Церква Божої Слави

“Я відкрив Тобі гріх свій”. — Псалом 31:5
“Я цього не робив!” Однак то була неправда, і мені майже все зійшло з рук, допоки Бог мене не зупинив. Навчаючись у середній школі, я був одним із тих, хто під час виступу шкільного оркестру стріляв у спину музикантам гумовими кулями. Директор школи був колишнім морським піхотинцем і славився своєю дисципліною, і я його страшенно боявся. Тому, коли мої партнери по злочину обвинуватили мене, я збрехав директору. Потім я збрехав і своєму батьку.

Однак Бог не дозволив неправді продовжуватись. Він почав мені докоряти. Після кількатижневого опору я все-таки змирився. Я попросив прощення в Бога і батька. Через деякий час я пішов до свого директора додому і зі сльозами на очах зізнався в скоєному. На щастя, він виявився доброю людиною і пробачив мені. Я ніколи не забуду те чудове відчуття свободи, коли тягар провини був знятий. Вперше за багато тижнів я по-справжньому почувався вільним та щасливим. Давид також описує період докору та сповіді у своєму житті: “Коли я мовчав, спорохнявіли кості мої… бо рука Твоя вдень та вночі надо мною тяжить”. Втім Давид, зрештою, “відкрив [Богу] гріх свій” (Пс. 31:3-5).

Для Бога важлива щирість. Він хоче, аби ми сповідували Йому свої гріхи, а також попросили прощення в тих, кого образили. Давид проголошує: “Провину мого гріха Ти простив” (в. 5). Як же добре пізнати свободу Божого прощення!

Як вам допомогла щирість у стосунках з Богом? Як прощення Ісуса полегшило ваш тягар і змінило ваше життя?
Люблячий Отче, дякую, що прощаєш мої гріхи, коли я їх сповідую Тобі. Будь ласка, допоможи мені завжди бути щирим з Тобою.
Автор: Джеймс Бенкс