїх благих цілей.
Період випробування нашої віри може зміцнити нашу віру.
Автор: Дженіфер Бенсон Шульдт

Подяка за все

Олексій • 3 тижні назад

Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі. — 1 Солунян 5:18
Через постійні відключення електроенергії наш район часто занурюється у темряву. Дуже важко терпіти таку незручність, коли неможливо користуватись дома найважливішими приладами.

Наша віруюча сусідка часто запитувала в нас: “А за це теж потрібно дякувати Богу”. Вона мала на увазі відомий вірш: “Подяку складайте за все, бо така Божа воля про вас у Христі Ісусі” (1 Сол. 5:18). І ми завжди відповідали: “Так, звісно. Треба дякувати Богу за все”. Але ми казали це без особливого ентузіазму, і наші слова суперечили нашим постійним ремствуванням, коли гасло світло.

Але одного дня наша віра в те, що “треба дякувати Богу за все”, набула нового значення. Коли я повернувся з роботи, то побачив, що наша сусідка, знаходячись в стані шоку, плаче й каже: “Слава Ісусу за те, що не стало світла, інакше наш будинок згорів би, і я б напевно загинула з усією моєю сім’єю!” Сталося, що сміттєвоз зачепив стовп, через що високовольтні кабелі впали прямо на її будинок. Якби в цих кабелях була напруга, напевно сталася б трагедія.

За важких обставин не легко буває сказати: “Дякуємо, Господи”. Але маємо завжди дякувати Богу, тому що будь-яка проблемна ситуація – то можливість вчитися довіряти Йому, навіть якщо ми не розуміємо Його цілей.

Отче, ми шануємо Тебе своїми словами, але дуже часто наші дії викривають нашу недовіру Тобі. Допоможи бачити Твою працю у будь-якій ситуації – якою б важкою вона не була.
Божою ласкою ми можемо бути вдячними Богу за все.
Автор: Лоренс Дармані

Відкуплені Богом

Олексій • 3 тижні назад

Послання Павла до римських церков наповнене глибоким розумінням природи Бога, сили хресної смерті Ісуса і того, як це впливає на наше життя. На початку листа Павло дає своїм читачам кілька узагальнювальних тверджень, перш ніж зануритися в його зміст.

У Римлян 1:16-17 Павло починає обговорювати одну з головних центральних ідей послання до Римлян.

Він починає з Євангелія. Євангельське послання полягає в тому, що коли людство було поневолене гріхом, Ісус прийшов і прожив досконале людське життя, а потім помер на хресті замість нас. Він взяв на Себе покарання, на яке ми заслужили, і повністю заплатив за це ціну.

Тепер справжнє життя і спасіння доступне кожному, хто вірить у цю євангельську звістку. Тільки через послання Євангелія ми можемо бути по-справжньому врятовані.

Крім того, всі мають однаковий доступ до спасіння. Ніхто не має особливих привілеїв чи статусу перед Богом, щоб отримати спасіння першим. Кожна людина на землі може отримати спасіння від Бога, повіривши в Ісуса як свого Господа і Спасителя.

Павло каже, що спочатку ця звістка прийшла до євреїв, оскільки місія Ісуса на землі почалася з Божого народу. Однак через Ісуса та апостолів ця звістка поширилася і до язичників. Таким чином, кожна людина має доступ до спасительної Божої сили через Ісуса.

Якщо це послання є новим для вас, щодня проводьте деякий час у Божому Слові, дізнаючись про звістку та надію Євангелія. Дякуйте Богові за те, що Він послав Ісуса, щоб зробити спасіння доступним для всіх людей, в тому числі й для вас. А тепер живіть з упевненістю, що ви врятовані та відкуплені Богом.

Беззастережне прагнення: Бог кличе нас до Себе

Олексій • 4 тижні назад

Невпинно слідуєте за Ісусом? Збилися зі шляху, що веде до Ісуса? Чи сумніваєтеся в Ісусі?

Правда, що ви важливі для Ісуса. Так, ви.

Для Божої любові та прагнення до вас немає жодних умов. Ви маєте значення для Ісуса; Він кличе вас на ім’я, щоб ви прийшли до Нього і бажає, щоб ви були з Ним.

Перечитайте ці слова: Він бажає, щоб ви були з Ним. В Євангелії від Матвія 18:12 Ісус ділиться цією притчею:
“Як ви думаєте, коли хтось із вас має сто овець, і одна з них заблукає, то чи не залишить він оті дев’яносто дев’ять на схилі гори й чи не піде шукати її?” (UMT)

Це не просто історія; це обнадійлива реальність любові Ісуса та зобов’язань щодо кожного зі Своїх. Ісус, Добрий Пастир, ніколи не відмовляється від Своїх овець. Ніколи. Він старанно шукає загублених.

У всіх нас бувають моменти, коли ми почуваємо себе вівцями, що заблукали. Іноді нам здається, що ми збилися зі шляху. Але пам’ятайте: ви не забуті й ви маєте значення для Ісуса. Він піклується про тих, що заблукали, так само як і про дев’яносто дев’ятьох, які залишилися поруч (Матвія 18:13). Отже, наблизьтеся до Нього сьогодні.

Тому, де б ви не знаходилися на своєму духовному шляху, Ісус шукає вас, кличе вас на ім’я не тільки слідувати за Ним, але й бути з Ним.

Якою буде ваша відповідь сьогодні?

Завжди любить і цінує

Олексій • 4 тижні назад

Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч? — Римлян 8:35
Ми служимо Богу, Який більше любить нас, ніж нашу працю.

Звісно, Бог чекає від нас, щоб ми працювали, годували наші сім’ї, турбувались з відповідальністю про цей світ, що Він створив. Він також бажає, щоб ми піклувались про слабких, голодних, спраглих, нужденних і взагалі нещасних людей – хоча при цьому й не забували про долю тих, хто ще не відповіли на голос Святого Духа в їхньому житті.

І все-таки ми служимо Богу, Який більше любить нас, ніж нашу працю.

Не потрібно про це забувати, тому що може прийти час, коли здібність “щось робити для Бога” відніметься від нас – через хворобу, різні проблеми або непередбачувану катастрофу. Саме в такі часи Бог хоче, щоб ми пам’ятали: Він любить нас не за те, що ми робимо для Нього, а за те, хто ми є – Його діти! З того моменту, як ми покликали Ім’я Христове для спасіння, ніщо – “недоля, чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч” – й ніколи вже не відлучить нас “від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім!” (Рим. 8:35, 39).

Якщо прийде час, коли відніметься від нас все, що ми маємо або можемо, тоді пам’ятаймо: все, що Бог тепер чекає від нас, – просто покладатися на нашу ідентичність в Ньому.

Отче, допоможи нам ніколи не втрачати з поля зору Твою безумовну любов до нас. Дай сили ціпко триматись цієї надії, коли вже не зможемо працювати для Тебе і бачити плід свого служіння.
Сенс нашого існування – спілкування з Богом.
Автор: Ренді Кілгор

Невідомий день і година

Олексій • 1 місяць назад

Уявіть, що ви працюєте в чиємусь домі. Одного дня господар дому йде й доручає вам доглядати за його майном, а ви не знаєте, коли він повернеться. Що б ви робили?

Взяли б дрімоту? Влаштували вечірку? З’їли б усю їжу з комори? Ігнорували б інструкції?

Ні. Вірний слуга дотримувався б указів свого господаря і тримав би дім у готовності до його повернення.

Притча Ісуса у Марка 13:32-37 ілюструє, що те саме стосується того, що наш Господар, Ісус, довірив нам — майно, дари, таланти та інше. Зрештою, це все не наше — Він залишив це нам тимчасово. Ми не знаємо, коли Він повернеться: "увечорі, чи опівночі, чи як півні співатимуть, чи ранком (Марка 13:35) ". Але Боже Слово каже нам, що ми маємо робити в цей час. Ось кілька завдань, які наш Господар доручив нам, поки ми чекаємо:

– Будьте пильними й уважними. (Марка 13:33)
– Моліться за всіх Господніх людей. (Ефесян 6:18)
– Служіть одне одному своїми духовними дарами. (1 Петра 4:10)
– Піклуйтеся про нужденних. (Якова 2:14–17)
– Практикуйте смирення. (Филип’ян 2:3–4)

Будьмо на варті, адже «колись» може стати «сьогодні».

Недаремна праця

Олексій • 1 місяць назад

Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі! — 1 Коринтян 15:58
Один мій знайомий фінансовий консультант одним реченням описав реальність інвестицій: “Сподівайся на найкраще, але будь готовий до найгіршого”. Майже в кожному рішенні в житті є місце для невпевненості щодо результату. Однак, є один шлях, на якому, що б не трапилось, ми точно знатимемо, що зрештою всі наші зусилля будуть недаремними.

Апостол Павло провів цілий рік з віруючими міста Коринт. Це місто було відоме моральною зіпсованістю жителів, які мешкали там. Залишивши віруючих, він невдовзі написав листа, в якому підбадьорював їх, щоб не засмучувались і не думали, що їхнє свідоцтво про Христа нікому не потрібне. Він запевняв коринтян, що прийде день, коли Господь повернеться і навіть смерть буде поглинута Божою перемогою (1 Кор. 15:52-55).

Хто залишається вірним Ісусу Христу, той може стикатися з труднощами, смутком і навіть небезпекою, але така вірність ніколи не буває безглуздою або марною. Якщо крокуємо з Господом і засвідчуємо Його присутність і силу, то живемо недаремно. Навіть не сумнівайтесь в цьому!

Господи, тепер, коли всі почуваються невпевненими, ми міцно тримаємося Твоєї обітниці, що наша праця для Тебе досягне цілей і має велику цінність у Твоїх очах.
Життя для Христа й свідоцтво про Нього не бувають даремними.
Автор: Давид Маккасланд