Церква Божої Слави

“Таж я втихомирював і заспокоював душу свою, як дитя…” — Псалом 130:2

Я поклав телефон на місце, втомившись від численних фотографій, ідей та сповіщень, які транслював маленький екран. Потім я взяв його й увімкнув знову. Навіщо?

У книзі “Мілководдя” Ніколас Карр описує, як інтернет сформував наші стосунки з тишею: “Здається, що мережа руйнує мою здатність до концентрації та спокійного споглядання. Незалежно від того, в мережі я чи ні, мій мозок очікує, що інформація буде сприйматися так, як її поширює мережа: у швидко рухомому потоці частинок. Колись я був аквалангістом у морі слів. Тепер я ковзаю по поверхні, як хлопець на водному мотоциклі”.

Життя на ментальному водному мотоциклі звучить нездорово. Але як нам почати сповільнюватись, глибоко занурюватись у тихі духовні води?

У Псалмі 130 Давид пише: “Я втихомирював і заспокоював душу свою, як дитя, від перс мами своєї відлучене” (в. 2). Слова Давида нагадують мені, що я маю відповідальність. Зміна звичок починається з мого вибору бути спокійним, навіть якщо мені доведеться робити цей вибір знову і знову. Втім поступово ми починаємо відчувати Божу доброту, яка задовольняє нас. Ми, як маленькі діти, відпочиваємо в задоволенні, пам’ятаючи, що лише Бог пропонує справжню надію (в. 3), душевне задоволення, якого не може дарувати жоден додаток у смартфоні і жодна соціальна мережа.

Як технології впливають на вашу здатність спокійно відпочивати в Бозі? Чи сприяє ваш телефон вашому задоволенню? Чому так або ні?

Небесний Отче, світ переповнений відволікаючими факторами, які не задовольняють мою душу. Допоможи мені довіритись Тобі. Наповни мене справжнім задоволенням.

Автор: Адам Хольц