Церква Божої Слави

Багато речей відбуваються в нашому житті по дорозі. Ми йдемо у справах, і раптом щось трапляється, і всі наші плани в одну мить змінюються. Ми поспішаємо на роботу, але тут дзвонять рідні, і нам доводиться все кинути і терміново їхати додому. Так само і в земному житті Христа дуже багато чого відбувалося з Ним на шляху кудись і зазвичай це дуже сильно змінювало життя тих, хто Його зустрічав.
«І коли входив Він до одного селища, зустріли Його десять чоловіків прокажених, які зупинилися вдалині і голосно говорили: Ісусе Наставнику! помилуй нас. Побачивши їх, Він сказав їм: Ідіть, здайтеся священикам. І коли вони йшли, очистились. Один же з них, бачачи, що зцілений, повернувся, гучним голосом прославляючи Бога, і впав ниць до ніг Його, завдяки Його; і це був Самарянин. Тоді Ісус сказав: Чи не десять очистилися? де дев’ять? як вони не повернулися віддати славу Богу, окрім цього іноплемінника? І сказав йому: Устань, іди; твоя віра врятувала тебе». (Лук.17: 12-20)

У нашому житті багато речей відбуваються на шляху кудись. Якби прокажені не пішли за словом Ісуса до священиків, зцілення не відбулося б. Але, оскільки вони йшли в правильне місце і в правильний час, за їхньою вірою та послухом у їхнє життя прийшло зцілення.
1) Багато речей у нашому житті відбуваються дорогою — важливо їх помічати і дякувати Богу!

Коли ми просимо про щось у Бога нам так само важливо не забути, потім подякувати Йому за відповідь.
Подяка повертає нас до Христа, а невдячне серце забирає в суєту і краде спасіння.

Якби самарянин не повернувся до Христа щоб Його віддячити, то чи був би він зцілений? Так, зцілилися всі десять прокажених. Але саме подяка допомогла йому не просто отримати фізичне зцілення, а й отримати дар вічного життя.

Багатьох сьогодні немає в церкві, оскільки вони не повернулися подякувати Господу за Його відповіді та допомогу в їхньому житті.

2) Подяка допомагає ходити у Божому світлі
Подяка важлива не тільки тому, що повертає нас до того, кого ми маємо бажання віддячити, вона допомагає нам спілкуватися з іншими братами та сестрами. Коли прокажені пішли до священиків, перед тим, як отримати підтвердження про те, що вони очистилися від прокази, священик ретельно мав їх оглянути. І в цьому прообраз для нас, що якщо ми маємо вдячне серце, то ми будемо готові ходити не лише у Божому світлі, а й будемо відкриті для наших братів та сестер.

«Якщо ми говоримо, що маємо спілкування з Ним, а ходимо в темряві, то ми брехнемо і не чинимо по правді; якщо ходимо у світлі, подібно як Він у світлі, маємо спілкування один з одним, і Кров Ісуса Христа, Сина Його, очищає нас від всякого гріха». (1Ів.1:6,7)

Подяка просвітлює наші життя і допомагає ходити у світлі перед Богом та людьми
Подяка приводить нас не тільки до церкви в неділю — вона приводить нас на домашню групу, вона спонукає нас проходити наставництво і бути відкритим для того, щоб приймати служіння від інших і служити самому Господу.

3) Подяка спонукає служити Господу і робити те, що Він нам говорить

Багато добрих справ робиться саме з подяки Господу за те, що Він зробив у нашому житті. У євангелії ми читаємо про одну людину, яка була в серйозній проблемі і ніхто не міг їй допомогти, доки в її життя не прийшов Христос:
«І припливли до країни Гадаринської, що лежить проти Галілеї. Коли ж вийшов Він на берег, зустрів Його один чоловік із міста, одержимий бісами з давніх-давен, і в одяг не одягався, і жив не в домі, а в трунах. Він, побачивши Ісуса, закричав, упав перед Ним і гучним голосом сказав: Що тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? благаю Тебе, не муч мене. Бо Ісус наказав нечистому духу вийти з цього чоловіка, тому що він довгий час мучив його, так що його зв’язували ланцюгами та узами, зберігаючи його; але він розривав узи і був гнаний бісом у пустелі. Ісус спитав його: Як тобі ім’я? Він сказав: легіон, бо багато бісів увійшло до нього. І вони просили Ісуса, щоб не наказав їм іти в безодню. Тут же на горі паслося велике стадо свиней; і бісів просили Його, щоб дозволив їм увійти в них. Він дозволив їм. Демони, вийшовши з людини, увійшли до свиней, і кинувся череда з крутості в озеро і потонула. Пастухи, бачачи те, що сталося, побігли і розповіли в місті та в селищах. І вийшли бачити, що сталося; і, прийшовши до Ісуса, знайшли людину, з якої вийшли біси, що сидить біля ніг Ісуса, одягненого і здорового глузду; і жахнулися. Ті, що бачили, розповіли їм, як зцілився шалений. І просив Його весь народ Ґадаринської околиці відійти від них, бо вони обійняті були великим страхом. Він увійшов у човен і повернувся. Чоловік, з якого вийшли біси, просив Його, щоб бути з Ним. Але Ісус відпустив його, сказавши: Вернися до дому свого, і розкажи, що зробив тобі Бог. Він пішов і проповідував по всьому місту, що створив йому Ісус». (Лук.8: 26-39)
Ця людина так само, як і самарянин з першої історії, дуже хотіла бути поруч із Христом, і Ісус показав йому як вона може виявити свою подяку. Його подяка виявилася в тому, що він почав усім свідчити про Боже чудо у своєму житті. Немає кращої вдячності Господу, ніж наше змінене життя і наше свідчення іншим про спасіння через віру в Ісуса Христа.

Якось одна людина твердо сказала:
— Що таке і хто такий Бог? Його немає взагалі! Його просто вигадали сильні для слабких, щоб вони підкорялися сильним світу цього покірно!
Цей чоловік уночі вийшов на стрімкий берег моря і закричав на повну силу своїх легень:
– Бог! Тебе нема! Ти чуєш? Тебе взагалі немає!
— Чую, чую, — пролунав голос із неба у відповідь.
– Я не вірю в тебе! — менш впевнено прокричала людина.
— Так-так, мій любий. Я тебе добре чую, можеш не кричати.
Місяць, що визирнув з-за хмарки, освітлив усе навколо своїм яскравим холодним світлом. Бога ніде не було видно.
— Ну, якщо ти є, то здайся мені! — дуже тихо промовила людина.
Несподівано сильний порив вітру скинув людину з урвища вниз, на каміння. Прокинувшись, людина піднялася з каміння живою і неушкодженою. «Слава Богу, здається, я вцілів!»
— Ось бачиш, як мало треба, щоб ти прославив мене, — пролунав голос усередині людини.

4) Подяка допомагає зберегти віру і не залишити Бога

Чи легко дякувати Богові, коли ти проходиш труднощі та хвороби у своєму житті? Ні. У таких ситуаціях дуже важко дякувати Богові. Але саме вдячність допомагає зберегти віру та не залишити Бога.

Коли Йов зіткнувся з обставинами, яких він не очікував, ТАК І З ВЕЛИКОГО РАХУНКУ ВІН ЇХ НЕ ЗАСЛУГОВУВАВ. Саме вдячність допомогла зберегти йому віру та не залишити Господа.
Коли здавалося, що все і так у житті Йова погано і гірше вже не буде, один із його слуг приніс новину гірше за всіх попередніх:
«Ще цей говорив, приходить інший і каже: сини твої та дочки твої їли та вино пили в домі первородного брата свого; І ось великий вітер прийшов від пустелі, і охопив чотири роги дому, і дім упав на юнаків, і вони померли. і врятувався тільки я один, щоб сповістити тобі. Тоді Йов підвівся, і роздер верхню одежу свою, обстриг голову свою, і впав на землю, і вклонився, і сказав: Наг я вийшов із утроби матері моєї, наг і повернуся. Господь дав, Господь і взяв; [як завгодно було Господу, так і сталося;] хай буде ім’я Господнє благословенне! У всьому цьому не згрішив Йов і ​​не сказав нічого нерозумного про Бога». (Іов.1: 18-22)

Я не знаю, що саме відчував у цей момент Йов, але я бачу, що саме подяка Творцеві допомогла йому не зневіритися зовсім і саме вона вберегла від гріха та повного розчарування.
Чи легко дякувати Господу серед проблем і випробувань? Вважаю, що дуже складно. Але чи важливо дякувати? Вважаю, що дуже важливо!

Саме подяка допомагає зберегти віру серед проблем та випробувань

Нещодавно наша родина вся перехворіла. Усі діти та дружина прохворіли по два тижні. Чи було мені і нашій сім’ї легко в цей час? Ні, було дуже складно, особливо коли захворів наш наймолодший син. Але те, що допомогло в цей час, – це подяка Господу за Його сили та підтримку, за молитви та підтримку братів і сестер, за те, що Він зберіг мене і з усієї родини. Не хворів увесь цей час лише я один, а живемо ми всі в однокімнатній квартирі. Тому часто, якщо занедужав хтось один, то з великою ймовірністю за ним занедужали й інші. Але Бог зберігає і при випробуванні дає полегшення!

Є одна історія про подяку, якою я хотів би поділитися з вами:
На сходах будівлі сидів сліпий хлопчик, біля ніг його лежав капелюх. Він тримав картонну табличку, на якій було написано: «Я сліпий, будь ласка, допоможіть».
У капелюсі лежало лише кілька монет.
Повз проходив чоловік. Він кинув кілька монет у капелюх хлопчика, а потім узяв табличку і, перевернувши її, почав щось писати. Закінчивши, він поставив її так, щоб усі перехожі могли бачити те, що там написано.
Незабаром капелюх почав швидко наповнюватися. Багато людей не могли пройти повз. Після обіду чоловік, який написав нову табличку, прийшов провідати хлопчика і подивитися, як справи.
Хлопчик дізнався про його кроки і запитав: «Це ви змінили напис на картонці сьогодні вранці? Що ви написали?
Чоловік відповів: «Я написав правду. Я написав те саме, що й ти, тільки трохи по-іншому. Я написав: «Сьогодні чудовий день, але я не бачу його».

Писання каже нам:

«За все дякуйте: бо така про вас воля Божа у Христі Ісусі». (1Фес.5:18)
Є багато всього, за що ми можемо подякувати Богові сьогодні. Але найголовніше для вас і мене розуміти, що таке подяка Господу?

Подяка – це завжди повертатися до Бога і дякувати за всі маленькі і великі чудеса в нашому житті.

Подяка—це служити Господу. Піти, як Гадаринський біснуватий туди, де раніше вигнали Христа і не дали Йому проповідувати Євангеліє.

Подяка – це приймати Христа в себе вдома, приймаючи домашню групу та людей, які потребують гостинності.

Подяка – це залишатися вірним Богу навіть за часів хвороби та випробувань.