Церква Божої Слави

“Чого, душе моя, ти сумуєш?.. Май надію на Бога”. — Псалом 42:5 “Різдвяним ранком я чув дзвони” – це незвичайна різдвяна пісня за мотивами вірша, який Генрі Лонгфелло склав у 1863 році. Замість очікуваного свята і радості, текст пісні нагадує плач. “Сумно мені від галасу свята І серце моє туга охопила: Який же тут мир, (…)

“Вона… говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав”. — Луки 2:38 Метушливого дня перед Різдвом у відділення пошти зайшла літня жінка. Спостерігаючи за її повільною ходою, терпеливий працівник пошти привітав жінку: “Вітаю, молода леді!” Його слова прозвучали по-дружньому, втім декому, можливо, почувся в них натяк на те, що якби вона була молодшою, то було (…)

“Але кожного дня заохочуйте один одного, доки зветься «Сьогодні»”. — Євреїв 3:13 Після чергового тижня виснажливих проблем зі здоров’ям я впала на диван. Мені не хотілося ні про що думати. Не хотілося ні з ким говорити. Я навіть не могла молитися. Зневіра та сумніви важким тягарем лежали на душі. Я ввімкнула телевізор і почала дивитися (…)

“Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде”. — Об’явлення 21:4 У чотирирічного Соломона лікарі діагностували прогресуючу м’язову дистрофію Дюшена. Роком пізніше лікарі обговорили з родиною необхідність використання інвалідного візка. Однак Соломон протестував і не хотів користуватися інвалідним візком. Родина і друзі (…)

“Задовга надія – недуга для серця, а бажання, що сповнюється, – це дерево життя”. — Приповістей 13:12 Коли я переїхала до Англії, звичне для мене американське свято подяки перетворилося на просто ще один четвер у листопаді. Хоча найближчими вихідними я все ж влаштувала свято, але мені хотілося бути з родиною та друзями. Втім ці бажання (…)