Церква Божої Слави

“Я Господом тішитись буду… радітиму Богом спасіння свого!” — Авакума 3:18

Моніка завзято молилась, аби її син повернувся до Бога. Вона плакала через його нечестивий образ життя і навіть розшукувала його в різних містах, де він вирішував жити. Ситуація здавалась безнадійною. Втім одного дня це сталося: її син пережив зустріч із Богом. І він став одним із найвідоміших теологів церкви. Ми його знаємо як Августина, єпископа Гіппонського.

“Аж доки… Господи?” (Ав. 1:2). Пророк Авакум плакав через Божу бездіяльність стосовно можновладців, які спотворювали правосуддя (в. 4). Згадайте часи, коли ми у відчаї зверталися до Бога, висловлюючи свій плач через несправедливість, через неефективність лікування, через фінансові труднощі, через дітей, які віддалились від Бога.

Бог чув плач Авакума кожного разу, як той плакав. З вірою чекаючи на Божу відповідь, ми можемо наслідувати приклад пророка, який перетворив свій плач на хвалу, сказавши: “Я Господом тішитись буду … радітиму Богом спасіння свого” (Ав. 3:18). Він не розумів Божих шляхів, однак довіряв Йому. І плач, і хвала є проявами віри і довіри. Ми плачемо, звертаючись до Бога на основі Його характеру, а наша хвала Йому ґрунтується на тому, Ким Він є – дивовижним, всемогутнім Богом. І одного дня, завдяки Його благодаті, будь-який плач зміниться на хвалу.

Яким є ваш плач сьогодні? Як він може перетворитися на хвалу?

Дорогий Ісусе, нагадуй мені, Хто Ти і що Ти зробив у моєму житті.

Автор: Гленн Пакіам