Церква Божої Слави

“Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої”. — 1 Івана 1:9

Одного разу я помітила біля нашого ґанку поряд із поливальним шлангом невелику незнайому рослину. Вона здалася мені невинною, і я про неї забула. Що така дрібниця може зробити цілому газону? Але через тиждень рослина перетворилася на кущ і почала захоплювати подвір’я. Відростки перекинулися через доріжку і проросли в інших місцях. Довелося бити на сполох. Я попросила чоловіка допомогти мені викопати бур’яни і обробила двір гербіцидом.

Щось подібне можна сказати про гріх. Якщо ми ігноруємо його присутність, гріх може захопити нашу душу і затьмарити життя. У Бога немає жодної темряви. Будучи Його дітьми, ми маємо все необхідне, щоб протистояти гріху і ходити у світлі, “як Сам Він у світлі” (1 Ів. 1:7). Через сповідання і покаяння ми отримуємо прощення та звільнення від гріха (в. 8-10), оскільки в нас є великий Заступник – Господь Ісус (1 Ів. 2:1). Він заплатив найвищу ціну, проливши кров “за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу” (в. 2).

Коли Господь вказує нам на гріх, ми можемо вибрати заперечення, замовчування або ухилення від відповідальності. Але якщо ми вирішимо сповідати гріх і покаятись, Він викорінить усе, що шкодить нашим стосункам із Ним та оточуючими.

Як розуміння того, що наші гріхи ображають Бога, змінюють ваш погляд на покаяння? Які гріхи укорінилися у вашому житті і потребують “викорінення”?

Люблячий Небесний Отче, видали гріхи з мого життя, щоб мої стосунки з Тобою та людьми могли зміцнюватися.

Автор: Сошіль Діксон