Церква Божої Слави

“Господь дав, – і Господь узяв… Нехай буде благословенне Господнє Ім’я!” — Йова 1:21
Керол не могла зрозуміти, чому все це відбувається одночасно: її донька зламала ногу в школі, а вона сама злягла з важкою інфекцією. “Що я зробила, аби це заслужити?” – запитувала себе Керол. Усе, що вона могла зробити, це попросити в Бога сили.

Йов теж не знав, чому нещастя так сильно вдарило по ньому. Його біль та втрати були набагато сильнішими, ніж у Керол. Немає жодних ознак того, що він знав про космічну битву за його душу. Сатана хотів випробувати віру Йова, стверджуючи, що він відвернеться від Бога, якщо втратить усе (Йов 1:6-12). Коли сталося нещастя, друзі Йова наполягали на тому, що він був покараний за свої гріхи. Насправді це не було причиною його страждань, але він, напевно, задавався питанням: “Чому я?” Він не знав, що це сталося з волі Бога.

Історія Йова дає нам потужний урок про страждання та віру. Ми намагаємося знайти причину нашого болю, але, можливо, за лаштунками ховається більша історія, яку ми не зможемо збагнути протягом нашого життя.

Подібно до Йова, ми можемо триматися за те, що знаємо: Бог повністю контролює ситуацію. Це нелегко сказати, але посеред свого болю Йов продовжував дивитися на Бога і вірити в Його суверенність: “Господь дав, – і Господь узяв… Нехай буде благословенне Господнє Ім’я” (в. 21). Отже, довіряймо Богу навіть тоді, коли не розуміємо, що відбувається.

З якими викликами ви стикаєтесь? Які Божі обітниці дають вам силу іти далі?
Дорогий Отче, я не розумію, чому деякі життєві випробування трапляються зі мною. Однак я все одно довіряю Тобі.
Автор: Леслі Ко