[:uk]Щасливі, коли чогось немає[:en]Happy when something is missing[:ru]Счастлив, когда чего-то нет[:]
Олександр Колтуков • 7 років назад
[:uk]Що ви вважаєте, коли чуєте слово «ні»? Зазвичай «ні» у нас асоціюється із забороною. Часом «ні» – це відсутність чогось дуже важливого у нашому житті. Якщо ми не маємо здоров’я, то ми нещасні. Якщо ми мало заробляємо або у нас немає грошей на найнеобхідніше, то і це мало тішить нас.
Але якщо подивитися на це слово з іншого боку, то «ні» може спричинити велику радість і навіть сміх. Коли ви прийшли до лікарні з підозрою на рак та лікар, після обстеження каже вам: «у вас немає раку», то це «ні» дуже радує нас. Коли ви дізналися, що з ваша дитина потрапила в аварію, ви не можете до неї додзвонитися і вже не знаходите собі місця і раптом вам дзвонять і кажуть, що у вашої дитини немає жодних пошкоджень – в цей момент це «ні» для вас дорожче за мільйон доларів. Коли ви читаєте про черговий теракт і розумієте, що ваш чоловік чи дружина якраз перебуває у відрядженні саме в цьому місті і саме в цій країні. Ви починаєте у тривозі розглядати списки загиблих і зниклих безвісти, і тут у новинах повідомляють, що серед постраждалих немає громадян України – і це «ні» для вас найдорожче на світі.
Сьогоднішнє свято так само говорить нам про одне «НІ», яке спричинило не лише сьогоднішнє святкування, воно спричинило радість багатьох людей по всій землі.
У євангелії від Луки в 24:1-9 ми читаємо: «У перший же день тижня, дуже рано, несучи приготовлені аромати, прийшли вони до труни, і разом з ними деякі інші; але знайшли камінь відваленим від труни. І ввійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса. Коли ж дивувалися вони про це, раптом постали перед ними двоє чоловіків у шатах блискучих. І коли вони були в страху і нахилили обличчя свої до землі, сказали їм: Чого ви шукаєте живого між мертвими? Його немає тут: Він воскрес; Згадайте, як Він казав вам, коли був ще в Галілеї, говорячи, що Сину Людському належить бути відданим до рук людей грішників, і бути розп’ятим, і третього дня воскреснути. І згадали вони слова Його; і, повернувшись від труни, сповістили все це одинадцяти та всім іншим».
Те, що Христа не було в труні, куди Його поклали після смерті на хресті, є і сьогодні найрадіснішою новиною, актуальність якої ніколи не загубиться. Саме те, що Христа не було в труні і було найголовнішим свідченням Його воскресіння. Не всі вірили в Христа, як Спасителя за Його земного життя, але відкидати факт неділі не могли ні Його вороги, ні Його учні.
Коли ангел сказав жінкам: «Єго тут немає: Він воскрес», вони не тільки згадали пророцтво Христа про Свою смерть і воскресіння, вони також згадали і обіцяння Господа приготувати місце на небесах для кожного, хто увірує в Нього.
У євангелії від Івана 14:1-3 ми читаємо: «Нехай не сердиться ваше серце; віруйте в Бога і в Мене віруйте. У домі Мого Отця обителів багато. А якби не так, Я сказав би вам: Я йду приготувати вам місце. І коли піду і приготую вам місце, прийду знову і візьму вас до Себе, щоб і ви були де Я».
Для того, щоб нам не соромитися де ми будемо у вічності, нам важливо повірити в Бога і прийняти Христа як свого Спасителя. Якщо ви сьогодні не впевнені, куди ви потрапите в кінці свого життя, саме для цього і прийшов Ісус. Трохи далі в цьому євангелії ми читаємо: «Ісус сказав йому: «Я є шлях і істина і життя; ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене». (Івана 14:6)
«Чи можна потрапити на небеса без Христа? – Ні! Чи можна отримати прощення гріхів і життя вічне, не прийнявши Ісуса як свого Господа? – Ні!»
Немає по-справжньому щасливого життя тут на землі без Господа, як і немає вічного життя на небесах, без Христа в твоєму серці.
Можливо, ти сьогодні сумніваєшся і не впевнений, куди йдеш і де ти будеш у вічності. Сумніви – це також частина нашого життя, але є хороша новина, що можна замість сумнівів знайти справжню впевненість у воскресінні Христа.
Багато хто з вас чув вираз: «Ти як Хома невіруючий!» Так, навіть один із апостолів сумнівався і не вірив у реальність воскресіння Ісуса Христа. Він не повірив, коли прийшли жінки, котрі ходили до могили. Він не повірив навіть решті десяти апостолів, коли вони казали йому: «Ми бачили Господа воскреслого». Але коли Христос з’явився вже особисто йому, у нього просто не залишилося жодних аргументів для невіри: «Після восьми днів знову були в домі учні Його, і Хома з ними. Прийшов Ісус, коли двері були зачинені, став серед них і сказав: Мир вам! Потім каже Хомі: Подай твій палец сюди і подивися Мої руки. подай руку твою і вклади в ребра Мої; і не будь невіруючим, але віруючим. Тома сказав Йому у відповідь: Господь мій і Бог мій! Ісус каже йому: Ти повірив, бо побачив Мене; блаженні ті, що не бачили і повірили». (Іван.20:26-29)
Ми можемо не вірити вісім днів, як Хома, можемо не вірити й більше. Але реальність у тому, що Христос воскрес, Його могила і порожня. І щасливі ті люди, хто навіть не їздив до Ізраїлю і не бачив порожньої гробниці Ісуса, але при цьому повірив у Нього, як свого Господа та Спасителя!
Відразу після історії з апостолом Фомою ми читаємо: «Це ж написано, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали життя в Його ім’я». (Івана 20:31)
Ти можеш стати цією людиною сьогодні. Ти можеш сьогодні сказати Йому, подібно до Фоми: «Господь мій і Бог мій!» Саме сьогодні чудова нагода сказати «НІ» гріху, невпевненості і здобути тверду віру в те, що твоє ім’я записано у книзі життя.
Як можна бути впевненими в цьому? Прийнявши Христа у своє життя, як свого особистого Господа та Спасителя.
But if you look at this word from the other side, then “no” can be the cause of great joy and even laughter. When you come to the hospital with suspected cancer and the doctor, after an examination, tells you: “you don’t have cancer,” then this “no” makes us very happy. When you find out that your child has had an accident, you cannot reach him by phone and can no longer find a place for yourself, and suddenly they call you and say that your child has no injuries – at that moment this “no” is worth more than a million dollars to you. When you read about another terrorist attack and realize that your husband or wife is on a business trip in this particular city and in this particular country. You begin to anxiously look at the lists of the dead and missing, and then the news reports that there are no Ukrainian citizens among the victims – and this “no” is dearer to you than anything in the world.
Today’s holiday also tells us about one “NO”, which became the reason not only for today’s celebration, it became the reason for the joy of many people all over the earth.
In Luke 24:1-9 we read: “On the first day of the week, very early, they came to the tomb, bringing the spices they had prepared, and certain others with them; but they found the stone rolled away from the coffin. And when they entered, they did not find the body of the Lord Jesus. When they were perplexed about this, two men suddenly appeared before them in shining clothes. And when they were in fear and bowed their faces to the ground, they said to them: Why are you looking for the living among the dead? He is not here: He has risen; remember how He spoke to you while He was still in Galilee, saying that the Son of Man must be delivered into the hands of sinful men, and be crucified, and on the third day rise again. And they remembered His words; and, returning from the tomb, they announced all this to the eleven and to all the rest.
The fact that Christ was not in the tomb where He was laid after His death on the cross is still the most joyful news today, the relevance of which will never be lost. It was precisely the fact that Christ was not in the tomb that was the most important evidence of His resurrection. Not everyone believed in Christ as the Savior during His earthly life, but neither His enemies nor His disciples could deny the fact of Sunday.
When the angel said to the women: “He is not here: He is risen”, they not only remembered Christ’s prophecy about His death and resurrection, they also remembered the Lord’s promise to prepare a place in heaven for everyone who believes in Him.
In John 14:1-3 we read: “Let not your hearts be troubled; believe in God, and believe in Me. In My Father’s house there are many mansions. But if it were not so, I would have told you: I am going to prepare a place for you. And when I go and prepare a place for you, I will come again and take you to Myself, so that where I am you also may be.”
In order for us not to be embarrassed about where we will be in eternity, it is important for us to believe in God and accept Christ as our Savior. If you’re not sure today where you’ll end up in your life, that’s what Jesus came for. A little further in this gospel we read:“Jesus said to him: “I am the way and the truth and the life; no one comes to the Father except through Me.” (John 14:6)
“Is it possible to go to heaven without Christ? – No! Can you receive forgiveness of sins and eternal life without accepting Jesus as your Lord? – No!”
There is no truly happy life here on earth without the Lord, just as there is no eternal life in heaven, without Christ in your heart.
You may be doubting today and not sure where you are going and where you will be in eternity. Doubts are also a part of our lives, but the good news is that instead of doubts, you can find real confidence in the resurrection of Christ.
Many of you have heard the expression: “You are like an unbelieving Thomas!” Yes, even one of the apostles doubted and did not believe in the reality of the resurrection of Jesus Christ. He didn’t believe it when the women who went to the grave arrived. He did not even believe the other ten apostles when they told him: “We have seen the risen Lord.” But when Christ appeared to him personally, he simply had no arguments left for disbelief:“After eight days, His disciples were again in the house, and Thomas was with them. Jesus came when the doors were locked, stood in the midst of them and said: Peace be with you! Then he says to Thomas: put your finger here and see my hands; give me your hand and place it in my side; and do not be an unbeliever, but a believer. Thomas answered Him: My Lord and my God! Jesus says to him: You believed because you saw Me; Blessed are those who have not seen and yet have believed.” (John 20:26-29)
We may not believe for eight days, like Thomas, or we may not believe for more. But the reality is that Christ has risen, His tomb is empty today. And happy are those people who did not even go to Israel and did not see the empty tomb of Jesus, but at the same time believed in Him as their Lord and Savior!
Immediately after the story of the Apostle Thomas, we read: “These are written so that you may believe that Jesus is the Christ, the Son of God, and by believing you may have life in His name.” (John 20:31)
You can become that person today. Today you can say to Him, like Thomas: “My Lord and my God!” Today is a wonderful opportunity to say “NO” to sin, uncertainty and gain firm faith that your name is written in the book of life.
How can you be sure of this? By accepting Christ into your life as your personal Lord and Savior.
Но если посмотреть на это слово с другой стороны, то «нет» может стать причиной большой радости и даже смеха. Когда вы пришли в больницу с подозрением на рак и врач, после обследования говорит вам: «у вас нет рака», то это «нет» очень сильно радует нас. Когда вы узнали, что с ваш ребенок попал в аварию, вы не можете до него дозвониться и уже не находите себе места и вдруг вам звонят и говорят что у вашего ребенка нет никаких повреждений – в этот момент это «нет» для вас дороже миллиона долларов. Когда вы читаете об очередном теракте и понимаете, что ваш муж или жена как раз находится в командировке именно в этом городе и именно в этой стране. Вы начинаете в тревоге рассматривать списки погибших и пропавших без вести, и тут в новостях сообщают, что среди пострадавших нет граждан Украины – и это «нет» для вас дороже всего на свете.
Сегодняшний праздник так же говорит нам об одном «НЕТ», которое стало причиной не только сегодняшнего празднования, оно стало причиной для радости многих людей по всей земле.
В евангелии от Луки в 24:1-9 мы читаем: «В первый же день недели, очень рано, неся приготовленные ароматы, пришли они ко гробу, и вместе с ними некоторые другие; но нашли камень отваленным от гроба. И, войдя, не нашли тела Господа Иисуса. Когда же недоумевали они о сем, вдруг предстали перед ними два мужа в одеждах блистающих. И когда они были в страхе и наклонили лица [свои] к земле, сказали им: что вы ищете живого между мертвыми? Его нет здесь: Он воскрес; вспомните, как Он говорил вам, когда был еще в Галилее, сказывая, что Сыну Человеческому надлежит быть предану в руки человеков грешников, и быть распяту, и в третий день воскреснуть. И вспомнили они слова Его; и, возвратившись от гроба, возвестили все это одиннадцати и всем прочим».
То, что Христа не было в гробе, куда Его положили после смерти на кресте – является и сегодня самой радостной новостью, актуальность которой не потеряется никогда. Именно то, что Христа не было во гробе и было самым главным свидетельством Его воскресения. Не все верили во Христа, как Спасителя при Его земной жизни, но отвергать факта воскресенья не могли ни Его враги, ни Его ученики.
Когда ангел сказал женщинам: «Его нет здесь: Он воскрес», они не только вспомнили пророчество Христа о Своей смерти и воскресении, они так же вспомнили и обещание Господа приготовить место на небесах для каждого, кто уверует в Него.
В евангелии от Иоан.14:1-3 мы читаем: «Да не смущается сердце ваше; веруйте в Бога, и в Меня веруйте. В доме Отца Моего обителей много. А если бы не так, Я сказал бы вам: Я иду приготовить место вам. И когда пойду и приготовлю вам место, приду опять и возьму вас к Себе, чтобы и вы были, где Я».
Для того, чтобы нам не смущаться где мы будем в вечности, нам важно поверить в Бога и принять Христа, как своего Спасителя. Если вы сегодня не уверены, куда вы попадете в конце своей жизни, то именно для этого и пришел Иисус. Чуть дальше в этом евангелии мы читаем: «Иисус сказал ему: «Я есмь путь и истина и жизнь; никто не приходит к Отцу, как только через Меня». (Иоан.14:6)
«Можно ли попасть на небеса без Христа? – Нет! Можно ли получить прощение грехов и жизнь вечную, не приняв Иисуса как своего Господа? – Нет!»
Нет по настоящему счастливой жизни здесь на земле без Господа, как и нет вечной жизни на небесах, без Христа в твоем сердце.
Возможно, ты сегодня сомневаешься и не уверен, куда ты идешь и где ты будешь в вечности. Сомнения – это тоже часть нашей жизни, но есть хорошая новость, что можно вместо сомнений обрести настоящую уверенность в воскресении Христа.
Многие из вас слышали выражение: «Ты как Фома неверующий!» Да, даже один из апостолов сомневался и не верил в реальность воскресения Иисуса Христа. Он не поверил, когда пришли женщины, ходившие к могиле. Он не поверил даже остальным десяти апостолам, когда они говорили ему: «мы видели Господа воскресшего». Но, когда Христос явился уже лично ему, у него просто не осталось никаких аргументов для неверия: «После восьми дней опять были в доме ученики Его, и Фома с ними. Пришел Иисус, когда двери были заперты, стал посреди них и сказал: мир вам! Потом говорит Фоме: подай перст твой сюда и посмотри руки Мои; подай руку твою и вложи в ребра Мои; и не будь неверующим, но верующим. Фома сказал Ему в ответ: Господь мой и Бог мой! Иисус говорит ему: ты поверил, потому что увидел Меня; блаженны невидевшие и уверовавшие». (Иоан.20:26-29)
Мы можем не верить восемь дней, как Фома, можем не верить и больше. Но реальность в том, что Христос воскрес, Его могила и сегодня пуста. И счастливые те люди, кто даже не ездил в Израиль и не видел пустую гробницу Иисуса, но при этом поверил в Него, как своего Господа и Спасителя!
Сразу после истории с апостолом Фомой мы читаем: «Сие же написано, дабы вы уверовали, что Иисус есть Христос, Сын Божий, и, веруя, имели жизнь во имя Его». (Иоан.20:31)
Ты можешь стать этим человеком сегодня. Ты можешь сегодня сказать Ему, подобно Фоме: «Господь мой и Бог мой!» Именно сегодня чудесная возможность сказать «НЕТ» греху, неуверенности и обрести твердую веру в то, что твое имя записано в книге жизни.
Как можно в этом быть уверенными? Приняв Христа в свою жизнь, как своего личного Господа и Спасителя.
