Церква Божої Слави

“В цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив”. — Римлян 8:37

Коли мій чоловік був тренером баскетбольної команди нашого сина, він нагороджував гравців святковою вечіркою в кінці року і відмічав їхні досягнення протягом сезону. Один із наймолодших гравців, Дастін, підійшов до мене під час вечірки і запитав: “Хіба ми не програли сьогодні?”

“Так, програли, – відповіла я. – Однак ми пишаємось вами, бо доклали максимум зусиль”.

“Я знаю, – сказав він. – Однак ми програли, так?”

Я кивнула.

“Тоді чому я почуваюся переможцем?” – запитав Дастін.

Посміхаючись, я відповіла: “Бо ти переможець”.

Дастін думав, що через програш у грі він був невдахою, хоч і доклав максимум зусиль. Наша битва, як віруючих в Ісуса, не обмежується спортивним полем. Втім часто ми схильні сприймати тяжкий період у житті за відображення нашої гідності.

Апостол Павло підтвердив зв’язок між теперішніми стражданнями і нашою майбутньою славою, як Божих дітей. Віддавши Себе за нас, Господь Ісус і далі продовжує допомагати нам у битві з гріхом та робити нас подібними до Себе (Рим. 8:31-32). Хоча ми всі зазнаємо труднощів і гонінь, Божа непохитна любов допоможе нам усе витримати (вв. 33-34).

Будучи Божими дітьми, ми все одно іноді дозволяємо труднощам визначати нашу гідність. Втім нам гарантована остаточна перемога. Попри перепони в житті, ми все одно будемо переможцями (вв. 35-39).

Коли впевненість у Божій любові допомогла вам виявити наполегливість? Як Бог підтвердив вашу цінність, як Його улюблених дітей, навіть після значної невдачі?

Небесний Отче, дякую, що попри труднощі допомагаєш мені виголошувати переможну хвалу.

Автор: Сошіль Діксон