Церква Божої Слави

Подивіться навколо… Усе створено майстерно: небо, дерева, гори, океани. Тварини, люди, видиме і невидиме. Ви можете дихати, тому що вам дали легені, кисень і середовище, яке підтримує життя. Ви можете рухатися, тому що у вас є м’язи, сухожилля та мозок, які навчають ваше тіло. Ви можете думати, мріяти, планувати, проєктувати, створювати, будувати — тому що (…)

“І напишеш їх на бічних одвірках дому свого та на брамах своїх”. — Повторення Закону 6:9 Переглядаючи стрічку повідомлень у соціальній мережі після повені на півдні штату Луїзіана у 2016 році, я натрапила на публікацію своєї подруги. Її будинок серйозно постраждав, попереду було багато роботи з прибирання та ремонту. Мама подруги радила їй просити допомоги (…)

“На початку Бог створив Небо та землю”. — Буття 1:1 Люди завжди любили слухати історії. Задовго до появи писемності знання передавались за допомогою історій. Слухаючи і читаючи казки, ми відчуваємо задоволення. Щойно прозвучать слова “Одного разу в давнину…”, як ми одразу сповнені уваги. Захоплююча розповідь не лише приносить задоволення. Якщо люди слухають разом, у них (…)

“Де та дорога, що світло на ній пробуває? А темрява – де її місце..?” — Йова 38:19 Вільям Шетнер зіграв капітана Кірка в телесеріалі “Зірковий шлях”, втім до справжнього польоту в космос виявився неготовим. Свій одинадцятихвилинний суборбітальний політ він назвав “найбільш вражаючим досвідом, який тільки можна уявити”. Вийшовши з капсули, Шетнер із захопленням сказав: “Бачити, (…)

“Хліба нашого насущного дай нам сьогодні”. — Матвія 6:11 Якось суботнього ранку наші маленькі діти вирішили встати раніше і самостійно приготувати собі сніданок. А ми з дружиною після важкого тижня намагалися поспати хоча б до сьомої ранку. Але тут раптом пролунав гуркіт на кухні. Я підскочив і кинувся сходами вниз, де перед моїм поглядом постала (…)

“Господи, – випробував Ти мене та й пізнав”. — Псалом 138:1 Здається, що моя мати може відчути біду за милю. Одного разу після важкого дня в школі я намагалася приховати свій поганий настрій, сподіваючись, що ніхто нічого не помітить. Однак мати запитала: “Що сталося?” Потім вона додала: “Перед тим, як сказати, що нічого не сталося, (…)